Соцмережі становлять величезну загрозу для людства - вчені

|
Версия для печатиВерсия для печати

Соціальні мережі кардинально змінили спосіб спілкування за неймовірно короткий проміжок часу. Люди можуть ставити лайки та обмінюватися інформацією швидше, ніж будь-коли раніше. Однак соцмережі керуються алгоритмами, які більшість людей не розуміють.

Про це пише VOX recode.

Соціологи, журналісти та активісти висловлювали занепокоєння щодо того, як соцмережі впливають на демократію, психічне здоров’я та різні аспекти життя людей, тепер про шкідливий вплив соціальних медіа заговорили ще й біологи та екологи.

Сімнадцять дослідників, які спеціалізуються на різних галузях, від кліматичних наук до філософії, вважають, що науковці повинні розглядати вивчення широкомасштабного впливу технологій на суспільство як «кризову дисципліну», про це вони написали у статті «Управління глобальною колективною поведінкою».

Кризова дисципліна - це сфера, в якій вчені з різних галузей спільно працюють над вирішенням нагальної суспільної проблеми - наприклад, як біологія зараз виступає за збереження зникаючих видів або наукові дослідження зміни клімату спрямовані на зупинку глобального потепління.

У статті стверджується, що нерозуміння наслідків впливу нових технологій є небезпекою для демократії та наукового прогресу. Зараз йде боротьба інфодемією та дезінформацією, особливо це проявляється на тлі пандемії коронавірусу. Автори попереджають, що соцмережі в майбутньому можуть бути причиною таких явищ, як «фальсифікація виборів, нові хвороби, насильницький екстремізм, голод, расизм та війна», якщо їх не почати контролювати правильно. Це серйозне застереження та заклик від широкого кола науковців - і їх співпраця свідчить про реальну загрозу.

Автори статті Джо Бак-Коулмен та Карл Бергстрем пояснюють причини такої стурбованості.

«Я відчуваю, що соціальні медіа, зокрема, а також ширший спектр Інтернет-технологій, включаючи алгоритмічний пошук та рекламу на основі кліків, змінили спосіб отримання людьми інформації та формування думок про світ. І, схоже, вони зробили це таким чином, що люди стали особливо вразливими до дезінформації», - каже Карл Бергстром.

«Це лише один із прикладів: може з’явитися стаття - погано виконана наукова робота, яка передбачає, що той чи інший препарат може бути засобом лікування ковіду. І через кілька днів уже світові лідери популяризують цей препарат, а люди намагаються отримати його. Потім препарат стає недоступний людям, які потребують його для лікування інших хвороб. Що насправді є серйозною проблемою. Отже ці шматочки дезінформації вибухають з безпрецедентною швидкістю. Зараз ви можете створити великі спільноти людей, яких об’єднують сузір’я переконань, що не ґрунтуються на реальності, як наприклад теорія змови QAnon», - додає науковець.

«Ви можете створити інформаційне середовище, де дезінформація поширюється цілком органічно. А спільноти в соцмережах можуть бути надзвичайно вразливими до цілеспрямованої дезінформації. Ми навіть не знаємо всіх масштабів цього», - вважає Бергстром.

«Це свого роду те, як ми використовуємо моделі поведінки тварин для розуміння неврології. Ми звернулися до груп тварин, щоб зрозуміти, що вони говорять нам про колективну поведінку загалом, а також про складні системи. Тож наша мета - взяти цю перспективу, а потім поглянути на людське суспільство з цього аспекту. І одна з речей складних систем полягає в тому, що вони часто піддаються нестабільному впливу. Якщо ви чините сильний тиск на системи, вони змінюються. І часто це стається катастрофічно швидко та несподівано. Ми бачимо це на фінансових ринках, які то занепадають, то процвітають», - каже Джо Бак-Коулман.

«Має бути створена кризова дисципліна, про те, чого ми не розуміємо. У нас немає теорії того, як усі технологічні зміни впливають на людей, їх здатність формувати свої переконання та думки, а потім використовувати їх для прийняття рішень. І все ж це все змінюється насправді. Нам потрібно почати вирішувати ці проблеми вже зараз», - зазначає Карл Бергстром.

Багато людей вважають, що насправді соціальні мережі не створюють кризу. Для прикладу, люди мали подібні занепокоєння, коли винайшли друкарський верстат.

«Друкарський верстат перевернув історію. Ми все ще оговтуємось від потужності його впливу. Друкарська машина змінила політичний ландшафт. Подібні переходи в інформаційних технологіях часто завдають побічної шкоди. Ми схильні сподіватися, що вони приносять багато добра, адже це прогрес, але завжди є інший бік. Це нагадує мені слова антивакцинаторів, які критикують вакцини від коронавірусу: «У нас не було вакцин під час чуми, але ми вижили». Так, люди вижили, але чорна смерть вбила третину населення Європи», - вважає Бергстром.

