Вся пролобійована Слугами багатомільярдна «ігорка» - злочинна. Масштаби вражають. Деталі з засідання ТСК

|
Версия для печатиВерсия для печати

На вчорашньому засіданні ТСК Верховної ради по гральному бізнесу розглядали частину «нелегального грального бізнесу». А саме онлайн. Є ще офлайн частина, про депутати теж планують розглянути.

 Про це повідомив в соцмережах голова ТСК Ярослав Железняк.

Деталі розгляду повідомив народний депутат Олексій Жмеринецький, член ТСК, обраний від Слуги народу. Наводимо його пост повністю:

«Це просто адський треш! Я думав мене вже не здивуєш, але сьогоднішнє засідання нашої слідчої комісії перевершило всі попередні. Розглядали злочини в сфері грального бізнесу.

Сукупний оборот легальної та нелегальної «ігорки» в Україні 12-15 млрд. грн. - на місяць, тобто до 180 млрд. грн. - на рік.
При цьому, податків до державного бюджету за 2022 рік надійшло 730 мільйонів гривень, а ліцензійних зборів - 1.166 млрд. грн., що разом складає близько 1.9 млрд. грн. на рік, тобто - близько 1.2% з обороту.

Водночас, за оцінками Служби безпеки України - 95% всіх компаній на ринку не платять податки взагалі.

Найпопулярніша схема - це так званий «метчинг»:

• Шість банків, у змові зі співробітниками Національного банку, із мережами супермаркетів та мережами автозаправних станцій запустили систему виплати тіньових зарплат працівникам цих мереж.

Коли гравець якогось онлайн-казино поповнює рахунок для ставок і отримує свої віртуальні бали для гри, то реальні гроші йдуть на сервер платіжної системи під виглядом переказу для якоїсь випадкової приватної особи, а фактично йдуть якомусь продавцю магазину чи прибиральниці заправки.

Цей переказ гравця може «висіти» тижнями у платіжній системі до визначення кінцевого отримувача, таким чином зарплата умовної прибиральниці заправки надходить протягом місяця частинами у вигляді переказів від випадкових гравців казино!

Банки з рахунків яких гравці перераховують гроші також ігнорують те, що переказ не містить даних про кінцевого отримувача грошей, а «зависає» в системі.

Взамін цієї чорної зарплати, магазини та заправки надають гральним компаніям готівку. Далі за цю готівку компанії купують зерно в «чорних» фермерів, яке вивозиться за кордон, а виручені від продажу зерна за кордоном гроші отримують власники гральних компаній.

Інший спосіб виведення - через криптовалюту.

За оцінками СБУ таким чином відмивається 54 млрд. грн. на рік, або 30% з обороту «ігорки» - це валовий дохід організаторів.
25% від цієї суми йде на витрати для організації злочинної схеми - хабарі та заробіток всіх посередників, і це 13 млрд. грн.

Ще 5% йде на нелегальну рекламу гральних інструментів.

Тобто, чистий прибуток гральних компаній складає 36 мільярдів гривень на рік, або 20% від загального обороту, які отримують організатори за кордоном без жодних податків і обліку.

Державний бюджет щорічно втрачає близько 10 млрд гривень податків.

Інша схема - це так званий «міскодінг»:

• Гравці поповнюють рахунки на гральних сайтах для ставок, але ці платежі надходять у банк із кодом купівлі квітів, чи фільмів.
Або гравці перераховують кошти банку із правильним кодом 7995 транзакцій, але далі банк у змові з гральними компаніями направляє ці кошти на фіктивні рахунки.

В Україні таким злочинним способом діяло 9 банків, із яких 6 банків - системно, вони обслуговували абсолютну більшість усіх незаконних переказів «ігорки» в країні. А один із цих банків обслуговує половину всіх незаконних операцій досі!! У схемах масово задіяні платіжні термінали (пейбокси), по ночах на них генеруються тисячі фіктивних транзакцій нібито між картками фізосіб. У злочинних схемах задіяно 2 млн банківських карток та 120 платіжних терміналів.

До вересня 2022 року ніхто з органів влади типу «не знав» про існування цих схем.

Нацбанк «не помічав», що по рахункам ганяють схемні транзакції, поки повністю не змінили кадровий склад відповідного департаменту.

Державний Фінансовий моніторинг також не помічав цих транзакцій, бо виявляється саме банки та фінансові компанії (тобто, в нашому випадку злочинці) мають їм про таке повідомляти, як первинні суб‘єкти фінмону.

Наразі Служба безпеки України та Бюро економічної безпеки України завели 45 кримінальних справ, але досі продовжує працювати один банк, який обслуговує половину усіх нелегальних транзакцій грального бізнесу в країні, усі про це знають і обіцяють найближчим часом зупинити, коли розберуться як…

Серед підозрюваних - співробітники Нацбанку, банків та фінтех компаній, які надавали програмне забезпечення для махінацій.
Інша проблема - це незакриття заборонених ігорних сайтів.

Комісія з регулювання азартних ігор передала до інтернет-операторів і правоохоронних органів 1789 вебсайтів сайтів з нелегальними азартними іграми, 55 сайтів з нелегальними лотереями, і список із 606-ма нелегальними ігровими закладами, з яких більше 300 закладів лише у місті Києві.

Сама Коміся не має повноважень проводити контрольні закупівлі, щоб документувати порушників (просить законодавчо дати їй цю можливість)

І що ви думаєте - майже усі ці сайти і салони продовжують працювати! Правоохоронці стверджують, що більша частина із них не має можливості приймати платежі. Але ми перевірили одразу на ТСК роботу найодіознішого російського 1XBET.

Я спокійно зміг провести платіж через якусь європейську платіжну систему «прикручену» до сайту.

Органи стверджують, що блокувати сайти може лише РНБО.

240 компаній наразі знаходяться на розгляді РНБО.

Проте, органи також стверджують, що це блокування нічого не дасть, адже миттєво будуть створені нові копії сайтів.

А заблокувати переказ з українських банків на міжнародні платіжні системи, через які працюють порушники, ми ніби також не можемо, бо це типу означає порушення прав українців за кордоном, які цими системами можуть користуватись…

Також, органи стверджують, що 97% усіх 54 мільярдів відмитих гривень роблять якраз компанії з українськими ліцензіями, а не ці тисячі нелегальних сайтів!!

Отже, в результаті всіх розслідувань за останні грудень-січень, було зібрано податків в 20 разів більше ніж в попередні місяці, та навіть роки.

За весь 2021 рік було зібрано - 204 млн. грн., а за грудень 2022 року - 220 млн грн.

За весь 2022 - 730 млн. грн, а за січень 2023 року - 269 млн. грн.

Але проблема в тому, що майже всі ці податки це ПДФО, тобто податок на доходи фізосіб, які «вчорну» отримували дохід та зарплати у цих схемах і виграшах. А от прибутки гральних компаній продовжують приносити копійки у державний бюджет.

Більше того, - майже 300 млн. грн. з отих 730 мільйонів за 2022 рік сплатила лише одна компанія…
Через ці схеми залишається можливість «ганяти» гроші між Україною та росією.

Зараз вивчаємо схеми і окрім «розборок» з органами влади будемо «латати» всі виявлені дірки в законодавстві.
Як вам таке?»

Нагадаємо, влітку 2020 року Гральний бізнес в Україні легалізувала Рада.

«Аргумент»


В тему:

 


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Підписка на канал

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністр оборони Олексій Резніков закликав громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях. .

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]