Юрій Бутусов: Росія планує новий наступ

|
Версия для печатиВерсия для печати

"... У ворога покращились позиції. Значно. На великій частині фронту. Авдіївка втрачена. Мар’їнка втрачена. Якщо це вважає Верховний головнокомандувач стабілізацією фронту – ну, я не знаю, чесно кажучи. У мене бачення кардинально інше ... Президент казав про самозаспокоєння, про стабілізацію. На жаль, це самозаспокоєння у нас, у керівництва. Ситуація не стабільна. І ситуація зараз вирівнюється тим, що ми кожного дня бачимо відео, як наші б’ють, б’ють росіян на кожній ділянці фронту. Але противник просувається. На жаль, ці фронти не можуть зупинити просування противника. Нам потрібно думати про новий російський наступ."

Юрій Бутусов, головний редактор видання Цензор.НЕТ - про ситуацію на фронті та в тилу, а також про можливий новий наступ росіян.

ЗЕЛЕНСЬКИЙ ПРО НАСТУП РФ

Перше. Ми зараз подивимось заяву, яку зробив президент Зеленський. Вона говорить про неминучий російський наступ незабаром, який, за словами президента, почнеться у травні. Тож не на шашлики цього року, і минулого, і позаминулого, а все ж таки війна. І потужний російський наступ, про який заявив Верховний головнокомандувач. Заява серйозна, давайте послухаємо.

(Зеленський): Сьогодні ситуація на Сході стабілізована, наскільки це можливо. А дивлячись на факт дефіциту відповідної зброї, амуніції, з цього факту і дивлячись на те, що ми починаємо готувати бригади до відповідних важливих для нас дій, ми стабілізували ситуацію. Вона краща, ніж 2-3 місяці тому. Але важливо, що ми всією інформацією ділимось з нашими партнерами і говоримо, що Росія буде готувати контрнаступальні дії. Це може бути кінець травня, може бути червень. І до цього ми повинні не тільки готуватися, не тільки стабілізувати. Тому що партнери іноді дуже радіють, що ми стабілізували, вони тримають за нас кулаки, як то кажуть і кажуть: окей, у вас є сили. Ні, ми кажемо, нам потрібна зараз допомога. Зараз, щоб готувати відповідні бригади, яким прийдеться воювати за нашу землю особливо в період контрнаступальних дій, які Росія хоче почати.

(кінець відео)

Отже, тут відео не повне. Там насправді було більше сказано. Більше сказано було того, що будуть проводитись ці наступальні дії вже навесні або влітку. Тобто цього літа, за даними Верховного головнокомандувача України, насправді буде російський наступ. Отже, давайте подивимось для початку, де саме може бути російський наступ, який може бути характер дій противника.

Я для початку коротку ремарку хочу сказати. Я трохи здивований словами, що нам вдалось стабілізувати, що ситуація краща, ніж 2-3 місяці тому. Якщо чесно, я не розумію, на чому ґрунтується, ми втратили за цей час місто Авдіївка, дуже важливу позицію. Авдіївка була дуже вигідною позицією для оборони. Її утримання стабілізувало наш фронт. Зараз втрата Авдіївки не призводить до стабілізації. Ворог зазнав великих втрат. Звичайно, його просування на цей момент призупинено. Але позиції російські, їхні базові умови для подальших дій значно покращились. Контроль Авдіївки дозволяє ворогу розвивати наступ тепер на Мирноград, Покровськ, Селидове. І вони намагаються використати прориви, захоплення Мар’їнки і захоплення Авдіївки за цей час повне для того, щоб обрушити наш фронт на великій ділянці і щоб зараз створити загрозу: Мар’їнка, Покровськ, Селидове і Вугледар. Тому, якщо чесно, я не бачу ознак стабілізації. Я бачу, що українські воїни професійними майстерними героїчними зусиллями завдали ворогу великих втрат. Ці втрати перевищують можливості Росії по постачанню поповнень на фронт. Тобто вибиті російські кілька нових бригад – 137 бригада, 74 бригада, поповнені російські бригади 35, 55, 30, 21 15 – все, що вони кинули туди, на Авдіївку, 114. Тобто там великі сили. Все це сточено, все це розбито українськими воїнами. Але у ворога покращились позиції. Значно. На великій частині фронту. Авдіївка втрачена. Мар’їнка втрачена. Якщо це вважає Верховний головнокомандувач стабілізацією фронту – ну, я не знаю, чесно кажучи. У мене бачення кардинально інше. 

Першочергове навіть, треба берегти наш особовий склад. А для цього що треба робити? Покращувати управління, підготовку і організувати мобілізацію, щоб ми могли нормально організувати бойову роботу на фронті. А у нас через відсутність мобілізації, яку пан Зеленський ніяк не здатен з владою запровадити, відсутнє стабільне ритмічне поповнення і ротація військ, відсутній нормальний процес підготовки, який має встановити для людини, яка приходить з нуля, яка мобілізована, хоча б 4 місяці, щоби людина дійсно системно могла отримати якісь знання. І це 4 місяці інтенсивної підготовки. Якщо інтенсивності нема, то ще більше підготовка має бути. Тобто, друзі, хотілося б, президент казав про самозаспокоєння, про стабілізацію. На жаль, це самозаспокоєння у нас, у керівництва. Ситуація не стабільна. І ситуація зараз вирівнюється тим, що ми кожного дня бачимо відео, як наші б’ють, б’ють росіян на кожній ділянці фронту. Але противник просувається. На жаль, ці фронти не можуть зупинити просування противника. Нам потрібно думати про новий російський наступ, як сказав президент. Подивімось, де саме.

