2023-й рік має стати роком перемоги України та роком кінця путінської Росії

Версия для печати

Це із новорічного відеозвернення головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного, і в нас не може бути інших побажань нашим читачам.

У році, що минає, трапилося найстрашніше, непоправне - але не "немислиме", не "неможливе". Сьогоднішнє горе на українській землі – закономірний підсумок багаторічної російської безкарності.

Те, як Україна прийняла бій, змінило світ. Коли Зеленський каже, що українці згуртували Захід, об'єднали Європу, захистили цінності, повернули словами сенс – у цьому немає жодної краплі перебільшення. Українці, сьогоднішні лідери вільного світу, гинуть щодня – молоді, прекрасні, сповнені сил. Цей біль неможливо вмістити. Такою жахливою ціною твориться світова історія.

Все пострадянське тридцятиріччя буде переосмислене як підготовка до цієї вирішальної битви. Зараз ми бачимо Захід у процесі перезборки. Усі стратегії, схеми, формули, засновані на боягузливому, добродушному, зрадницькому чи корисливому небажанні бачити загрозу та називати речі своїми іменами, дискредитовані назавжди. Те, що відбувається сьогодні, неможливо "розбачити". Замість горезвісного туману війни настає сліпуча ясність.

Україна зриває маски, скасовує лукавство, диктує повістку, чи це реформа ООН, чи нова конфігурація ЄС. Величезними муками та кров'ю буде забезпечено новий дизайн світопорядку.

У 2023 році Росія більше не велика держава зі "сферою впливу" та "інтересами", які необхідно враховувати. Гігантська бензоколонка з ракетами скидає останні козирі та перестає бути навіть бензоколонкою. Так, російська машина вбивств має ще запас грошей і ракет, але вона приречена на ліквідацію. Її меседж Європі – суп із хом'яка чи з бобра, агресивне убожество. Незабаром мають бути заарештовані брудні російські мільярди, обрубані мерзенні щупальця - агентурні мережі, "безсмертні полки", аналітичні та культурні центри.

Російське зло харчувалося двозначністю, недомовленістю, редакторської несумлінністю. Евфемізми уможливили патологічну безкарність російського тероризму. Правда української вітчизняної війни скасовує "гібридність". Кров, холод, помста – прості страшні речі, які не терплять еківоків.

Усі, хто продовжує плекати мрію про російську громадянську спільноту, хто "малі справи", творчі досягнення або героїчні жертви працює на російську нормалізацію, хто грає в "справжню соціологію" або говорить про "архітектуру безпеки" з російською участю - просто обслуговує зло, продовжує агонію імперії і віддаляє велику українську перемогу, будь він хоч сумлінний володар думок, хоч папа римський.

Русофобія – єдина можлива здорова реакція організму західної цивілізації. Нам не потрібний "мир без війни". Нам потрібний світ без Росії.

«Аргумент»