У справі інсценованого замаху на кримінального авторитета Копитко один зі свідків обвинувачення визнаний схильним до фантазерства, брехні і суїциду

Версия для печати

Справа так званого замаху на львівського кримінального авторитета Богдана Копитко, в якій вже понад 7 років у судах не можуть довести до логічного завершення, побудована переважно на показах свідків, які водночас є і виконавцями цього замаху. Один з них - Станіслав Монте, який кілька разів уже змінював свої покази та визнавав, що давав неправдиві обвинувальні свідчення стосовно нібито організатору замаху Дмитра Гаврилюка.

Наразі, під час чергового судового засідання по справі, з’ясувалося, що психічний стан цього свідка взагалі виключає будь-які підстави для суду спиратися на свідчення Монте.

Психологічна характеристика останнього засвідчила схильність Монте до брехні, фантазерства, акторської гри, перебільшень, і навіть суїциду.

«Схильний до фантазерства, брехливості й удаванню, спрямованим на прикрашання своєї персони, авантюризму, артистизму.

Ним рухає прагнення до лідерства, потреба у визнанні, бажання постійної уваги до своєї персони, бажання влади, похвали; перспектива бути непоміченим обтяжує. Виражене прагнення бути в центрі уваги і досягти своїх цілей за будь-яку ціну: сльози, непритомність, скандали, хвороби, незвичні захоплення, неправда.

Самооцінка сильно далека від обʼєктивності. Може дратувати своєю самовпевненістю і високими домаганнями. Володіючи патологічною здатністю до витиснення, він може цілком забути те, про що він не бажає знати.

Перебуває на профілактичному обліку установи осіб, схильних до суїциду (Протокол N.4 від 29.04.2022, Наказ Мо136/ОД-22 від 29.04.2022)”, - йдеться у тексті висновку психологічної експертизи, проведеної пенітенціарною установою, в якій утримується Монте.

Вказаний свідок обвинувачення є по факту єдиними, на показах якого ґрунтується обвинувачення Дмитра Гаврилюка у нібито організації замаху на Копитко.

Однак у тому, що Монте змінює свої свідчення, вигадує, говорить неправду, судді та інші учасники процесу за сім років справи мали змогу переконатися неодноразово. Попри це, окремі судді демонструють зацікавленість у тому, аби не визнавати покази Монте такими, що не можуть бути доказами. Це відбувається навіть незважаючи на той факт, що і сам Монте у суді фактично визнає свою неадекватність.

Зокрема, під час судового слухання, на якому була представлена психологічна експертиза Монте, він заявив, що цікавиться ізотерикою та входить у певні «состоянія».

«Я цікавлюся знаніями, духовними практиками, езотерикою, то єть, і з 5го- квітня я почав голодування, це така практика, то єсть я роблю собі прочищення. І це також буде состояння (нерозбірливо), я просто хочу висловитись. Десь 10 днів я був в цих приактиках і уже на 10й день може це якось могло повліяти, я слухав одну мантру, в навушниках, десь 3-4 години. Я був уже впринципі готовий до тих состояній, мене просто занесло туда. То єсть, до чого я веду, вобщєм, і потім я десь неділю не міг прийти в сєбя, я не міг ні істи ні спати, то єсть я не сінхронізіровался полностью, і ну, ну ко мне приходили ко мне какбы просто начали ставить подножки, я 5 минут приходил в себя, они думали шо я притворяюсь, они даже не поняли, шо я не притворяюсь. Я просто залез туда, куда мне не надо было», - заявив він у суді.

Після такої заяви та власне самого психологічного висновку, покази Монте судді Шевченківського районного суду, зокрема, Галина Білінська, відмовилась навіть поставим під сумнів. Крім того, знаковим є те, що одразу після чергової зміни Монте своїх показів представники потерпілих та Копитка, не були категоричні при продовженні йому безальтернативного тримання під вартою. І це наводить на висновок, про існування між ними позапроцесуальних стосунків - отримання неправдивих показів в обмін на звільнення з під варти.

Нагадаємо, що упередженість суддів Шевченківського районного суду, зокрема, Галини Білінської у «справі замаху на Копитко» ґрунтується на корупційних зв’язках з львівським кримінальним авторитетом. Про це широкому загалу стало відомо ще у 2020 році.

Також нагадаємо, у «справі замаху Копитко» за 7 років слідства з’ясувалося чимало фактів, які свідчать про інсценування цього замаху самим Копитко. Очевидно, його мотиви могли полягати в створенні штучних умов для кримінального переслідування Дмитра Гаврилюка, як свого опонента.

Вгорі: на місці інсценованого замаху. Фото з відкритих джерел