Докази екоциду. Російські загарбники вже знищили понад 60 тис. гектарів українських лісів

|
Версия для печатиВерсия для печати
Фото:

Українські ліси стали черговою поживою для російських окупантів – так само як зерно, метал, вугілля тощо.

 У березні 2022 року українська розвідка оприлюднила прикметний документ. Уже 4 березня, менше ніж за десять днів після вторгнення в Україну, міністр оборони РФ Сергій Шойгу звернувся до Путіна з проханням дозволити без будь-яких обмежень вирубувати ліси в інтересах окупаційної армії. За словами Шойгу, деревину планували використовувати для «фортифікаційних споруд», а також продавати. Путін, звичайно ж, дозволив​​, зазначає видання NGL.media.

Уже більше двох років росіяни не лише масово вирубують ліси на захоплених територіях, але й просто нищать їх усіма можливими способами. Загалом, за оцінкою Держлісагентства, за цей час внаслідок воєнних дій тієї чи іншої шкоди завдано майже 30% усіх лісів України.

Читайте також: Як живе Чорноморський біосферний резерват під російською окупацією

Тобто близько 3 млн га. Слід врахувати, що в оцінку Держлісагентства входять території окуповані, деокуповані, території на яких велися або ведуться бойові дії, території постраждалі від наслідків ракетних обстрілів та наслідків обстрілів шахедами – тобто, якщо десь, наприклад, міг впасти уламок ракети ППО, то весь ліс вважається пошкодженим

Аналіз видання NGL.media на основі супутникових знімків свідчить, що за два роки війни росіяни повністю знищили на окупованих ними територіях понад 60 тис. гектарів лісів – причому переважно там, де і раніше лісу було небагато. Нижче ви можете переглянути детальну онлайн-мапу фактично знеліснених регіонів.

За мінімальною оцінкою, сукупна вартість втраченого лісу перевищує 14 млрд грн – це лише прямі збитки, тобто вартість деревини, яку можна було отримати з цих понад 60 тис га. Ці збитки не враховують екологічних наслідків, ліквідація яких може обійтися значно дорожче.

За даними Global Land Analysis and Discovery (GLAD), американської дослідницької організації, що регулярно моніторить ліси планети з допомогою супутникових знімків, за останні два роки площа лісів в окупованих росіянами регіонах (окрім Криму) та безпосередньо на лінії бойових зіткнень скоротилася на 61030 га. З одного гектара лісу (100 х 100 м) в середньому можна добути 235 кубометри деревини. Очевидно, що вартість різних сортів деревини суттєво відрізняється, тому ми обрали переважаючу у постраждалих регіонах і дешеву деревину – сосну по 1000 грн/м3. Таким чином мінімальний оцінка втрат становить 14,34 млрд. грн

Луганська область

До війни ліси займали лише 11% території Луганської області. Це небагато, якщо порівнювати з західною частиною України, де рівень лісистості коливається у межах 30-50%. Проте у переважно степовій Луганщині ліси мають дуже важливу функцію – рятують від піщаних бур, утримують вологу та зупиняють ерозію ґрунтів.

Супутникові знімки території лісів ДП «Сєвєродонецьке лісомисливське господарство» та ДП «Новоайдарське ЛМГ» у вересні 2021 (зліва) і 2023 (справа) років відповідно. На фото 2021 року видно частково постраждалий від пожежі коричневий сосновий ліс. У 2023 році він вже повністю сухий і знищений через обстріли (фото Planet Labs)

«Ми бачимо знищення лісу саме через бойові дії та пожежі. Ці ліси були висаджені зі захисною метою, аби захистити ґрунти та населення від піску, який розсипався полями. Зараз ми бачимо, що піски знову відкриті. На фоні масових пожеж складно чітко виокремити зони рубок. До того ж, навряд чи вони рубають так, як ми звикли, залишаючи ділянки правильної форми. Ми знаємо, що [росіяни] там рубають ті дерева, які хочуть, без логіки і планування», – пояснює Володимир Яроцький, науковий співробітник національного природного парку «Кремінські ліси», експерт громадської організації «Лісові ініціативи і суспільство».

Росіяни штурмували Сєвєродонецьк з початку вторгнення і врешті захопили раніше стотисячне місто в кінці червня 2022 року.

За словами голови «Сєвєродонецького лісомисливського господарства» Сергія Сезоненка перші два місяці він залишався в місті волонтером, проте у квітні українські військові попросили усіх цивільних покинути місто.

