«Логістика» на мільйон доларів: Як бетон для укриттів перетворився на золото для родинних маєтків хапуг

|
Версия для печатиВерсия для печати
Фото дня

Поки українські аеродроми потерпають від ударів через брак захисту, відповідальний за логістику Повітряних Сил, схоже, успішно «приземляв» бюджетні кошти у власні квадратні метри.

Сьогоднішні стрічки новин дедалі більше нагадують хроніки внутрішнього фронту, де боротьба йде не за квадратні кілометри територій, а за мільярди гривень, призначених для оборони. Останні гучні затримання полковника Повітряних Сил Андрія Українця та керівника Житомирського управління СБУ Володимира Компаніченка оголили схему, яка за своєю цинічністю межує з державною зрадою. Поки ворог прицільно полює на українську авіацію, люди, відповідальні за її захист, будували не бетонні ангари, а власні імперії нерухомості.

Масштаби «сімейного успіху» родини Українця вражають своєю географією та швидкістю. Всього за кілька років, поки країна перебуває у стані найважчої війни, родичі полковника скупили активів на мільйон доларів. Його 72-річна матір, яка раніше не мала стосунку до бізнесу, раптом стала власницею елітних апартаментів у Буковелі, маєтку під Житомиром та квартир у столичних новобудовах бізнес-класу.

Не відстає і 26-річний син-лікар, чий земельний та квартирний банк росте швидше за медичну кар’єру. Усе це майно оформлене на тлі офіційних декларацій самого полковника, де вказані лише старі автівки та скромні ділянки. Це класична «економіка мам-пенсіонерок», де родинні зв’язки стають надійним сейфом для корупційних відкатів.

Проте за кожним купленим у Буковелі номером стоїть недобудоване або неякісне укриття на військовому аеродромі. У травні 2025 року держава виділила 1,4 мільярда гривень на захисні конструкції, але замість безпеки авіація отримала бутафорію. Проєкти не відповідали технічним вимогам, ціни були штучно роздуті, а бетонні арки іноді існували лише на папері.

Щоб прикрити цей дерибан від контррозвідки, у справу вступив генерал СБУ Компаніченко, який за версією слідства став «гарантом» підкупу та лобістом потрібних підрядників. Це і є найстрашніша паралель із методами російських окупантів, про яких ми дізналися з переписок генерала Дємурчієва: там так само вище керівництво обговорює розкрадання металу та бетону, поки їхні солдати гинуть у траншеях без укріплень.

Коли посадовці СБУ та Міноборони домовляються про імітацію захисту неба в обмін на 13 мільйонів гривень хабаря, вони стають ідейними близнюками тих російських генералів, які колекціонують ордени та ікру на крові своїх підлеглих.

Це мародерство не має національності, воно має лише ціну — ціну людських життів і втраченої техніки. Вищий антикорупційний суд призначив застави, які за своєю сумою ледь покривають вартість однієї з квартир у родинному списку підозрюваних.

Це тривожний сигнал про те, що внутрішній ворог іноді небезпечніший за зовнішнього, адже він руйнує фундамент нашої стійкості зсередини, перетворюючи оборонний бюджет на фундамент для приватних котеджів.

— 

Джерело: Bihus.Info та Радіо Свобода


На цю тему:

 

 

 

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]