Чому така пізня Трійця (Зелена неділя) як вперше це свято збіглося з Івана Купала

Версия для печати

 Перехід частини українських церков на новий календар змушує вірян змінювати усталені звички та традиції. Багато хто не розумів, чому після календарної реформи українці відзначали Різдво разом з європейцями, а Великдень - і далі ні. Зараз знову виникає питання, чому Трійця майже збіглася зі святом Івана Купала, чого раніше не бувало, а Петрів піст взагалі цього року зник.

Якщо коротко, то всі ці речі - проблеми перехідного періоду та звикання до нового календаря. Щось із цих сюрпризів і далі буде повторюватись, хоча і рідко, а до чогось вже варто звикати поґснюють у виданні ВВС Україна.

Ці зміни стосуються вірян Православної церкви України та Української греко-католицької церкви, які з 1 вересня 2023 року перейшли на новий календар і стають ближчими до європейської традиції.

Чому така пізня Трійця (Зелена неділя)

День Святої Трійці, як це свято називають у церкві, або просто Трійця чи Зелена неділя, як часто кажуть люди, цього року аж 23 червня. Це одне з найважливіших релігійних свят, і в Україні воно у мирний час є державним вихідним.

Те, що воно припало аж на кінець червня є незвичним, але так іноді бувало й раніше, тому це ніяк не пов'язано з календарною реформою.

Дівчата на Зелену неділю /  фото, Укрінформ

Трійця - це так зване рухоме свято. Воно відзначається на 50-ий день після Великодня, через що його ще називають П'ятидесятниця.

Ми детально пояснювали, чому з календарною реформою українці і далі вираховують Великдень по-старому. Через це і далі може бути такий пізній Великдень, як цього року 5 травня, а тому і аж така пізня Трійця.

Для церкви Трійця пов’язана з тим, що на 50-й день після воскресіння Ісуса Христа перед його учнями з'явився Святий Дух.

 Лепеха - один із символів свята /  фото, Укрінформ

Але коріння Зелених свят лежить у далеких дохристиянських часах. Тоді у цей період відзначали завершення весни і початок літа, що якнайкраще символізувало зелене листя як символ життя.

Зелені свята починають відзначати за кілька днів до Трійці, і вони тривають ще кілька днів після неї. У ці дні люди прикрашали свої помешкання різноманітною зеленню та гілками дерев, а найпопулярнішою рослиною був аїр, який в народі ще називають лепехою та шуваром. З часом люди почали прикрашати зеленню на Трійцю і християнські храми.

• Великдень 2024. Чому "Паска" аж 5 травня, хоча Україна перейшла на новий церковний календар 10 березня 2024

• Зелені свята і Трійця: чим вони унікальні 6 червня 2020

• Івана Купала у фото: стрибки через багаття і плетіння вінків 7 липня 2019

Чому таке раннє свято Івана Купала

А от що залежить від календарної реформи, яка вже запроваджена, так це визначення дати Івана Купала, як у народі називають церковне свято Різдва Іоана Хрестителя.

За старим календарем, як і звикли більшість українців, це свято відзначали 7 липня. Це свято є нерухомим, а тому його відзначення за новим календарем просто перенесли на 13 днів раніше - на 24 червня.

Тобто виходить, що ввечері на Трійцю фактично будуть починати відзначати купальську ніч. Такого в історії української культурної традиції ще не було. Це два найбільших і найулюбленіших літніх свят українців, і цього разу вони фактично злилися в одне.

 Стрибання через вогнище на Купала - забава, яка символізує очищення

І Трійця, і Івана Купала - це церковні свята, які мають дуже глибоке коріння ще в дохристиянських традиціях українців.

Вважається, що день Івана Купала прийшов з часів до хрещення Русі і спочатку був присвячений літньому сонцестоянню. Тоді люди поклонялися богу Купалі, покровителю плодоношення і цвітіння. Від цього нібито походив і головний ритуал цього дня - купання у водоймах.

З часом церковне і язичницьке свята поєдналися та виникли сучасні традиції.