МАПИ ДЕ МОЖЛИВИЙ НАСТУП

Отже, так. Це Бахмутський і Авдіївський напрямки.  На жаль, останнім часом тут ніякої стабілізації в районі, наприклад, Костянтинівки, Дружківки, Часового Яру не відбувається. Ворогу вдалось захопити село Іванівське і фактично російські війська зараз в околицях Часового Яру. Звичайно, удар по Часовому Яру, його захоплення дозволять ворогу розвивати наступ. По-перше, вони вбивають такий клин в нашу оборону і ми бачимо по карті, що це вони намагаються вийти, створити загрозу надалі Костянтинівці, Дружківці. Що це про майбутній наступ? Подивімось на карту, що буде далі. росіяни не просто так намагаються захопити Часів Яр. Вони хочуть створити загрозу Дружківці, Костянтинівці, Краматорську. Це їм потрібно для того, щоб під час літнього наступу знов спробувати зрізати балкон. У нас на лінії фронту багато таких балконів утворено. Ми бачимо на цій карті, на Півночі цієї карти розташоване місто Сіверськ. Росіяни намагаються його захопити вже дуже-дуже тривалий час. З 22 року. Весь цей час ідуть атаки. І вони щосили намагаються захопити Сіверськ. Безумовно, просування ворога, якщо вони далі просунуться, вдасться їм захопити Часів, Дружківку, Костянтинівку, звичайно, буде намагання створити загрозу Краматорську і під час літньої кампанії ворог буде знову намагатись зрізати оцей Сіверський балкон. Для цього потрібно росіянам, у них стратегічна мета – це зараз буде Краматорськ. Краматорськ, оцей район, така велика агломерація.

Далі. Наступна ціль російського наступу в районі Авдіївки. Зараз ідуть бої під Бердичами, Семенівкою, Орлівкою. Бої тут ідуть завдяки тому, що 47 механізована бригада, 3 штурмова бригада тут вже місяць дають таку дуже ефективну потужну відсіч ворогу, завдають росіянам великих втрат. Але, звичайно, ми бачимо, що далі ворог намагається вийти на рубіж висот в районі Гродівки і створити загрозу іншій агломерації Мирноград-Покровськ-Селидове. Ворог намагається обрушити наш фронт. Тобто вони задяки тому, що захопили Мар’їнку тепер намагаються розгорнути подальше просування. Тут теж дуже складна обстановка. Великі сили ворога кидаються в атаку на Бердичі, на Семенівку вже зараз. Орлівку ворогу фактично вдалось захопити. Тепер наступний виклик – чи вдасться ворога втримати на цьому рубежі? Ситуація там дуже складна. Тактично  становище у ворога, завдяки контролю Авдіївки, більш вигідно. Але наші воїни знов щодня завдають втрат в рази більші, ніж те, що завдають нам. Все це завдяки ефективному управлінню на рівні бригад насамперед. Тут теж ситуація далека від стабілізації, в цьому районі. Ворог має більші втрати, але надійно втримати  фронт можливо, тільки якщо в цих районах буде побудована ешелонована оборона. Чи є зараз тут оборона? Хочу сказати так: копати почали. Це дійсно правда.

Отже на фронті копати почали. Але це ще далеко від тої ешелонованої оборони, яка має бути. Це початок робіт. Я вітаю, що ці роботи почались. Це трошки бачу усвідомлення приходить реальності. На третьому році війни. І це добре – добре хоч так. Далі,  наступну карту подивимось.

Це Південний напрямок від Пологів до Мар’їнки, отакий глобальний. Для чого ворог намагається просунутись від Мар’їнки? Там Новоміхайлівка зараз під ударом. Росіяни намагаються просунутись від Мар’їнки в напрямку – їм треба захопити Красногорівку, Курахове і Вугледар. Зараз вони по всьому цьому фронту  просуваються, щоб захопити, обрушити нашу оборону їм треба Вугледар, їм треба вихід на Курахове. Також на цьому напрямку очевидно, що росіяни намагаються зрізати ті балкони, маленькі такі виступи фронту, які були утворені під час наших наступальних дій у 23 році. А це Старомихайлівка, зараз під активними ударами противника, Урожайне і район Роботиного. Всі ці позиції ворог намагається відбити і повністю вибити оці клини, балкони в своїй обороні.

Наступна карта. 

А це вже північна ділянка. Куп’янськ, Лиман бачимо. Що тут хоче зробити ворог - очевидно. Росіянам, ми багато раз вже це говорили, потрібно вийти на рубіж річки Оскіл. Місцевість для них тут сприятлива. Вони контролюють перепад висот на лінії фронту в їхній бік. Вони намагаються відкинути наші війська до Оскольського рубежа. Вихід на рубіж річки Оскіл дозволить ворогу захопити Куп’янськ і дозволить ворогу вийти, відрізати фактично наші позиції в Серебрянському лісі і вибити нас фактично, змусити до відходу із Серебрянського лісу також. Тому для росіян напрямок насамперед Торське, насамперед Терни. Терни - зараз ідуть дуже важкі бої. Тривалий час. Захоплення села Терни для ворога і просування до річки Оскіл на цьому напрямку дозволить ворогу просунутися, продавити цей фронт на всій цій ширині. Звичайно, вихід окупантів на Оскіл призведе  до того, що по суті нам доведеться відходити і буде вже практично дуже складно втримати Серебрянський ліс. І це створить загрозу знов місту Лиман. Будувати тут лінію оборони треба було набагато раніше, на цих рубежах. Це не було зроблено вчасно. Зараз будувати рубежі оборони треба вже за Осколом, щоб втримати цей рубіж надійно. Роботи там розпочались. На жаль, ці роботи ще далекі від того, щоб можна було сказати, що ця потужна лінія оборони дозволить тривалий час втримувати її.

Про наступ. Заявив президент і те, що буде наступ підтверджують і західні джерела. Матеріал в The economist . Це одне з західних впливових джерел. Вони також кажуть, що Росія готує новий наступ.

