Тарифна війна Трампа: що виграють і що втратять від протистояння США, Китай, Канада та Мексика

Версия для печати

Що сталося?

4 березня Дональд Трамп ввів мита у 25% на імпорт усіх товарів з Канади та Мексики, а також подвоїв мита на постачання з Китаю – з 10% до 20%. Республіканець обіцяв ухвалити відповідні рішення ще в період виборчої кампанії, а вже після вступу на посаду президента відкладав підписання указів на тлі переговорів із владою перерахованих країн. Від усіх трьох держав Трамп вимагав зупинити потік особливо небезпечного наркотику, що надходить до Америки, — фентанілу — і у випадку Мексики та Канади ще й посилити прикордонний контроль для припинення нелегальної міграції. Незважаючи на низку сигналів про готовність країн йти назустріч Вашингтону, запобігти введенню мит їм не вдалося. Тарифна війна торкнеться імпорту обсягом під 1,5 трильйона доларів і може призвести до непередбачуваних наслідків для всієї світової економіки.

Які товари постраждають від американського мита?

Їх тисячі. Канада, Мексика та Китай — це найбільші партнери США: разом на них припадає 40% всього обсягу американської торгівлі з іншими країнами. Ось лише деякі з категорій, ціни в яких зростуть із високою ймовірністю.

Автомобілі. Американський автопром сильно залежить від складальних виробництв у Мексиці та Канаді. По суті, десятиліття безмитної торгівлі перетворили галузь у трьох країнах на єдиний ринок. Окремі деталі, трапляється, перетинають кордон США від шести до восьми разів, перш ніж автомобіль буде зібрано повністю. Тепер кожен із цих транзитів обкладатиметься 25-відсотковим митом, що неминуче позначиться на вартості машин. За деякими оцінками, в середньому автомобіль для американського домогосподарства стане дорожчим майже на 2,5 тисячі доларів.

Електроенергія. США значною мірою покладаються на імпорт енергоносіїв із Канади та Мексики. Для першої Трамп навіть зробив виняток: канадська нафта та інша сировина обкладатимуться не 25-відсотковим, а лише 10-відсотковим митом. Це зрозуміло — залежність Штатів від «сусідських» вуглеводнів стабільно зростала останні кілька десятиліть.

Електроніка. США, як і решта світу, залежать від імпорту смартфонів, комп'ютерів та іншої електроніки з Китаю — як мінімум на стадії виробництва окремих комплектуючих. Вартість пристроїв для кінцевих американських споживачів із високою ймовірністю зросте.

Товари для дому. Це ще одна категорія, пов'язана із залежністю від постачання з Китаю. США — найбільший ринок збуту для азіатської країни з експортною часткою 15% (у грошовому вираженні 2024 року постачання перевищили півтрильйона доларів). Належать до категорії безліч товарів, від побутової техніки, іграшок, меблів, спортивного інвентарю до взуття, одягу та текстилю.

Продукти харчування та напої. Багато товарів із цієї категорії США ввозять із Канади та Мексики. Наприклад, 2023 року Мексика забезпечила 63% імпорту овочів і 43% — фруктів та горіхів. Також країна є найбільшим постачальником у Штати пива. Канада є важливим імпортером сільськогосподарської продукції, від м'яса до зернових культур.

У сукупності, за оцінками дослідників з Єльського університету, купівельна спроможність американського домогосподарства в результаті тарифної війни може впасти не менше ніж на тисячу доларів (є песимістичні оцінки — до двох тисяч доларів). Те, що населенню доведеться зіткнутися з «легкими незручностями», визнав у виступі перед Конгресом 5 березня сам Дональд Трамп.

А яка тоді від мит ​​користь?

Ще в січні міністр фінансів США Скотт Бессент навів три основні напрямки, за якими тарифна війна має принести країні користь:

- усунення несправедливих торгових практик, за рахунок чого має отримати імпульс американська промисловість;

- отримання додаткових доходів у федеральний бюджет, що має допомогти Дональду Трампу провести обіцяне виборцям зниження податків;

- поява альтернативи санкціям, до яких, на думку адміністрації Трампа, Білий дім надто часто вдавався в період правління Джо Байдена, чим девальвував ефект цього інструменту тиску на інші країни.

Перший пункт цієї програми вписується у спільну ізоляціоністську політику Трампа. Президент закликає американські компанії переносити виробництва на батьківщину, а іноземні - зводити в країні підприємства для обслуговування місцевого ринку. В обмін він обіцяє не лише батіг: пряником можуть стати стимулюючі заходи на кшталт прискореного узгодження дозволів на будівництво, зниження податків і боротьби із закордонними конкурентами за допомогою тих самих заборонних мит.

Щодо додаткових доходів держави, то, як сказав Трамп у промові перед Конгресом, бюджет поповнять «трильйони та трильйони» доларів зборів від мит. Саме стільки потрібно для виконання всіх обіцянок президента щодо податкових послаблень для населення та бізнесу — 4,6 трильйона за 10 років. Радник Трампа Пітер Наварро в інтерв'ю CNBC 31 січня запевняв, що тарифи легко покриють цю суму. Чи це так, судити складно. За оцінкою експертів з профільної аналітичної організації Tax Foundation, цього року додаткові доходи федерального бюджету від надходження мит становитимуть 142 мільярди доларів.

Тарифи як альтернатива санкціям, за словами Бессента, важливі для США з точки зору збереження позицій у світовій економіці: обмеження, якими адміністрація Байдена розкидалася останніми роками (насамперед, очевидно, на адресу Росії), підривають глобальну довіру до долара та до американської юрисдикції як надійного місця для ведення бізнесу. Тарифний тиск, вважають прихильники Трампа, президент успішно випробував на Колумбії: пригрозивши Боготі заборонним митом, республіканець швидко змусив місцеву владу налагодити співпрацю у висилці зі США нелегальних мігрантів.