Молоді люди на Івана Купала стрибають через багаття, дівчата плетуть вінки і пускають їх у воду.

 На Івана Купала плетуть вінки. Майже в кожному регіоні України вінок мав свою назву: вєнок, чільце, лубок, коробуля, теремок, кодина, фес, корона, цвіток, квітка, косиці

Показово, що в багатьох країнах Європи досі збереглись традиції відзначати день сонцестояння, який у скандинавських країнах навіть є вихідним, і цього року припадає на 21 червня, на день календарного сонцестояння.

Виходить, що зараз свято Івана Купала, яке колись язичники відзначали на день сонцестояння, через церковну календарну реформу повертається ближче до своїх витоків.

Можна згадати найвідомішу легенду Купала — міфічний цвіт папороті, який нібито з'являється в купальську ніч, адже рослина квітне лише одну мить у найкоротшу ніч у році. Звісно, найкоротша ніч - ближче до 21 червня, а не до ночі з 6 на 7 липня. 

Куди зник Петрів піст

Не менш цікаві цього року пригоди одного з чотирьох найбільших постів. Так вийшло, що Петрів піст просто зник.

Він розпочинається в понеділок через тиждень після Трійці, а закінчується за день до свята Петра і Павла. Цього року так вийшло, що він мав би розпочатись 1 липня, а закінчитись… 28 червня.

Адже свято Петра і Павла - нерухоме свято, за старим календарем припадає на 12 липня, а за новим - на 29 червня. Тобто піст дійсно зник у ПЦУ та УГКЦ.

 Петрів піст цього року "випав"

“Цього року склалася виняткова ситуація з Петровим постом: він випадає через зміщення дат у зв’язку з переходом на новоюліанський календар. Пам'ять славних і всехвальних першоверховних апостолів Петра і Павла відзначатимемо 29 червня. Але для тих, хто бажає поститися, можна взяти періодом посту дні після свята, з 1 по 5 липня”, - запропонували вихід із ситуації у ПЦУ.

Якщо церкви не змінять підхід до обчислення Великодня, і він і надалі іноді буде припадати на початок травня, то Петрів піст у майбутньому так само час від часу зникатиме.

Що далі і як це все може змінитись

Окрім певних незручностей із новизною дат через новий календар, реформа призвела і до накладок та збігів свят.

Проте значною мірою це пояснюється тим, що ПЦУ та УГКЦ зробили тільки частковий перехід на новий календар. Тобто вони почали святкувати нерухомі свята, такі як Різдво, Миколая, Покрову та інші по-новому, на 13 днів раніше, а Пасхалію, тобто рухомі свята, які прив'язані до Великодня, залишили стару.

У силу різних підходів до обчислення дати Великодня за Григоріанським та Юліанським календарями, у православних Великдень часто випадає значно пізніше - аж у травні.

За Григоріанським такого не буває, тож якби ПЦУ та УГКЦ здійснили повну календарну реформу, то таких накладок, як зараз у червні, не було б. Проте підхід до визначення Великодня - надто принципова річ, і тут потрібний величезний компроміс.

 Вселенський патріарх і Ватикан хочуть домовитись про спільний Великдень, але шанси на це незначні / фото, Getty Images

За даними ВВС Україна, Вселенський патріарх та Папа Римський ведуть певні перемовини щодо уніфікації Великодня під гарним приводом річниці Нікейського собору єдиної тоді християнської церкви та спільного відзначення Великодня у 2025 році 20 квітня. Збіги спільного святкування час від часу трапляються.

Проте поки що шансів на успіх не надто багато, та й не до кінця зрозуміло, як швидко інші православні церкви могли б дослухатись до такого компромісу.

Якщо станеться диво і усі домовляться щодо Великодня, то, можливо, такий пізній Великдень і Трійця були в українців востаннє. Якщо не домовляться, то релігійним українцям треба буде просто звикнути до того, що у червні іноді найголовніші свята можуть накладатись, а Петрів піст - зникати.

—

Віталій Червоненко, опубліковано у виданні ВВС Україна