В’ячеслав Курбанов: Мобілізація нації

Версия для печати

Кажуть, що без ТЦК нам гаплик, а всі ті, хто ганять ТЦК, підіграють ворогу. Я ж кажу: сьогоднішнє ТЦК – це зло, зусібіч дурня, марнотратство і підрив бойового духу нації. Що ж тоді робити, питають. Відповідаю.

Почнемо з того, що запитаємо себе, чого ніхто зараз не хоче йти в армію, хоча на початку війни туди стояли черги. Може тому не хочуть йти, що кожен день чують про те, що війна ось-ось закінчиться? Може тому, що не мають відповіді на запитання, скільки місяців-років я буду служити чи хоча б на запитання, який в мене буде графік ротацій? Чи може тому, що чують від своїх знайомих розповіді про "мʼясні" штурми і безвідповідальних дурнів командирів, яким начхати на життя солдат? Чи може тому, що знають, що вже більше року ЗСУ використовує тактику оборони на позиціях в сірій зоні, куди заходять на невизначений термін (коли знайдемо вам заміну; а це може бути місяць, другий, а то і 112 днів), і звідки практично неможлива евакуація поранених.

Ці фактори всім давно відомі. Купа народу про них писали і говорили. Де відповіді? Де реакція і зміни? Немає. То немає і мобілізації. І тут вам ніяке ТЦК з їх бусифікацією не допоможе.

Для проведення ефективної мобілізації українського народу на війну з окупантами потрібно створити відповідні умови.

Почати треба з ідеологічних умов мобілізації, з правильних ідей, що пропагуються державою для єднання народу і налаштування його на спротив ворогу. Ідеї наступні:

• Воля і громадяни. Залиште закриті кордони рабам і їх панам. Ми нація вільних людей. Ніякого примусу воювати. Але, враховуючи тотальність цієї війни, тільки ті, хто приймає участь в обороні країни, можуть називатися її громадянами, керувати і володіти державою Україна. Всі інші – населення, резиденти, з обмеженими політичними правами і додатковими податками. Бути громадянином України означає бути її захисником. Інші можливі варіанти – це еміграція чи капітуляція. Стосовно еміграції – це особистий вибір кожного, а ось на понятті капітуляція свобода закінчується. Капітулянт – це потенційний солдат армії ворога. Тому для них тільки еміграція чи статус резидента. Капітулянтів краще позбавлятися чи брати в полон завчасно.

• Служба на ротаційній основі. Війна надовго. Переходимо на ротаційну систему чергування на фронті Наприклад, ось таку: 6 місяців служби на фронті (3+3, між ними 15 днів відпустки) – 3 місяці служби в тилу, поблизу дому, щоб мати можливість якщо не жити вдома, то хоча б проводити вихідні з сімʼєю.

• Сучасна армія. Ми створюємо армію нового покоління, використовуючи найкращі технології та організаційні бізнес-інструменти. Генеральний напрямок: тотальна роботизація. Переважну більшість бойових дій повинні проводити машини з дистанційним керуванням.

• Керуючий принцип ведення бойових дій: завдавати ворогу як мінімум на порядок (в 10 разів) більше втрат, ніж він завдає нам. Це ще і принцип оцінки рівня кваліфікації командира.

• Ядерна зброя. Зрозуміло, що необхідною умовою нашого виживання є створення збройового паритету з нашим заклятим ворогом. Звідси висновуємо необхідність володіння ядерною зброєю. Це повинно відбити у рф будь-яке бажання погрожувати нам знищенням.

• Звіт по кожній втраті. Смерть (поранення, полон, зник безвісти) кожного військовослужбовця веде за собою детальний звіт його командира про обставини, свідків та причини події. В звіті також вказуються заходи, які прийняті чи будуть проведені для запобігання подібних випадків в майбутньому. Кожна частина звітує перед родичами напряму, тут непотрібні і шкідливі всякі посередники, якими зараз виступають ТЦК.

• Права військовослужбовців. Солдат української армії – це не безправна істота, з якою командир може зробити все, що завгодно, а вільний громадянин, який підписує контракт з конкретною військовою частиною (корпусом), яку вибирає самостійно, як і посаду, на якій він бажає працювати. На захисті його прав стоять закони держави, військова прокуратура та військова поліція.

Ці ідеї закладають базу. Далі йдуть більш приземлені речі, як то фінансові чи інші стимули, що формують мотиваційні умови мобілізації:

• Той, хто захищає життя народу і держави на фронті, отримує найбільшу фінансову винагороду, найкращий медичний і адміністративний сервіс, а також відповідну шану від суспільства.

• Висока фінансова винагорода. На сьогодні зарплата солдата – 20 тис. грн., а поліцейського – 30 тис. грн. Влада явно вказує на порядок своїх пріоритетів. Це точно наша влада?

• Ордена, медалі та психологічна підтримка. Замість хаосу та повної плутанини з нагородами (державними, від головнокомандуючого, від міністра оборони, від командирів бригад), яка існує на сьогодні, створити та запровадити єдину систему державних військових нагород, де кожна ефективна дія солдата, сержанта чи офіцера мала б свою відзнаку: участь у бою, взяття полонених, знищення особового складу ворога, знищення ворожої техніки, планування та керування вдалої наступальної операції і т.д. Непрацююча (імітація та марнування паперу) по-факту система РОС-МПЗ-ППП повинна бути ліквідована, а замість неї сформовані дві окремі структури - служба нагород і служба психологічної підтримки, персонал яких може бути набраний виключно з цивільних професіоналів, переважно з жінок.

• Потім йде гідне медичне обслуговування, кредити з мінімальною відсотковою ставкою на житло і навчання, далі, насправді, можна перераховувати безкінечно.

Після цієї мотиваційної частини треба забезпечити чисто технічні умови мобілізації. І тут ми вже безпосередньо переходимо до сфери відповідальності ТКЦ.

Ключова ідея тут наступна: професійний рекрутинг новобранців та їх навчання треба проводити на рівні кожного армійського корпусу окремо.

Віддайте рекрутинг і навчання своїх бійців у відповідальність самих корпусів - Азову, Хартії, Третьої штурмової та іншим. Шукайте найкращі практики в цій царині та поширюйте досвід серед всіх підрозділів сил оборони.

Радянська система військкоматів (ТЦК – це тільки зміна назви, але не духу) повинна піти в небуття. Вона не підлягає реформуванню.

*****

Отже мобілізація – це перш за все не про примус, а про мотивацію.

Серед народу треба пропагувати правильні ідеї, дати йому відповідні стимули для мобілізації та передати процес рекрутингу і навчання новобранців бойовим підрозділам.

Створіть ці умови і ви побачите мобілізовану до перемоги націю.

Автор: В’ячеслав Курбанов, офіцер ЗСУ; сторінка автора у Фейсбук

«Аргумент»

На цю тему:

• Стійкість Сил Оборони: ЗСУ вкотре виявились сильнішими ніж багатьом здається
• Юрій Касьянов: В’єтнамський урок для України
• Юрій Касьянов: Що робити