Чому Україна так хоче отримати американську MLRS і чого боїться Захід

|
Версия для печатиВерсия для печати
РСЗО M270 MLRS

 У суботу президент Володимир Зеленський закликав партнерів, які надають Києву зброю, не боятися ухвалити рішення передати Україні ракетні системи залпового вогню MLRS.

Українські високопосадовці вже не вперше настійливо згадують про цю зброю й дорікають Заходу в тому, що її Україні досі не надали. Напередодні про потребу в цих системах говорив керівник офісу президента Андрій Єрмак.

Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний ще на початку травня піднімав цю тему в розмові з головою об'єднаного комітету начальників штабів США генералом Марком Міллі.

"Питання надання Україні ракетних систем залпового вогню M142 HIMARS та М270 MLRS є дуже актуальним", - наголосив тоді Залужний.

Саме ці системи мали б допомогти Україні переломити ситуацію на фронтах війни з Росією. Але Україна їх не отримала досі. Цього тижня видання Politico з посиланням на власні джерела повідомило, що адміністрація Байдена не поспішає надати Україні реактивні системи залпового вогню далекого радіусу дії. За даними видання, США побоюються, що українська сторона може застосувати системи для ударів по російській території, що загрожує різкою ескалацією конфлікту.

"Великі очікування" України

 

21 травня про системи MLRS заговорив уже президент Зеленський. "Скажу чесно, що у нас є велике очікування - я б назвав його достатньо довгоочікуваним процесом... Ми очікуємо позитиву щодо постачання MLRS", - сказав на спільній пресконференції з прем'єром Португалії Антоніу Коштою у Києві. Завдяки цим системам, каже Зеленський, "Україна зможе забрати ініціативу і звільняти свою територію".

Він звернувся до тих країн, "які бояться надавати Україні MLRS", бо непокояться, що "Україна буде якимось чином наступати на Російську Федерацію". "Хочу усім нагадати, що війну ми ведемо саме на своїй території, і навіть якщо хтось з країн Європи або світу звик, що Донбас - це окупована територія Росією, і вже звикли до того, що там роздали російські паспорти, то ми хотіли б сказати, що це не дуже добрі звички. Це наші території, і ми йдемо крок за кроком та будемо йти, щоб звільняти наші території", - наголосив Зеленський.

Він наголосив: Київ просить цю допомогу, бо "ми не можемо заплатити ціну - десятки, сотні тисяч людей".

"Ми точно знаємо, як РФ на різних рівнях, від міністра оборони до міністра закордонних справ, на рівні бізнесу... ведуть "перемовини", я б їх назвав погрозливими перемовинами, з тими чи іншими державами на предмет передачі нам цих систем. Не треба боятися, треба об'єднуватися", - переконаний Зеленський.

"Так не має бути"

Керівник офісу президента Андрій Єрмак напередодні, подякувавши США за ленд-ліз, теж наголосив, що "нам досі бракує важкого озброєння".

"І дуже важливо, ми ще досі чекаємо на MLRS. Я це слово вивчив, як і багато українців, на все життя. Ми ще їх чекаємо", - сказав він.

За словами Єрмака, "так не має бути", адже на першому, критичному етапі війни Україна втратила надто багато часу на перемовини й погодження постачань та на пошуки цього озброєння.

"Тепер, коли ми здобули шанс на повне звільнення України від агресора, тим паче не можна затягувати. У нас із Росією надто різні потенціали. Тому визвольна війна України, війна за свободу, не має перетворитися на війну до останнього українця", - заявив Єрмак.

Що таке MLRS та чому їх боїться Росія

М270 MLRS (Multiple Launch Rocket System - перекладається як "ракетна система залпового вогню" - РСЗО) - це універсальні пускові установки американської армії.

Вони можуть вести вогонь некерованими реактивними снарядами на відстань до 45 км, високоточними ракетами M30 та M31 на дальність до 70 км, а головне - балістичними тактичними ракетами на відстань до 300 км.

ATACMS (слева) и ТПК с 227-мм снарядами

Ракета ATACMS (зліва) та ТПК  (транспортно-пусковий контейнер) з 227-мм снарядами

Як і ракетні системи M142 HIMARS, установки М270 MLRS використовують під різні цілі. Якщо треба "відпрацювати" по певній площі на порівняно близькій відстані, то вони виступають аналогами "Градів" і "Смерчів". А якщо стоїть задача вдарити точково й на більш віддалену дистанцію, то ці пускові установки виконують вже роль ОТРК і є новішими та потужнішими аналогами "Точки-У".

У російських профільних медіа на воєнну тематику перспективи отримання Україною таких пускових установок викликають серйозне занепокоєння. Там очікують, що такою "довгою рукою" українська армія може дістати навіть Кримській міст.

Головний ударний потенціал систем HIMARS, який може цікавити українську армію зараз, - їхня здатність запускати оперативно-тактичні балістичні ракети типу ATACMS.

Таким чином українська армія може отримати значно потужнішу "довгу руку" для своїх ракетних військ, які наразі використовують для дальніх ударів ще радянські "Точки-У" з максимальною дальністю до 120 км.

При чому в України відчувається дефіцит навіть цих радянських "Точок".

Джерело: BBC

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Підписка на канал

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністр оборони Олексій Резніков закликав громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях. .

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]