А наскільки сильно постраждають Канада, Мексика та Китай?

Досить сильно, особливо Канада та Мексика. Обидві країни критично залежні від свого найбільшого торгового партнера. Минулого року Мексика експортувала до США товарів на 505 мільярдів доларів, що еквівалентно приблизно 30% ВВП країни. Канада – на 412 мільярдів, або близько 20% свого ВВП. Для порівняння, американський експорт до Мексики та Канади становив 334 мільярди та 349 мільярдів відповідно — в обох випадках йдеться про суму, еквівалентну приблизно 1% американського ВВП.

У Канаді найсильніший удар, як очікується, припаде на автопром і енергетику — два ці сектори поставляють у США товарів на суму близько 185 мільярдів доларів на рік. Мита загрожують зробити щонайменше частину виробництв нерентабельними. Крім того, підприємства можуть почати перекладати збільшені витрати на споживачів, що загрожує зростанням цін. Прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо вже визнав, що попереду «важкі часи» адаптації до нових умов, і пообіцяв, що уряд докладе всіх зусиль, щоб пом'якшити для бізнесу негативний ефект.

Мексиці також доведеться приділити особливу увагу переорієнтації свого автопрому: за 11 місяців 2024 року країна поставила в США автомобілів на 87 мільярдів доларів, комплектуючих до них — ще на 64 мільярди. Неминуче зростання вартості продукції мексиканського виробництва може зробити її неконкурентоспроможною в очах американського споживача, що, за словами експертів, по ланцюжку призведе до скорочення кількості робочих місць. Оцінки потенційного ефекту національної економіки сягають падіння на 4%. Президент Клаудія Шейнбаум пообіцяла, що влада активно шукатиме шляхи для диверсифікації ринків збуту та нових закордонних інвесторів. Ймовірно, сподівання багато в чому пов'язані з Євросоюзом, але замінити США повною мірою європейські країни точно не зможуть.

Китай, безперечно, краще готовий до тарифної війни. Хоча, за оцінками експертів, 20-відсоткове мито і може стримати зростання ВВП країни на 0,6% на відрізку 2025-2027 років, друга економіка світу з вищою ймовірністю знайде альтернативні ринки збуту своїм товарам. Не можна забувати і про те, що Китай уже багато років живе у стані торгового протистояння зі США: ще на своєму першому терміні Дональд Трамп вводив мита проти китайських товарів на загальну суму 380 мільярдів доларів, а Джо Байден розширював протекціоністські заходи новими категоріями 2024-го.

Постраждалі країни вже відповіли Трампу?

Так.

Найрішучіше діяла Канада. Країна негайно приступила до плану щодо введення 25-відсоткових мит у відповідь. У сукупності вони мають торкнутися імпорту зі США на суму 107 мільярдів доларів. Тарифи вводитимуться у два етапи. Перший уже набув чинності та охопив товари приблизно на 20 мільярдів доларів. Мита на суму, що залишилася, набудуть чинності менш ніж через три тижні.

Китай відповів 15-відсотковим митом на американську сільгосппродукцію (для деяких категорій на кшталт фруктів та яловичини передбачено «пільговий» тариф у 10%). Вони набудуть чинності з наступного тижня. Також Пекін вніс до реєстру «ненадійних» організацій десяток оборонних компаній зі США та встановив експортний контроль ще над півтора десятками підприємств. Ці санкції означають заборону китайським компаніям ділитися із американськими контрагентами технологіями подвійного призначення. Нарешті, влада Китаю вдалася до словесної ескалації: посольство країни у Вашингтоні заявило про готовність до «будь-якого типу війни» зі США, а міністерство закордонних справ КНР назвало «непереконливим виправданням» торговельного конфлікту звинувачення у потуранні проникненню фентанілу до Штатів.

Мексика поки що діє більш стримано і не оголошує конкретні заходи у відповідь.

Що буде далі?

Дональд Трамп, ймовірно, й надалі намагатиметься перекроїти глобальний економічний порядок. Він уже пригрозив 25-відсотковим митом Євросоюзу («на автомобілі та інші речі»). З 12 березня набувають чинності такі самі тарифи щодо всього імпортованого в США алюмінію та сталі. На черзі – мідь. І це далеко не вичерпний перелік протекціоністських ініціатив американського президента.

Усі вони руйнують світові логістичні ланцюжки, які налагоджувалися десятиліттями, та потребують зміни балансу розподілу праці. Інвестори нервово реагують на тарифну війну, що виявляється у падінні американських біржових індексів та ослабленні долара. Не надто досить ескалацією ризиків і населення США: згідно з опитуваннями, американці чекають від Трампа рішучіших заходів у боротьбі з інфляцією і не вважають пріоритетом запровадження мит проти інших країн. Президент, втім, упевнений, що його курс правильний і на довшій дистанції тарифи забезпечать Штатам економічне процвітання, про яке багато говорить республіканець.

Джерело: "Медуза"

Фото: Carlos Barria / Reuters / Scanpix / LETA

Переклад: «Аргумент»

На цю тему:

• Трамп розпочав торгівельну війну з Канадою, Мексикою та Китаєм
• Китай запроваджує мита на сільгосппродукцію США
• Тарифи від Трампа: Мексика, Канада та Китай вже відсьогодні, з 2 квітня - власні фермери. Китай і Канада вже відповіли