Спецоперація століття: як США та ФРН прослуховували пів світу

Версия для печати

 2013 року Едвард Сноуден розкрив світу очі на масштаб прослуховування комунікації по всьому світу. Але ЦРУ та BND ще задовго до цього проводили спецоперацію, про масштаби якої ніхто не здогадувався.

1970 року західнонімецька Федеральна розвідувальна служба (BND) та американське Центральне розвідувальне управління (ЦРУ) підписали суворо секретну угоду, яка зробила з них партнерів в операції, про яку ЦРУ пізніше говоритиме як про "трюк століття" у виконанні спецслужб. Німці назвали операцію "Рубікон" (Rubikon), американці - "Мінерва" (Minerva). У лютому 2020 року всю історію цієї зухвалої операції викрили журналісти німецького телеканалу ZDF, швейцарського суспільного телебачення та американської газети Washington Post.

Об'єктом німецько-американського партнерства була швейцарська фірма Crypto AG, один із лідерів світового ринку технологій шифрування. Заснував її Боріс Гаґеляйн (Boris Hagelein), який спеціалізувався на шифруванні ще з 1930-х років. Держави по всьому світу купували у фірми, розташованої в мальовничому альпійському містечку Цуг, шифрувальні машини для своїх посольств та державних установ. На фірмі працювало близько 200 співробітників, вони виготовляли та продавали машини до понад 120 країн світу. Як показує журналістське розслідування, усі вони стали жертвою обману.

Як у фільмі: передача грошей на підземній парковці

Адже навіть співробітники не знали, що їхня фірма належить двом спецслужбам. Завдяки контактам BND із компанією Siemens та адвокатською конторою у Ліхтенштейні справжнім власникам Crypto AG вдалося приховати сліди. Прибутки німці та американці ділили між собою, лише в 1975 році це був 51 мільйон швейцарських франків. Співробітники BND, за даними журналістів, передавали ЦРУ його частку готівкою під час суворо таємних зустрічей у підземних парковках.

Починаючи від 1970 року, експерти ЦРУ і BND таємно маніпулювали шифрувальними пристроями, які виробляла Crypto AG, та допомагали таким чином своїм колегам зламувати зашифровану комунікацію в майбутньому.

Серед клієнтів Crypto AG були, зокрема, Іран, Саудівська Аравія, а також південноамериканські та африканські держави. Лише Радянський Союзі та Китай ніколи нічого не купували у Crypto AG. Очевидно, вони знали про таємну операцію.

Приміром, 1989 року, коли США ввійшли в Панаму, завдяки операції "Мінерва" вони знали, що розшукуваний ними диктатор Мануель Нор'єга переховувався у посольстві Ватикану в панамській столиці. Адже Ватикан так само робив ставку на шифрувальні машини Crypto AG. Інший приклад. Президент США Рональд Рейган за день після вибуху в західноберлінському клубі La Belle 1986 року, внаслідок якого загинули троє та були поранені понад 200 людей, публічно заявив, що у Вашингтона є достеменні докази причетності до нападу лівійського режиму на чолі з диктатором Муаммаром Каддафі. Цій інформації він завдячував розсекреченій комунікації лівійського посольства у тоді комуністичному Східному Берліні. Зокрема, і через це колишній координатор спецслужб у Відомстві федерального канцлера Німеччини Бернд Шмідбауер (Bernd Schmidbauer) каже, що спецоперація "Рубікон" допомогла зробити світ безпечнішим.

Вся інформація про тортури та державні перевороти

Але, як це часто буває у випадку зі спецслужбами, це був лише один бік медалі. Адже BND та ЦРУ перехоплювали й інформацію про те, як у диктатурах у Південній Америці катували та вбивали людей, про заплановані державні перевороти та різню. Чи ця інформація колись доходила до німецького уряду чи Білого дому, незрозуміло. 1981 року, коли Великобританія воювала проти Аргентини за Фолклендські острови, американці та німці передавали британцям перехоплену комунікацію. Мішенями операції "Рубікон" ставали й країни ЄС та НАТО, приміром, Італія, Іспанія чи Ірландія.

Німецька спецслужба то й діло дорікала американським партнерам такий шпіонаж серед друзів. Лише 1993 року BND під тиском німецького уряду завершила операцію "Рубікон". За рік до того Ганс Бюлер (Hans Bühler), який продавав техніку Crypto AG в Ірані, був заарештований за шпіонаж. Бюлер ні про що не знав, але недовірливі іранці протримали його під арештом майже рік у не дуже людських умовах. Для Німеччини цього інциденту вистачило для того, щоб продати свою частку в Crypto AG ЦРУ. Американці закрили фірму лише 2018 року. На той момент вона вже давно перестала бути лідером ринку, а американські спецслужби сконцентрували свою увагу на цифрових комунікаційних компаніях.

—

Крістофер Нерінґ ;  опубліковано у виданні Deutsche Welle