Отже, що таке зараз цей наступ? Ми бачимо ділянки фронту, де ворог намагається просуватись, характер дій його на стратегічному рівні абсолютно зрозумілий. Я не думаю, що зараз – зараз не видно. Не те, що я не думаю, не видно ніяких передумов, щоб росіяни готували великий наступ в Сумський, Харківській і Чернігівській областях з півночі. Зі свого державного кордону. Просто не існує зараз тієї концентрації сил, яка б могла проводити такі стратегічні наступальні дії. На даний момент. Але це не виключає того, що через кілька місяців росіяни можуть піти там. Що їм потрібно? Я думаю, що насамперед пріоритетом для російського наступу буде район Вовчанська, район Куп’янська. Їм треба обрушити наш фронт і вибити нас за Оскіл. Тому ці дії для росіян були б дійсно зв’язаними. Наступи на Харків і на Суми  можуть мати тільки обмежений характер. Вони змусять росіян витрачати свої сили, розширювати свій фронт дій. Ми бачимо, що російське командування ще у 22 році, в кінці, відмовилось від бойових дій на широкій лінії фронту. Їм це складно. Великі втрати. І намагається навпаки створити на більш вузькій ділянці фронту основного, це понад 800 км активна зона бойових дій, створити там максимальну перевагу в силах.

Ця перевага в силах ґрунтується на двох факторах. Перше. Російська Федерація налагодила стабільне постачання поповнень на фронт. У них теж не вистачає людей. У них теж не вистачає піхоти. У них не вистачає штурмовиків. Вони мають набагато більші втрат. Але ці втрати у них заплановані. Тому що у них є план поповнень, який вони якоюсь мірою виконують.  На напрямках основних ударів чітко видно: глибоко ешелонують штурмові бригади і у них є норма витрати, скільки ми можемо витратити піхоти в день. Наприклад, взвод. Якщо немає активних дій, вони накопичуються, мінус взвод, якщо є штурмові дії – мінус рота. І вони планують. Тобто не кидають всі війська одразу вперед. А вони планують втрати і на певних напрямках так намагаються продавити. Тобто планове застосування людських ресурсів. І другий фактор, який працює у росіян. планове застосування засобів ураження. Треба зазначити, що ворог тут також діє планово. Тобто у них є план, скільки вони отримують боєприпасів, авіація, артилерія, мінометні міни, дрони. І вони планують свої дії по засобах ураження на багатьох напрямках. Треба зазначити, що Росія зараз збільшує чисельність персоналу свого військово-промислового комплексу – не менше… на кількасот тисяч збільшили. Це абсолютно порівняно з тією кількістю людей, яку росіяни мобілізують постійно в армію. Тобто вони мобілізують людей не тільки в піхоту, в штурмовики. Вони мобілізують у промисловість. Вони створюють умови, щоби там створити додаткові робочі місця. Тому яким буде новий наступ?

Я не думаю, що цей новий наступ, як у нас зараз кажуть, це будуть якось нізвідки, з’явиться пару армій, які будуть знов наступати одразу на Харків і на Київ. Для цього немає зараз передумов. Або на Суми. Основне для нас, що ворог постійно тисне на наші позиції на вигідних для нього в оперативному плані напрямках. І він цей тиск не знижує. Тобто веде такі битви на виснаження, в кого більше резервів. Але на тих напрямках, де він диктує нам тактичну ініціативу і де у нього є перевага. Перевага через рельєф висот, наприклад. І де йому потрібно значно покращити оперативне становище. А от що вони збільшують значно ширше – це кількість засобів ураження. Війна у 24 році відрізняється тим, що Росія масово застосовує і збільшує кількість коригованих авіабомб, збільшує кількість дронів і збільшує кількість артилерійських боєприпасів. Ось це нові фактори. Якщо артилерійських боєприпасів  не так помітно, оскільки у 22 році там все було більше в рази, ніж зараз. Але застосування масове дронів, масове застосування авіабомб і точне коригування усіх засобів ураження – ось це новий фактор, який на фронті викликає велике занепокоєння. І наступ можливий не тільки… тобто росіянам зараз – вони не поспішають з мобілізацією піхоти. Тому що у них мобілізація піхоти призводить одразу до мультиплікації втрат. У нас немає чим таку армаду піхоти озброїти. Ми бачимо, що їхня оборонна промисловість не встигає з виробництвом бронетехніки. Вони не встигають відновити втрати. Тому у них в бій іде вже що завгодно, МТЛ, гольфкари, багі, все, що хочеш кидають в бій. Навіть не броньоване. Але це все витрата запланована живої сили. Для них люди – це витратний матеріал. Але те, що дозволить ворогу наступати, - це перевага у засобах ураження. І це не тільки бомби. Це дрони. На більшості ділянок фронту російське командування не поступається нам в дронах. В кількості навіть дронів. На деяких ділянках фронту – переважає в кількості дронів. І я маю на увазі, дронів усіх типів. А перевага противника у дронах дальньої дії, таких як суперкамф насамперед дуже серйозно позначається на наших можливостях організовувати вогневе ураження, тому що ворог збільшує кількість патрулювань дальньої розвідки. І він це патрулювання дальньої розвідки комбінує з далекобійними засобами ураження. Насамперед такими далекобійними системами, як Торнадо-С, тобто далекобійними реактивними системами залпового вогню калібру 300 мм, до яких зараз росіяни цілу лінійку коригованих боєприпасів нових випускають. І з авіаційними ударами і ударами балістичними крилатими ракетами. Ми бачимо зараз, що виробництво російське балістичних ракет збільшується. Виробництво коригованих авіабомб збільшується. Зараз вони запускають нові авіабомби калібру 3 тис. кг. Тобто це великі інвестиції ворога, росіян – вони йдуть не просто, як ми часто собі уявляємо просто в кількість піхоти, бо ми бачимо відео з ураженням піхоти і техніки. Зараз вони різко, в рази збільшують кількість засобів ураження. Оце основний виклик. Тому характер бойових дій, на мій погляд, буде носити не якісь раптові удари танковими арміями з різних нових напрямків. Ні. Ворог продовжить, але посилить темпи просування на Донбасі. Донбас залишиться основним полем бою. Основним – Донбас і Харківська область. І основним напрямком зосередження зусиль ворога. Насамперед Донбас зараз ворогу цікавий. Вони хочуть силою зброї вибити Україну за Донбас. Ми розуміємо політичне значення цієї події. І зараз ми розуміємо, в 2024 році ворог не тільки не зменшить перевагу у засобах ураження. Він її збільшить. Ті обіцянки, те, що нам дають західні союзники, те збільшення виробництва, яке відбувається в країнах НАТО, на жаль, значно поступається темпу – поки що – тому, що виробляє Росія. На жаль, поки що у нас не відбувається мобілізації в оборонну промисловість. Управління оборонної промисловості у нас на примітивному рівні взагалі. Я навіть не кажу про армію. І мобілізації в промисловість у нас не відбувається взагалі. Промисловість працює, виживає, як вона може. Державного планування цих дій нема. Це просто смішно вже говорити про випуски снарядів. У нас не побудований – вже третій рік іде повномасштабне вторгнення – немає виробництва пороху, необхідного нам. Складні питання і з підривниками там є серйозні проблеми, обмеження. Пороха. Є проблеми серйозні, які потрібно було б давно вирішити. Вони мають бути в процесі вирішення. Бо ми поступаємось ворогу. Також треба відмітити, що в гру з застосуванням коригованих авіабомб можуть гратися не тільки росіяни. Давайте подивимось на цей УМПК – керований модуль коригування і планування російських авіабомб, який вони вішають на старі радянські авіабомби. Це ж абсолютно нескладна конструкція. Це може робити і українська промисловість. Якби їй хтось дав замовлення. Якби хтось контролював промислові розробки в цьому плані. В світі є величезна кількість старих радянських авіабомб. І не тільки радянських. Американських, різних типів. У нас є авіація. Скоро ми отримаємо, в цьому році, Ф-16, винищувачі. Ми можемо отримувати літаки й інших типів. Нам потрібні засоби ураження. Щоб ми набагато більше тих бомб випускали. А рівень використання – подивіться на ту російську подєлку, яку вони роблять. Вона ефективно працює. Ми можемо самі випускати такі самі модулі для наших бомб. Оснащувати наші бомби, старі запаси радянських бомб. Це треба комусь робити. Хто це буде робити замість нас?

Так само хочу звернути увагу на проблему дронів. Отой мільйон дронів насправді наша промисловість може випустити, як кажуть люди, які цим займаються, і не один, і не два навіть мільйони, а ше більше дронів. Але знов-таки, потрібне планування. Ми почули мінстратегпром сказав, що за січень-лютий вироблено 200 тис. fpv-дронів. Це дуже добре. На фронті в січні, лютому і навіть і березні fpv-дрони від держави оцього заявленого мільйона в кількості 100 тис. не надходила. Я вам можу це абсолютно точно сказати і ви можете це перевірити в будь-якій бригаді. Якби в такій промисловій кількості заходили на фронт, то у нас би більшість бригад – більшість – понад тисячу дронів отримала б кожна бригада. Це була б помітна подія в масштабах фронту. І де ж ці fpv-дрони? Їх нема. Якась кількість заходить, але значно в меншій кількості.

Що ще важливо відмітити? Ворог намагається без всяких гучних слів про мільйон дронів, намагається випускати ще більше fpv. Хочу відмітити, що на цьому тижні мені з кількох ділянок фронту передали зображення нових російських fpv-дронів. Вони виготовляються просто з алюмінію. Просто методом штамповки-лиття. Вони можуть лити ці корпуси. Так, вони по масі більше, важче за карбон, за пластик. Це зрозуміло. Але це можливість застосувати виробництво масове. Збільшити кількість. А де у нас алюмінієві дрони? Тобто противник, який і так має перевагу, думає, а як можна модернізувати промисловість, як можна збільшити виробництво засобів ураження. І шукає нові шляхи. Завантажує заводи. А у нас – де планування? Це просто реально викликає велике занепокоєння. Дивишся – Верховний головнокомандувач Володимир Зеленський веде дуже активну роботу по тому, що кожен день дійсно робить зауваження справедливі, постійно штурмує наших західних партнерів: дайте нам зброю. Це дуже добре. І це потрібно робити. Але це відповідальність західних лідерів, керівників НАТО, а сам Верховний головнокомандувач Зеленський відповідає ще і за виробництво в Україні, за мобілізацію наших виробничих потужностей, за мобілізацію людей, підготовку цих людей, життя цих людей. Бо Сили оборони – це підлеглі Верховного головнокомандувача. Все це потрібно робити. На жаль, ми бачимо, що тут Ставка Верховного головнокомандувача просто зволікає, злочинно зволікає з ухваленням необхідних рішень. Досі більша частина дронів на фронті – це волонтерські, те, що люди купляють. Забрали гроші у місцевого самоврядування, так, будь ласка, хоча б бригадам передайте. Бригади самі б замовлення розміщували б. Завантажували б промисловість. Якщо бригаді давати 30-40 млн на місяць, комбригу, то він сам за ці гроші буде купляти собі – за 40 млн купить собі значну кількість дронів, яка зможе закрити якусь значну кількість… якщо дати по 100 млн, то там в принципі і РЕБ буде закуплений, і дрони, і все, що хочеш. І будуть завантажені приватні підприємства, будуть купляти за кордоном, будуть імпортери купляти по найнижчих цінах. Тому що все, що купляють самі бригади, це купляється за дуже низькими цінами. Це найкращі умови. Все, що починає імпортувати держава, - воно просто незрозуміло, де воно. Навіщо ви централізували процес, це я звертаюсь до уряду, якщо ви не здатні його реалізувати? В чому сенс? Просто тримати всі гроші і роздавати їх якимось потрібним людям? Це ж війна. А не корупційна якась годівничка, як ви там звикли, мабуть. Ці речі реально шокують – повний відрив влади від реальності. Таке враження, що війну кинули на самотік і розбирайтесь там. Я цього не розумію. Я не можу спокійно сприймати, коли таким чином просто байдужість проявляється з боку керівництва країни. Це просто шокує насправді.

Друзі, зараз будемо переходити до відповідей на ваші запитання. Будемо робити це максимально динамічно. Дякую вам велике за підтримку. Тут дуже є енергійні питання. Дуже класні. Зараз ми будемо так само, як то кажуть, more sharper на все це.

ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ

- Чи варто було Україні розширювати і так велику лінію фронту, активізувавши бої в прикордонні?

- Взагалі весь задум. Якщо в принципі… на вибори Путіна президент, Верховний головнокомандувач все це затверджується, всі бойові дії затверджуються Ставкою, як ви розумієте. Це не самодіяльність генералів. Ми з вами багато разів говорили на ефірах, як смішно виглядає, коли Зеленський намагається всі проблем скинути на Залужного, як ніби він там взагалі ні при чому і не знає, що відбувається. Насправді, це не так. Звичайно, витрата ресурсів, все це затверджується на Ставці Верховного головнокомандувача. Якщо це рішення було ухвалено, можливо, є якісь політичні цілі, які ми не можемо знати і які потрібно виконувати. Якщо такий наказ надходить, звичайно, його треба виконувати. Єдине, що я не розумію, навіщо керувати цими діями… У мене завжди питання навіть не до цілей. У мене питання завжди до виконання. Бо якщо є правильне планування операцій, то доцільність тих чи інших, операцій на цьому плануванні одразу стає очевидною. Чи варто іти на розмін, чи варто, перше, віддавати проведення якихось операцій загальновійськових головному управлінню розвідки? Це ж не загальновійськова структура. Навіщо їм керувати загальновійськовими операціями по штурму і наступальних діях на великій ділянці? Очевидно, що треба було передати це командуванню ЗСУ. Такі операції, на мій погляд. А оці намагання постійно робити якісь операції, щоб ГУР міг доповідати і давати коментарі – я, якщо чесно, цього не розумію. Мені це якось не складається. Такого нема в практиці військовій, коли армія керується постійно дрібниться, фрагментується управління такого ніхто не робить. Якщо ми говоримо про правильне планування і досвід військового мистецтва. Крім того, я вам хочу сказати, що у мене питання до цих дій на кордоні, вони виключно зводяться до того що керівництву цієї операції не вдалось забезпечити раптовість. За добу до початку активних дій ворог виклав у своїх телеграм-каналах повну інформацію, де що планується. Виклав відео уражень декількох одиниць нашої техніки, яку російська розвідка знайшла в цьому районі. Звичайно, велика кількість була авіаударів, артилерійських обстрілів. Фактично, операція, яка була заявлена, як раптові дії, не мала з самого початку ключового фактору – раптовості. З військової точки зору це просто дивно спостерігати. До цього у мене є запитання. Навіщо проводити дії, спрямовані на раптовість, за її відсутності? Оце я не розумію. І там інше. Поки що у нас немає повної інформації.

ЗНЯТТЯ ГОЛОВИ РНБО

- Ваше ставлення до нового голови РНБО і навіщо ця зміна?

- РНБО при Володимирі Зеленському – це взагалі ніколи не було якоюсь дієвою структурою. Спочатку туди поставили Олександра Данилюка. Потім, коли раптово зняли Данилюка, поставили Олексія Данілова ця структура ніколи не виконувала ті завдання, які потрібні тобто ключовий орган при президенті, які готує, аналізує, вивчає стратегічні рішення. Чому цього не було? Тому що за Конституцією секретар РНБО – це взагалі одна з найвищих посадових осіб в державі після президента, голови уряду, голова Верховної Ради – і потім секретар РНБО, це важлива посада. Людина, яка за своє посадою, має контролювати все, що відбувається в сфері нацбезпеки і оборони, моніторити. Але у нас є такий феномен, як голова Офісу президента Андрій Єрмак. Спочатку це був Андрій Богдан. Потім – Андрій Єрмак. Президент Володимир Зеленський передав своїм головам Офісу всі повноваження по адмініструванню влади, по безпеці по оборони, зовнішній політиці, внутрішній політиці, призначеннях в правоохоронних органах. В такій конструкції посада голови Офісу дуже зручна для таких решал як Богдан і Єрмак. Чим вона зручна? Тим, що ти ні за що не відповідаєш і все контролюєш. Відповідальність уся на Зеленському, а ти просто береш, призначаєш, від його імені телефонуєш. Тому Зеленський знищив повністю значення РНБО під нуль. Єрмак, звичайно, дуже не любив цю посаду. Тому що там були люди, яких він не контролював. Спочатку Данилюк, а потім – Данілов. І він завжди намагався просто цю посаду звести на нуль, щоб вона взагалі ні на що не впливала і ніякого значення не мала. Фактично Олексій Данілов останнім часом якщо брати, він підписав ті рішення, які готував Єрмак: санкції проти якихось осіб, ще таке. Це була технічна робота. Тому, звичайно, що там… У Єрмака з’явилась можливість, заніс якусь образливу річ щодо Данілова, знайшов якусь можливість, заніс Зеленському якусь довідку – все. І дочекався той момент, коли були емоції у Зеленського і Данілова прибрали. Прибрали – так прибрали. Зараз поставили людину – Олександра Литвиненка, який звичайно теж не має ніякого стосунку ні до якої публічної політики, ні до чого. Він вже був першим заступником Секретаря РНБО при Олександрі Турчинові і Петрі Порошенку. Тому в принципі він в РНБО всю роботу знає, функціонал знає. Ну, Зеленський з Єрмаком вирішили, що ця людина… Єрмак вирішив, що він не буде йому конкурувати. Литвиненко, дійсно, людина абсолютно не конфліктна, яка ні ві що не буде встрявати, ніде не буде відстоювати свою позицію, якщо це іде врозріз з Єрмаком. Він така людина, яка буде правильно вести документообіг. Для Єрмака це прийнятний варіант. А Зеленському в принципі воно і так не цікаво. Він вже сказав, що він керує країною за допомогою 5-6 менеджерів. Менеджери у нього є. Хтось має вести документообіг, я так розумію.

- Може це політична заява про наступ? Адже каже він про це іноземним журналістам, а не в зверненні.

- Насправді більшу частину часу Володимир Зеленський спілкується з іноземними журналістами. З українськими журналістами він спілкується раз або два на рік. Це робиться просто як ритуал. Оскільки з українськими медіа і громадянським суспільством Зеленський спеціально будує конфліктні стосунки, щоб будь-яку критику, яка в українських медіа висловлюється, можна було повністю відбивати і казати, що це якісь особисті стосунки, замовлення олігархів. Тому українським журналістам президент проводить політику, щоб їм не довіряти, а все основне, ви подивіться, він весь цей час намагається спілкуватись тільки з іноземною пресою. Так що це його стиль. В зверненнях ніколи не каже про проблеми. Подивіться, майже всі звернення виключно заспокійливі. Пам’ятаємо про шашлики у травні. Оці шашлики продовжуються і досі. Якісь проблеми констатуються, коли вони вже відбулись. Ми бачимо, що і зараз насправді, це інтерв’ю, як дається, дуже заспокійливе і не відповідає ситуації на фронті і на війні взагалі.

- Юрію, чи будуть призивати хлопців до 25 років?

- Я не знаю. Оскільки законопроєкт про мобілізацію Слуги народу і Зеленський досі не підписують і не приймають. Ніхто не знає. В уяві Зеленського зараз відповідати за мобілізацію мають люди з ТЦК, які когось хапають на вулиці. Оце в уяві нашого керівництва держави – правильна мобілізація. Чому вона подобається Зеленському і Слугам народу? Тому що весь негатив у суспільстві падає на військовослужбовців ТЦК. Не на Слуг народу, не на Зеленського. Тому такий бардак і хаос вигідний самому Зеленському, владі, яка свідомо вбиває мобілізацію. Тому хто знає? Зеленський сказав, що будуть призивати з 25 років. Це не прийнята норма. Вона не вступила в дію. Знаєте, до чого таке боягузництво і відповідальність призведе? Сточаться люди кадрові, добровольці сточаться, які прийшли ще у 22-23 роках і будуть нові падіння, нові втрати міст. І вже не зможе президент продовжувати брехати, що на фронті стабілізація, як він сказав зараз. Втратили Мар’їнку і Авдіївку – це стабілізація у Зеленського в голові. Як не дивно. Тому будуть ще втрати міст. Тоді вже не можна буде брехати. І ось тоді, коли не можна буде брехати, тоді Зеленський скаже: знаєте, це не я хочу мобілізацію, це західні якісь політики хочуть, оце вони від нас вимагаються. Ну, вибачайте, у нас нема вже кому тримати фронт, негайно мобілізуємо… не знаю, з якого віку. І це люди будуть призвані вже у пожежному порядку, не зможуть отримати ні підготовки, ні організації належної. Оце велика загроза. Тому, друзі, на жаль, цю проблему влада системно не вирішує. Проблему війни. А мобілізація – це дійсно правильно організована, чітка – вона потрібна. Потрібна. Але вона має бути справедлива, а не так, як зараз – кого впіймали, хто не відмазався, не дав грошей, того спакували десь в якомусь публічному місці погані військовослужбовці ТЦК. Та не повинні ТЦК бігати за людьми. Не повинні. Так не робиться. Це дикунство. Має бути планова мобілізація. Людина має отримати, побачити, хто підлягає мобілізації: перша, друга, третя, двадцята категорії. Оцей. А ці мають право на відстрочку. А ці не будуть призвані у будь-якому разі. А ці мають бронь, тому що вони мають працювати на таких, таких, таких виробництвах. Оце має працювати. Промисловість, оборонний сервіс, об’єкти стратегічної інфраструктури. А ці люди потрібні нам на війні. Вони мають прийти в такий-то термін, отримати таку-то підготовку, правильне застосування. Тоді буде логіка. А всієї цієї логіки зараз нема. Тому ви питаєте, а чи будуть до 25 років. А хто знає? Верховний головнокомандувач не здатен на цей відповісти. Нагадую, що вже йде третій рік повномасштабної війни, а Верховний головнокомандувач сказав, що він з мобілізацією, як сказав Залужний, він не згодний. Нам потрібні інші цифри. А які цифри? Залужного поміняли. Вже Сирський. Так які цифри? Що треба по мобілізації, Володимире Олександровичу? Коли ви це скажете? На якій пресконференції? Чи чекати грудня 24 року, бо ви пресконференції раз на рік даєте? На всі ці очевидні питання на війні. Відповіді нема, тому що Зеленський їздить на фронт знятися на фотосесію, запитати, як справи, вручити кілька орденів і - вщух – за годину швидко звідти поїхати. А всі питання – він на них не відповідає. Оце найбільша проблема влади. І через таку безвідповідальність і некомпетентність оце потім все в них іде, отака хвиля безвідповідальності і бездарності. А хто потім страждає? Не ті люди, не Слуги народу в Офісі Верховній Раді, а солдати, які тримають фронт в окопах. Вони страждають. Вони втрачають життя і вони проливають кров. Влада все це ігнорує, на жаль. Треба нарешті казати правду про це. Як можна? Закон про мобілізацію України, Конституція вимагає від президента ухвалити закон про мобілізацію. Це пряма норма. Там написано прямо. Всі це знають. Закону нема. Хто має проводити мобілізацію? Оці в бусиках дядьки з ТЦК. Ну, абсурд повний. Повний абсурд. Влада нормально до цього ставиться. Та нічого страшного. Де комітет по обороні? Пусте місце, нуль. Сидять, полякались. За що ви зарплату взагалі отримуєте? Імітатори! Де Кабінет Міністрів? Міністр оборони Умєров? Нуль. Сидять мовчать: за все добре проти всього поганого. Це просто абсурд. Де відповідальна хоч одна особа? Я, чесно кажучи, нема слів, коли кажу про мобілізацію, це абсурд. Ми про це будемо скоро ще один ефір робити. Якось їх треба підштовхувати. Таке тугодумство в Офісі президента – це просто загроза для національної безпеки.

- Юрію, куди ділись такі установки як Стугна, Лелека? Ми ж все це ніби виробляли.

- Виробляються. Виробляються не в тих обсягах, які нам потрібні ще, але виробництво іде, звичайно. Вони поступають на фронт. Просто ворог масштабує виробництво у набагато більших масштабах. Тому не можемо їх кількісно зараз передавити. Але вони виробляються. Є проблеми, звичайно, з виробництвом. Але виробництво триває. Дякую всім українським інженерам, працівникам підприємств, які виробляють Лелеку, інші наші дрони, інші наші ракетні комплекси Стугна. Звичайно, це важлива необхідна потужна зброя. На жаль, виробництво засобів ураження відстає від потреб фронту.

- Казахстан закликав своїх громадян залишити Київ, Одесу Харків.

- Так, на жаль, ворог збільшує кількість ракет, кількість балістичних ракет, крилатих ракет і буде завдавати по містах. Буде завдавати ударів і по інфраструктурі. Зараз у них збільшується кількість високоточної зброї. Я вже зараз закликаю людей готуватись до наступної зими, вона буде важкою, дуже складною. Ми бачимо як в Харкові, як Ладижин, Бурштин, ворог буде завдавати ударів, знищувати повністю енергооб’єкти. Щоб повністю знищити Україну. Вони це не приховують. Вони це робили і взимку 22-23 років і збираються робити це і зараз, звичайно. Це буде війна. Росія не приховує своєї мети: вони хочуть знищити фізично Україну. Їм не вистачає засобів ураження. Не вистачає військ. Вони поступово якось намагаються вирішувати ці завдання для себе. І виконують їх. І намагаються це робити. Тому загроза тут дуже серйозна.

- Не розумію, чому нема досі державного замовлення.

- Це складна тема. Тому що державне замовлення є насправді. Просто його не вистачає на всіх. Державне замовлення постійно змінюється. На ці дрони постійно нові умови виходять. Планування закупівель негнучке. Постійно тривалий період узгоджень, затверджень, координації. Гроші спочатку обіцяють. Люди щось роблять. Гроші не платяться. То є великий хаос. У нас просто проблема з плануванням. А держзамовлення є у нас. У нас на все є держзамовлення. Проблема в тому, що далеко не все фінансується і далеко не все фінансується в ті терміни, які визначені держзамовленням. Оце проблема. І далеко не все купується, що потрібно. А деякі речі купуються, які в принципі можна було б і не купувати. В цьому є проблеми планування у нас. Але держзамовлення є, воно виконується в міру сил.

ЧИ МОЖЛИВІ ПЕРЕГОВОРИ У 2024 РОЦІ?

- Чи вважаєте ви можливими перемовини у 24 році?

- Я багато разів говорив, можу повторити. Будь-які перемовини можливі тільки, якщо лінія фронту буде стабілізована. Стабілізована не на словах. Бо можна он як президент: лінія у нас, стабільність. Стабілізована – це значить: ворог атакує, а перед ним багатокілометрова смуга укріплень, укриттів, траншей, окопів, блиндажів, капонірів. Все це замасковано, прикрито від дронів, мінні поля, зуби дракона, проволока, дроти різних типів. Все має бути. Якщо це є і там сидять війська, які отримують ротацію, які є свіжими, які відпочивають в певні терміни, отримують відпустки, звільнення, коли потрібно. І ці війська мають засоби ураження і завдають таким чином ворогу набагато більших втрат, ніж він може завдати нам. Тоді ворог розуміє: подальший наступ неможливий. Тоді можна казати: є база для перемовин. А навіщо ворогу зараз зупинятись? Вони збільшують перевагу у засобах ураження. Вони проводять мобілізаційні заходи і у них поповнень на фронт надходить більше, ніж у нас. Вони збільшують виробництво дронів. І вони собі думають: так а що, ми і далі будемо так давити. Українці ж не можуть нас зупинити. Раз не можете зупинити, будемо іти далі. В чому логіка політичної домовленості? Її нема. Є сила, яку ми не здатні зупинити. Тому, друзі, передусім політичне рішення без військового неможливо. Потрібно чітко побудувати лінію оборони. Потрібна мобілізація, щоб в армії ті досвідчені професійні люди, які є, могли б передавати свій досвід, ставати командирами, могли якісно організувати процес управління, адміністрування війни організацію правильну зробити. Тоді у нас будуть ротації. Буде планова війна. Будуть розумні дії, а не постійний героїзм, подвиги. Те, що у нас зараз відбувається. Війна має бути планова. Фронт 800 км. Він не великий, насправді. 800 км, коли 3 роки ідуть на ньому бойові дії, можна давно вже перерити, замінувати, закопати, побудувати, організувати будівельні організації, які будуть рити кожний. Там можна побудувати потужні лінії оборони, які ворогу буде навіть з бомбами дуже складно просунутись. Бо бомба не може знищити кожен бліндаж, кожен елемент траншеї. Якщо все це накрито і дронам погано видно, то ворог може застосовувати велику кількість засобів ураження впусту. Вони просто не будуть знати, де бити. Нам потрібно реалізовувати маневри в обороні. Перевага у засобах ураження ворога, якщо ми не здатні більше виробляти, то нам потрібно хоча б більше будувати, щоб ховатись від них. І у нас є потужності. Є бетонні заводи. Вони не завантажені, на жаль, повною мірою. Є велика кількість можливостей, щоб зменшити вогневий вплив ворога. Їх треба використовувати. Для цього треба не волонтери. Волонтери самі не потягнуть. Мій фонд придбав зараз, ми 4 залізобетонні бункери придбали і передали 58 мотопіхотній бригаді, командування якої – компетентне командування, полковник Руслан Шевчук. Він турбується, щоб було організоване забезпечення бойових дій. Прохає волонтерів, щоб передавали бетонні споруди, і все інше, і дрони, і РЕБ. Тому що ввести бойові дії без таких укріплень – це наражати на небезпеку особовий склад. Цього треба уникнути. Але це має робити не сам комбриг, у якого немає грошей і він просить волонтерів. Це має робити держава. Якесь планування, стандартизація має бути цього процесу. Щоб волонтери не 100% робили там, не 80%, а хоча б 30-40. Тоді це нормальне співвідношення.

- Ворог має плани на Дніпро і наскільки це реально?

- Друзі, ще раз. Ворог має плани знищити Україну. Для Російської Федерації існування України у будь-яких кордонах неприйнятне. Існування України, яка контролює Дніпро, контролює Одесу, Київ, Харків – все це для ворога велика загроза. Вони хочуть знищити будь-який опір. Тому вони будуть іти туди, де їх зупиняти. І поки їх не зупинять, вони не зупиняться самі. Це хтось має зробити силою зброї, насамперед. Для цього треба робити ті речі, про які ми говоримо.

Наступний ефір у нас буде присвячений повністю, будемо говорити про те, як перемогти ворога, які заходи потрібні. Будемо про логіку війни на стратегічному рівні говорити. Логіку, яка у нас, на жаль, поки що відсутня, але яку треба зробити і в нашій демократичній країні владу єдина можливість примусити до змін – це громадська думка, яка має формуватися. І воно поступово працює. Бачите, скільки? Два роки не було системних дій по закупівлі дронів. Зараз вони почались. Вони не досконалі. Але вони ідуть. Цього не було взагалі. Перший рік взагалі влада дронами не цікавилась. Потім трошки почали. Зараз вже є безпілотні сили створені в ЗСУ, хоча б це початок. Звичайно, це ще не результат далеко. Це просто початок. Так само оборонні споруди. Два роки я тут на ефірах казав: треба оборонні споруди. Мені сотні людей писали в коментарях або казали претензії: навіщо  висловлюєш це зауваження до Верховного головнокомандувача, він же не повинен будувати, він не повинен, як я вимагав, відвідувати укріплення, дивитись на хід робіт, а зараз виявляється, бачите? Верховний головнокомандувач на третьому році приїхав і подивився, як будуються укріплення в Сумській області. Бачите? Добре. Значить, все ж таки може. Все ж таки доходить якось. Почались роботи по оборонних спорудах. Тільки зараз, на жаль. І зараз залучається цивільна техніка, цивільні фахівці, щоб таку роботу вести. І добре. Це можна було б зробити раніше. Робиться на третьому році. теж непогано. Тому тільки, на жаль через тиск. Влада у нас реагує на тиск.

Дякую вам за допомогу такий тиск створювати. За цей ефір ще 24 людини стали новими спонсорами каналу Бутусов+. Дякую, друзі, за те, що ефір, вам моя робота є корисною, цікавою, і за те, що підтримуєте нашу можливість говорити правду. Д

Я впевнений, що Україна потужна і ми можемо дійсно перемогти в цій війні. Дякую вам за ефір і слава Україні!"

Вгорі: палаючий Бахмут. Фото з відкритих джерел

«Аргумент»


На цю тему:


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Новини

14:18
Першого заступника директора НАБУ відсторонили через розслідування можливого витоку інформації
12:06
Об "небесну сотню" витерли ноги: суд закрив провадження щодо 4 начальників "Беркуту" та ексчиновника МВС через закінчення строків давності. Це диверсія
11:50
Dragon Capital заявив про тиск на бізнес з боку БЕБ (тобто, ОП)
10:00
Китай і Бразилія опублікували спільне комюніке: підтримують "мирну конференцію" щодо України лише за участю рф
09:01
Глава Нацполу Іван Вигівський живе у будинку подруги, а сестра торгує пальним із фігурантами справ поліції. Він без проблем пройшовт"спецперевірку" СБУ (ВІДЕО)
08:10
Перша група пілотів з України закінчила навчання в США на F-16
08:04
Ворог втратив майже півмільона особового складу
20:00
У п'ятницю в Україні вдень +21-26°С, без опадів
18:03
Юрій Ніколов: Криза, яка є для нас можливістю змінити країну
17:51
Игровая зависимость: симптомы и профилактика

Підписка на канал

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністр оборони Олексій Резніков закликав громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях. .

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]