Кличко після зустрічі із Зеленським звинуватив того в прямому політичному тиску

Версия для печати

 Мер Києва стверджує, що всі кримінальні справи стосовно столичної адміністрації розвалюються і не мають під собою підґрунтя. 

За інформацією джерел видання  ZN.UA в Офісі президента рівно за годину після першої за рік зустрічі президента України Володимира Зеленського і мера Києва Віталія Кличка на Банковій, силовики отримали команду чинного гаранта Конституції продовжувати публічний тиск на Кличка.

Однак основна мета – аж ніяк не боротьба з корупцією в столиці, а збільшення схильності мера домовлятися напередодні стратегічної угоди, яку укладатиме з Кличко не Єрмак або Тищенко, а сам Зеленський. Отримавши в столиці офіційний і законний важіль – свого голову КМДА.

У розмові з редакторкою відділу політики ZN.UA Інною Ведерніковою Кличко уникав економічних нюансів закону (навіть після повернення районних рад вони отримають мізерні повноваження і бюджет), але додав політичних ефектів.

За словами Кличка, він залишається прихильником поєднання повноважень мера і голови КМДА і свою позицію не змінює: «Законопроект про столицю має бути доопрацьований і відповідати ключовим статтям Конституції. Де прописано, що київський міський голова, обраний киянами, має бути призначений головою КМДА. І Конституційний суд у 2003 році двічі це підтвердив».

Кличко нагадав, що в 2019 році 56 депутатів звернулися до КСУ з проханням ще раз розтлумачити це, але через кризу в КСУ справу поки що не розглянуто.

На зауваження журналістки про те, що поява інституту префектів і включення механізму державного нагляду за місцевим самоврядуванням укладається в логіку реформи децентралізації, мер Києва, який є ще й головою Асоціації міст України (АМУ) відповідає:

«Якщо ми хочемо отримати робочий законопроєкт, нам дійсно потрібні районні ради, потрібно розділяти повноваження. Але головне інше – закон має повністю відповідати експертній оцінці європейських партнерів і Конституції. Нинішня версія, яку нам сьогодні представили, не отримувала такої оцінки. Але лише після неї ми можемо сказати, чи відповідає законопроєкт демократичним принципам і нормам децентралізації, чи ні. Все, що сьогодні озвучувалося на комітеті, йде врозріз із Конституцією України».

Кличко проігнорував загальновідомий факт, що через різні причини (насамперед – війну з Росією) виявилося складно відразу внести зміни до Конституції, і вся реформа пішла від часткового до загального, а не навпаки.

«Я нікого не боюся, але я боюся маніпуляцій», - говорить Віталій Кличко, відповідаючи на запитання про те, чи боїться він, що правильний інструмент потрапить до рук його політичних конкурентів.

Водночас мер Києва уникнув відповіді на запитання, чи говорив про це з президентом під час першої зустрічі. Хоча сам факт розмови підтвердив. За словами Кличка, ініціатором був він сам.

«Ми перетнулися ще 6 жовтня на заходах на честь 80-річчя трагедії Бабиного Яру. Я сам підійшов і запропонував зустрітися. Він погодився, і призначив зустріч. Говорили довго. Обговорювали Київ і його проблеми. За цей рік нагромадилася величезна кількість поточних питань», - уточнює співрозмовник, оминаючі гострі кути запитання, чи порушувалася тема майбутньої імплементації закону про столицю.

Сторони домовилися домовлятися, але «виключно в інтересах киян», додає Віталій Кличко.

Як згодом стало відомо авторці, на зустрічі був присутній і потенційний кандидат на посаду префекта Києва – чинний міністр розвитку громад і територій Олексій Чернишов. Але сам Кличко стверджує, що кандидатура префекта, з яким доведеться працювати, на зустрічі не обговорювалася.

Не захотів відповідати мер столиці і на запитання про бюджет, уточнивши, що це питання на зустрічі не обговорювалося. Хоча районні ради, створення яких несподівано вирішив підтримати Кличко, отримають мізер повноважень – на мільярд, а 64 млрд залишаться в бюджеті міста.

Однак з появою префекта поруч із міським головою з'явиться людина, яка цілодобово спостерігатиме за тим, що відбувається в столиці. На законних підставах. Чи бентежать мера можливі маніпуляції саме з цього боку?

«Зараз за кожним працівником Київської міської державної адміністрації і так уже пильно стежать правоохоронні органи, – каже Кличко. – СБУ, ГБР, Офіс генпрокурора, поліція».

Але глава КМДА має на них вплив, можливо, саме тому всі гучні корупційні розслідування у столиці закінчуються пшиком. Силовики традиційно тримають ніс за вітром, орієнтуючись на потенційних президентів. Що Кличко спростував.

«Я читаю заяви силовиків і сміюся. Ви ж пам'ятаєте заяви про те, що у «Муніципальної варти Києва» нібито знайшли вибухівку, незареєстровану зброю та інше. Де це все? А заяву генпрокуратури про злочинне угруповання «Київпастранс»? Де готівкових розрахунків взагалі не існує, де всі платежі здійснюються онлайн. А нещодавня заява ДБР, що в результаті децентралізації Київ отримав 60 мільярдів і, за їхніми оцінками, десять мільярдів крадуть?

Ви вважаєте, що це професійна оцінка? Це факти? Я вважаю, що це прямий політичний тиск, який не має під собою підґрунтя. І я вам навів лише три приклади. А таких - сотні», - парирує Віталій Кличко.

Щодо кейса правої руки мера, голови виконкому УДАРу Артура Палатного, то за словами мера Києва, засідання суду «у справі про ті гроші, які знайшли у його дружини, переноситься вже втретє».

«У мене є чітке переконання, що ті методи, які використовує влада зараз, – нонсенс. Жарт зараз ходить містом: «Віктор Федорович читає українські новини і питає: «А що, невже так можна було?»», - каже Кличко.

І додає: прямої відповіді від президента про причини такого тиску не отримав.

Нагадаємо, 3 жовтня ДБР вийшло з безпрецедентним звинуваченням на адресу мера столиці і голови Київської міської державної адміністрації Віталія Кличка. Офіційний антикорупційний орган публічно заявив про можливі 10 мільярдів, які щорічно вимиваються з 65-мільярдного бюджету столиці на злочинних схемах з комунальними підприємствами.

«З числа висунутих протягом серпня-вересня цього року 25 підозр працівникам КМДА, в 11 випадках запобіжного заходу не обиралося взагалі, в трьох випадках суд відмовив у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу. І лише в одному випадку судом застосовано нічний домашній арешт. В інших випадках суд обмежився обранням менш суворого запобіжного заходу - особистого зобов'язання. Причиною такої ситуації з обранням запобіжних заходів є відсутність обґрунтованих підозр», - пише на сторінці Facebook ексзаступник генпрокурора Віктор Трепак.

Де ж посадки, хоча б до СІЗО, до розгляду? Очевидно, для правоохоронців зараз головним є процес, який чим далі, тим більше конкретними фактами підтверджує свою упередженість і політичну вмотивованість, вважає Трепак.

«Аргумент»