Влада ініціювала два законопроєкти, які знищують дисциплінарну відповідальність для суддів

|
Версия для печатиВерсия для печати

Експерти пояснили, чим загрожує ухвалення цих законопроєктів.

Український політикум, який так і не відмовився від бажання вручну контролювати суди, схоже, вирішив скористатися моментом, поки увага нової адміністрації США змістилися з нашої реформи правосуддя на безпекові питання. У Верховній Раді, зокрема, з’явилась низка законопроєктів, що демонтують більшість досягнень реформи правосуддя. Серед яких два – знищують дисциплінарну відповідальність для суддів, у статті «Ефект доміно: шість законопроєктів сфери правосуддя, які позбавляють Україну майбутнього» пишуть Михайло Жернаков та Марія Глушко.

Мова йде про законопроєкти №13137/13137-1. Їхніми ініціаторами стали «слуги народу» Денис Маслов та Павло Павліш.

«Якби цей законопроєкт діяв уже зараз, не були б звільнені Павло Вовк та інші судді ОАСК, ексголова Верховного суду Всеволод Князєв, спіймані на хабарях судді Київського апеляційного суду Віктор Глиняний, Юрій Слива, Ігор Паленик, В’ячеслав Дзюбін, судді з російськими паспортами Людмила Арестова, Аріна Літвінова», – пишуть автори.

Відповідні законопроєкти пропонують повністю змінити механізм притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності. Одним з основних порушень, за яке Вища рада правосуддя (ВРП) звільняє суддів із посад, є допущення «поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя», фактично — неетичної поведінки. Однак ініціатива «слуг народу» передбачає викреслення етичного виміру та зводить підстави для звільнення до кількох випадків:

  • майнових порушень на суму 1,5 млн грн; 
  • фактів домашнього насильства й водіння напідпитку. 

Однак і в цьому випадку для суддів лишають лазівку, аби обійти вказані обмеження. До прикладу, незадекларована квартира за 1,4 млн грн чи відмова пройти огляд на стан сп’яніння, як це зробив Олексій Тандир, котрий збив на смерть нацгвардійця, не призведуть до жодного покарання.

«Автори законопроєкту також пропонують фактично унеможливити саме подання скарг на суддів. Вони хочуть установити плату до 30 тис. грн за одну скаргу протягом трьох років, якщо хоча б раз скаржнику повернуть його скаргу або відмовлять у відкритті провадження. Це удар по громадськості, яка використовує цей інструмент для очищення судів. Тільки за скаргами юристів Фундації DEJURE до дисциплінарної відповідальності притягнули вже 72 судді. Кількість поданих скарг — значно більша», – додали автори.

Притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності є важливим інструментом очищення судової влади. Восени 2023 року, після більш як дворічної перерви, Верховна Рада відновила функцію Вищої ради правосуддя (ВРП) з розгляду дисциплінарних справ щодо суддів.

Фото з відкритих джерел

«Аргумент»


На цю тему:


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Підписка на канал

Новини партнерів

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]