Тетяна Мокріді: Інтерв'ю Мендель - це удар по кожному з нас

Версия для печати

Думаю, що Мендель буде просити політичного притулку в США . Її інтервʼю - удар не по Зеленському, це удар по Україні, по кожному з нас.

Не могла спати цієї ночі. Подивилася інтерв’ю колишньої прессекретарки Юлії Мендель Такеру Карлсону. Це справжній апокаліпсис. Мамо рідна! Жахливе кіно, де отрута в кожній літері, кожному звуці, кожній посмішці та манірному кривлянні. Таке враження, що глядача викинули в смітник і відмитися неможливо.

Юлія Мендель намалювала образ ексбоса Зеленського як параноїдального нарциса та психопата, який роками заробляв на фільмах у Росії, а тепер перетворився на корупціонера та диктатора, що прийшов у владу назавжди. Вона розповіла про наркозалежного лідера, чия позиція змінюється щохвилини, а звичайні люди для нього — ніщо, лише ресурс для задоволення власних амбіцій та нескінченного утримання посади. Він нищить реформи і відправляє неугодних на фронт. Звісно, ми тут, в Україні роками чуємо подібне, і частина із сказаного, точно правда, але ми - не американський глядач.

Вона поводилася огидно: ці постійні ужимки, недоречний сміх, ойкання і зітхання. Складалося враження, що вона насолоджується процесом нищення власної країни на очах у мільйонної аудиторії. Такер Карлсон був просто щасливий: щиро реготав і смакував деталі, а вона підігрувала йому, як на дешевому кастингу. У Кремлі точно свято, тут не треба гратися з вирізанням цитат, бо це воно - суцільне лайно.

Особливо шокувало те, як легко вона розкидається діагнозами. Мендель прямо заявила, що у Зеленського — серйозні психічні проблеми. Логіка вбивча: один лідер із розладами зустрів іншого такого ж - Джо Байдена, який дозволив цій війні тривати.

Апогеєм став момент, коли Мендель перейшла на російську мову і зі сльозами на очах звернулася до Путіна як «українська жінка з провінційного Херсона». Вона плакала і благала, заявляючи: «У этой войны нет победителей». Вона ставить питання так, ніби Путін — не єдиний винуватець, а просто один із «монстрів» у цій грі, з яким треба було вчасно домовитися.

Картина, яку вона малює для американського глядача — це агонія нації. Мендель стверджує, що Україна на межі вимирання: люди масово виїхали, а ті, хто залишився, помирають у холодних квартирах від голоду. Вона б’є навіть по майбутньому, заявляючи, що зараз діти у четвертому класі не вміють читати. « Україна деградує», - з кіношним болем повідомляє вона.

Карлсон ставив кілька запитань і витягував із Мендель підтвердження фейків про кокаїн. Він прямо запитав: «Чи знайомі ви з наркодилером Зеленського?». Замість того, щоб зупинити це божевілля, вона почала розводити демагогію про «неадекватність», допомагаючи створювати образ «наркозалежного диктатора»: «вживав наркотики в різних клубах», «так, це був кокаїн», «він повертався з туалету, де був 15 хвилин іншою, енергійною людиною», « під час виборчої кампанії здавав аналіз у клініці друга».

Як людина, яка працювала з політиками та першими особами, я не розумію її мотивації. Вона справді така дурепа чи це спланована спецоперація? Як можна так ставитися до інституту Президентства власної країни? Таке враження, ніби вона — спікерка власника курятника в лісництві. Можливо, Мендель просто готує ґрунт, щоб просити притулку в США, бо сама зізналася: "Я не знаю, як повернуся в Україну після цього інтерв'ю". Я теж не знаю, як вона повернеться.

Я не прихильниця Зеленського. Після виборів 2019-го у мене була депресія, бо я розуміла, куди "розумний виборець" занурив країну. Але те, що робить вона — це за межею людської та професійної етики. Це нищення України.

Ось деякі «сенси» з цього інтерв'ю: