Це таке вишукане знущання над українцями: Уряд умисно гальмує виконання закону про заборону діяльності московського патріархату в Україні

Версия для печати

Понад 90% громад Української Православної Церкви, яка перебуває у єдності з Московським патріархатом, до сьогодні не виконали норму закону «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій» і не перереєстрували статути. Пояснюють вони це просто: не вважають себе частиною РПЦ.

Як зауважують на сайті «Главком», така тактика захисту не є новою.

20 серпня цей закон був прийнятий Верхоною Радою, а 24 серпня підписаний Президентом України. Він передбачає повну заборону діяльності в Україні релігійних організацій, які мають афілійованість із Росією. Документ визначає, що саме вважається такими зв’язками, встановлює терміни, впродовж яких громади мають цього зв’язку позбавитися та визначає порядок державного нагляду за дотриманням встановлених вимог. Документом також передбачені інструменти, які могли би допомогти релігійним організаціям або примусити їх виконати вимоги закону, якщо вони з якихось причин не змогли цього зробити впродовж дев’яти місяців з моменту його підписання президентом України.

Законом визначено: утілювати його норми в життя має Держслужба з етнополітики і свободи совісті (ДЕСС). Цей центральний орган перед тим, як застосовувати вплив до релігійної організації, має встановити, що вона відповідає принаймні одній із семи ознак афілійованості із Москвою. Ось перелік цих ознак:

• релігійна організація безпосередньо або як складова частина іншої входить до структури (є частиною) іноземної релігійної організації, діяльність якої заборонена в Україні (мається на увазі РПЦ);
• в документах, чи рішеннях містяться ознаки входження до структури релігійної організації, діяльність якої заборонена в Україні;
• в документах та рішеннях релігійної організації, діяльність якої заборонена в Україні наявні ознаки щодо входження до її структури релігійної організації, що діє в Україні;
• документи та рішення релігійної організації, діяльність якої заборонена в Україні передбачають, що до її органів управління входять представники релігійної організації, що діє в Україні (в Синоді РПЦ є представники з України);
• релігійна організація, що діє в Україні, у канонічних і організаційних питаннях підкорюється рішенням релігійної організації, діяльність якої заборонена в Україні;
• релігійна організація, діяльність якої заборонена в Україні призначає, обирає, погоджує, затверджує чи благословляє керівника релігійної організації в Україні;
• релігійна організація, діяльність якої заборонена в Україні приймає, погоджує, затверджує, благословляє, схвалює тощо статут (положення) релігійної організації, що діє в Україні.

У разі, якщо хоча б за однією із цих ознак ДЕСС підтвердить зв’язок із Москвою, то релігійна громада отримає припис усунути порушення впродовж 30 днів. Далі їй потрібно внести зміни до статуту. Якщо реакції від релігійної громади не буде, ДЕСС матиме право вирішувати проблему через звернення до суду.

У законі зазначено, що упродовж трьох місяців з дня його публікації уряд має ухвалити необхідні підзаконні акти задля його виконання. Однак, попри те, що ця процедура мала бути завершена ще минулого року, уряд так і не надав цих інструментів за виконання закону. Відповідно, ДЕСС не може розпочати роботу з визначення зв’язків релігійних громад із РПЦ.

У відповідь на запит «Главкома» ДЕСС повідомила, що розробила проєкт постанови Кабінету міністрів «Про затвердження Порядку проведення дослідження наявності ознак афілійованості релігійної організації з іноземною релігійною організацією, діяльність якої в Україні заборонена», який наразі перебуває на розгляді у Кабміні. Після прийняття урядом цієї постанови «ДЕСС матиме можливість проводити дослідження та встановлювати, чи є певна релігійна організація афілійованою з РПЦ, послідовно формувати перелік релігійних організацій, афілійованих з РПЦ, та відповідно володіти інформацією про кількість таких релігійних організацій». Натомість нині, як визнає ДЕСС, відсутня інформація про те, скільки організацій, афілійованих з РПЦ, діє в Україні.

У розмові з «Главкомом» очільник ДЕСС Віктор Єленський запевнив: усі нормативно-правові акти, які має прийняти Кабмін, пройшли міжвідомче погодження, експертизи Мінюсту, Національного агентства із запобігання корупції (НАЗК) і будуть ухвалені. Але процес гальмується через один-єдиний нормативно-правовий акт, який ще проходить узгодження, він стосується майна. «Це – корупціогенна тема, яка викликає зауваження НАЗК», – зазначив Єленський. – Йдеться про чіткий перелік підстав, за яких не можна передавати культове майно».

Отже, які зауваження має НАЗК до ДЕЕС і законотворців, які ухвалили закон і готували проєкт постанови Кабміну:

• нечіткий правовий механізм ведення обліку об’єктів державного або комунального майна, яке є культовим майном, що сприяє реалізації дискреційних повноважень посадових осіб (тобто повноважень, які посадовець сам визначає як здійснювати у межах закону) уповноваженого органу управління у непрозорий спосіб;
• відсутність завершеної та прозорої процедури прийняття рішень щодо передачі в користування (позичку) культового майна, яке належить до державної чи комунальної власності, що створює умови для корупційних зловживань.

НАЗК закликає визначити вимоги до ведення обліку об’єктів державного або комунального майна, яке є культовим майном, механізм надання (оприлюднення) інформації про об’єкти, а також передбачити ведення відповідного обліку в електронній формі.

«Главком» також звернувся до уряду з проханням пояснити причини затягування з ухваленням необхідних нормативно-правових актів до закону про заборону Московської церкви. Проте Кабмін наразі не відповів на запит.

У розмові з «Главкомом» голова парламентського комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв не приховує здивування позицією НАЗК і стверджує, що під час ухвалення релігійного закону від антикорупційних органів зауважень не було. За словами нардепа, законотворці зробили так, аби було чітке розмежування культових і некультових споруд, а також зникла завуальована комерційна складова у діяльності релігійних громад.

Як пояснює Микита Потураєв, якщо у НАЗК дійсно є якісь зауваження до розроблених нормативно-правових актів, які не може затвердити Кабмін, нічого не залишається, як чекати усунення недоліків. Без їхнього виправлення Кабмін не затвердить нормативно-правові акти навіть попри те, що вже давно минув термін, впродовж якого він мав це зробити.

Між тим, Держслужба з етнополітики і свободи совісті, хоча і могла би, на думку деяких нардепів, проводити перевірки вже, не чекаючи затвердження Кабміном усіх нормативно-правових актів. Однак без погодження уряду усіх нормативно-правових актів не матиме підстав після дев’яти місяців з підписання релігійного закону виносити приписи релігійним громадам щодо порушень і тим більше подавати на них до суду. А самі громади, як показує досвід, не поспішають себе ідентифікувати з Російською церквою і самостійно змінювати церковну юрисдикцію.

У розмові з «Главкомом» Віктор Єленський підкреслив, що дослідження громад на предмет їх зв’язків з російською церквою ДЕСС наразі проводити не може. «Ми можемо (дослідження) проводити тільки в робочому порядку, тому що поки нема остаточного рішення Кабміну. Але, в принципі, можемо готуватися», – зазначив він.

Зображення вгорі: Гундяєв вдячний Уряду України за послідовну зрадницькцу позицію по відношенню до українців у релігійному питанні. Фото чорта з відкритих джерел

«Аргумент»

На цю тему:

• Московський патріархат не відступає з України. Йому допомагає... український уряд?
• В РПЦ призначили нових кураторів для роботи проти України - ГУР
• Кіріл (Гундяєв) привселюдно підтвердив, що упц (мп) - частина рпц