1 березня 2022 року Євросоюз прийняв заявку України на членство. Два роки на шляху до ЄС – де зараз Україна?

|
Версия для печатиВерсия для печати
Фото дня

 1 березня 2022 року Євросоюз прийняв заявку України на членство у блоці. Відтоді Україна отримала статус кандидата та політичне рішення про початок переговорів про вступ.

Проте фактичний початок переговорів може затягнутися через європейські вибори, зазначають фахівці, зазначає Радіо Свобода.

28 лютого 2022 року перед будівлею Європарламенту один за одним знімали прапори країн-членів ЄС та вивішували українські. Тривав 5-й день повномасштабного вторгнення, Україна подала офіційну заявку на членство в ЄС.

Наступного дня, 1 березня, Європарламент проголосував термінову резолюцію – заклик до євроінституцій надати Україні статус кандидата на членство в ЄС.

Досі у Брюсселі роками говорили про «втому від розширення», а низка країн по 10 і більше років були у процесі приєднання до Євросоюзу, який ніяк не завершувався.

Проте повномасштабне вторгнення РФ в Україну, кажуть євродепутати, змінило позицію блоку і там вирішили, що час погодитися прийняти нових членів.

«Напад Росії зробив можливим такий крок»

«Цей напад Росії зробив можливим такий крок. Щоб ми потім не сказали, ой, ну ви відкотились на 30 років назад через наслідки війни. Ні, так не можна робити в жодному разі. Нам потрібно надіслати цей політичний сигнал, який точно буде підкріпленим, коли війна закінчиться», – сказав німецький євродепутат Міхаель Галлер, який разом з іншими колегами після голосування 1 березня вийшов на площу перед Європарламентом, там відбувалась демонстрація на підтримку України.

Якщо поділити процес вступу на два етапи, пояснював Галлер, – отримання статусу кандидата і переговорний процес, то на перший етап, тобто надання статусу кандидата, на той момент була політична воля серед країн-членів, зокрема і на пришвидшений процес.

Через місяць президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн уже була в Києві та передала українському президенту опитувальник, який потрібно було заповнити для отримання статусу кандидата. Опрацювати його після заповнення вона пообіцяла «не за місяці, як це відбувається зазвичай, а за лічені тижні».

Ще через 2,5 місяці, 23 червня 2022 року, Україна офіційно отримала статус країни-кандидата на членство у Євросоюзі. Якщо порівнювати цей шлях з країнами, які йшли до членства після ускладнення цього процесу, то Україна отримала цей статус в рази швидше.

Втім, наступний етап – відкриття переговорного процесу, вимагає значно більше часу. Не лише тому, що серед низки країн, таких, як Нідерланди та Німеччина, є розуміння того, що країни мусять ґрунтовно реформуватися, перш ніж вступати до блоку, і на це потрібен час. Але й через необхідність реформ у самому Євросоюзі. З наявною системою субсидій для бідніших країн та голосування, коли одна країна має право вето і може потім ним шантажувати інших, розширювати блок без попередніх змін надто небезпечно, повторювали політики у ЄС.

Україна впроваджувала реформи та виконувала кроки, необхідні для початку переговорів, зі швидкістю, яка «вражає», говорила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн восени 2023, оголошуючи про прогрес у реформах.

До чого тут європейські вибори

Проте уже в січні 2024-го Урсула фон дер Ляєн зробила сигнал про те, що все може піти не за узгодженим з Києвом графіком. Зокрема, вона повідомила, що так звана переговорна рамка про вступ України до ЄС «навряд чи буде готова» до початку виборів у Євросоюзі, що відбудуться у червні 2024 року.

Київ очікував на здійснення цього кроку у березні, і посол України в ЄС Всеволод Ченцов тоді наполіг, що «не було жодних підстав», зважаючи на підготовку з боку України, посувати домовлені терміни.

Через 3 дні Урсула фон дер Ляєн під час візиту до Києва знову повернулась до обіцяних термінів і сказала, що Єврокомісія представить переговорну рамку в середині березня. А в західних ЗМІ почали пояснювати коливання президентки Єврокомісії майбутніми європейськими виборами.

У ЄС побоюються, що надання зеленого світла Україні за кілька місяців до європейських виборів створить популістам у деяких країнах ЄС потужну виборчу зброю. Франція і Польща бояться фермерів, які скаржаться на дешеве українське продовольство, що заполонило їхні ринки. Німеччина як найбільший платник внесків до скарбниці ЄС переймається фінансовим питанням прийняття до блоку країни, яка вимагатиме чималої підтримки.

Не починати на практиці переговори про вступ з Україною до європейських виборів, за словами дипломатів, з якими спілкувалось Радіо Свобода, – це усна домовленість, якої лідери досягли з угорським премʼєром Віктором Орбаном, вмовляючи його не ветувати формальне політичне рішення про початок переговорів на саміті у грудні.

Після європейських виборів пів року у Раді ЄС головуватиме Угорщина, яка навряд чи сприятиме просуванню українського питання, зазначають фахівці. Після Угорщини головування перейде до Польщі. Тож, зауважують, швидше за все, процес переговорів про вступ України може розпочатися не раніше 2025-го.

Водночас, згідно з останніми опитуваннями Євробарометр, 61% громадян ЄС підтримали надання Україні статусу кандидата на членство ЄС. Тобто підтримка виборців у цьому питанні є, але щоб вона не знизилась, західні лідери хочуть спершу забезпечити належні умови, які не спричинять дестабілізації блоку внаслідок надто швидкого приєднання України.

«Аргумент»


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Підписка на канал

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністр оборони Олексій Резніков закликав громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях. .

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]