Можливо, негативний вплив технологічного прогресу можна мінімізувати, а люди врешті-решт навчаться перевіряти джерела інформації, але причин сподіватися на такий розвиток подій насправді дуже мало, вважають вчені.

Важливим аргументом на користь соціальних медіа є те, що вони можуть бути місцями, де люди діляться новими ідеями. Іноді соціальні медіа дійсно дозволяють отримувати кращу інформацію. Наприклад, деякі люди, такі як професорка Зейнеп Туфекчі били тривогу щодо пандемії задовго до того, коли на коронавірус звернули увагу офіційні органи.

«Щоб зрозуміти соцмережі, ви повинні подивитися на чистий вплив системи. Якщо хтось у соціальних мережах реалізує благородні наміри, але чистий вплив соцмереж полягає у просуванні антивакцинальних настроїв до такої міри, що ми не зможемо досягти колективного імунітету, це покладає величезну відповідальність на соціальні медіа. У 90-х я був надзвичайно оптимістично налаштований щодо Інтернету. Я думав, це справді могло дозволити людям, які не мали фінансового, соціального та політичного капіталу, розповідати власні історії», - додає Карл Бергстром.

«Демократизація інформації мала глибокі наслідки, особливо для недостатньо обізнаних громад. Це дає їм можливість згуртуватися в Інтернеті, мати платформу та поширювати голос. І це добре. Але у той же час ми маємо такі речі, як геноцид мусульман-рохіндж і повстання в Капітолії», - зазначає Джо Бак-Коулман.

«Насправді одна з реальних проблем, з якою ми зіштовхнулися, полягає в тому, що ми не маємо багато даних про вплив фейків на людей. Потрібно з’ясувати, наскільки люди піддавалися дезінформації, як це впливає на подальшу поведінку в Інтернеті. Вся інформація зберігається виключно технологічними компаніями, які працюють з цими платформами», - каже Карл Бергстром.

Більшість технологічних компаній працюють з науковцями, які досліджують вплив їх платформ на суспільство, але компанії обмежують і контролюють, скільки інформації можуть використовувати дослідники.

«Для мене кризова дисципліна - це ситуація, коли ти не маєш достатньо інформації, яка потрібна, аби точно знати, що робити, але немає часу просто сидіти і чекати. Така ситуація була з коронавірусом у лютому-березні 2020 року. Ми, безумовно, перебуваємо в такому стані зі зміною клімату. Вплив соцмереж – це теж кризова дисципліна. І тут, я думаю, що швидкість, з якою соціальні медіа в поєднанні з цілою низкою інших речей призвели до розповсюдження дезінформації – вражає», - вважає Бергстром.

Отже, є надважкі проблеми, які потребують радикальної трансдисциплінарної роботи. «Захисники» соцмереж кажуть, що суспільство спостерігає реальну поляризацію, яка відображається в Інтернеті, але немає жодних доказів того, що саме інтернет спричиняє поляризацію.

Вчені закликають людей не ігнорувати вплив нових стрімких досягнень у галузі комунікаційних технологій. Дезінформація, залежність від смартфонів - це проблеми, які турбують людей, але водночас впливу соцмереж приділяється занадто мало уваги.

«Коли я розмовляю з людьми про соціальні медіа, так, є багато занепокоєння, але є і упередженість. Основна увага приділяється ефектам на індивідуальному рівні. Для прикладу, самооцінка людей страждає через намагання отримати якнайбільше лайків. Але мало сказано про всі масштабні структурні зміни, викликані соцмережами. Люди повинні оцінити ці масштабні зміни», - зазначає Карл Бергстром.

Українська аудиторія в популярних соцмережах виросла на 7 мільйонів осіб протягом 2020 року, з 19 мільйонів до 26 мільйонів станом на початок 2021 року.

Згідно з результатами дослідження, на сьогоднішній день в соцмережах зареєстровані 60% жителів України.

«Аргумент»


На цю тему:


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Новини

20:00
У понеділок в Україні сухо тільки в регіоні Карпат, вдень до +27 - +34°С (МАПА)
19:12
Наталя Зарицька, голова ГО «Жінки зі сталі», дружина полоненого азовця: Я відповідаю по телефону абсолютно всім, бо чекаю на дзвінок від чоловіка
18:08
Російські траулери навмисно нищать підводні кабелі у водах Норвегії
17:11
Влада США назвала TikTok "вовком в овечій шкурі" та вимагає видалити його з App Store і Google Play
16:40
Масований обстріл Слов’янська та Краматорська, багато жертв
15:04
Yle: Влада фінського міста Лаппеєнранта хоче розмістити базу НАТО в Південній Карелії, в 180 кілометрах від Санкт-Петербургу
14:09
Експорт із України: на скільки скоротився, що вивозиться і куди
13:05
Експерти порахували суму для відновлення житлового фонду та ЖКГ
12:03
800 тисяч українців втратили житло через вторгнення росії
11:04
Німеччина готується до припинення постачання газу з рф найближчими днями

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністр оборони Олексій Резніков закликав громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях. .

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]