Читайте також: Курорти окупованого російською ордою півдня перетворилися на смертельно небезпечну зону

«У нашому лісгоспі працювали близько 100 людей, 60% залишилися і працюють на окупантів, – розповів NGL.media голова «Сєвєродонецького лісомисливського господарства Сергій Сезоненко, який зміг вирватися з окупованого міста. – Перші місяці [окупації] я міг зв’язатися з єгерем, коли він виходив у ліс, але зараз і цей зв’язок втрачений. Знаю, що один із наших лісничих пропав безвісти: відмовився говорити російською і його вивезли в Луганськ, звідки так і не повернувся».

За даними Держлісагентства, від лютого 2022 року зникло безвісти 97 українських лісників, підтверджена загибель ще 116 лісників.

Мобільні деревообробні комплекси

В кінці грудня минулого року російський пропагандист-«воєнкор» Міхаіл Андронік опублікував у своєму телеграм-каналі відео роботи військового мобільного лісопильного комплексу. «Розгортається за 2,5 години. Цей [комплекс] групи військ «Центр», на луганському напрямку працює. Сухостою після боїв багато. Все йде в діло», – написав Андронік.

NGL.media з допомогою експертів ГО «Лісові ініціативи і суспільство» змогли ідентифікувати місце розгортання мобільної лісопилки – це територія «Сєвєроденького лісомисливського господарства». Підтвердив схожість і голова цього лісгоспу Сергій Сезоненко.

Судячи з архіву погодних даних, відео Андроніка було знято незадовго до публікації – орієнтовно 9-15 грудня 2023 року.

Частину вирубаного лісу росіяни очевидно використовують для будівництва бліндажів та інших захисних укріплень. Проте частину цієї деревини окуповані лісгоспи відкрито виставляють на продаж.

У березні NGL.media спробували купити деревину і написали кільком лісгоспам, контакти яких опубліковані урядом самопроголошеної «ЛНР». З переписки випливає, що лісгоспи торгують переважно сосною, дубом та ясенем.

Наприклад, уже згаданий «Сєвєродонецький лісгосп» продає кубометр колотих соснових дров за 3000 рублів (1242 грн) без доставки. Натомість «Станично-Луганський лісгосп» продає такі ж соснові дрова уже по 4000 рублів (1650 грн) за кубометр, і теж без доставки Для порівняння, українська державна платформа для купівлі дров онлайн «ДроваЄ» станом на березень пропонувала купити кубометр соснових дров від 1000 грн.

«Іванівський лісгосп»  продає колоті дрова дуба за 5350 рублів (2225 грн) за кубічний метр.

Читайте також: Як російські загарбники воюють проти довкілля в Україні: Затоплені землі та спалені ліси

Донецька область

Безконтрольна вирубка лісів і вивезення деревини не залишилося без уваги української сторони – про це активно повідомляв у щоденних зведеннях і Генштаб ЗСУ, і тодішня заступниця міністра оборони Ганна Маляр.

«Протягом останньої декади березня у районі Маріуполя зафіксовано інтенсивне переміщення автошляхами Е105 та М18  колон російських вантажних автомобілів, завантажених свіжозрубаним лісом-кругляком», – писала Маляр у квітні 2023 року. Судячи з напрямку руху вантажівок, ліс вивозили переважно в окупований Крим.

Територія ДП «Кремінське лісомисливське господарство» (Луганська область на межі з Донецькою), де можна побачити природні ліси (зелена лінія внизу навколо річки Сіверський Донець) та рукотворні ліси, зоновані квадратними секціями (фото Planet Labs)

«По центру знищеного лісу ми бачимо світлу витягнуту пляму – це лінія фронту, зокрема окопи і сліди воронок від вибухів та обстрілів з обох сторін. Сірі плями – це стовбури дерев, які згоріли чи обстріляні. Соснові ліси захищають наших військових від уламків снарядів, але втрачають крони і після цього вже не можуть відновитися, стають схожими на «сірники», які стирчать з землі. Світла територія показує нам розбиті піски, де повністю знищений сосновий ліс», – коментує Володимир Яроцький, науковий співробітник НПП «Кремінські ліси».

За словами експерта, зелені зони навколо річки – це природні дубові та вільхові заплавні ліси, а ділянки на захід і південь – сосново-березові та дубово-соснові ліси. Скоріше за все, вони заміновані, тому там і не відбуваються бойові дії.

Серед природних територій, які найбільше постраждали на Донеччині – національний природний парк «Святі гори», розташований у Краматорському і Бахмутському районах. З початку вторгнення на цій території точилися бойові дії, внаслідок чого 80% парку знищено.

Читайте також: Як вплинути на державу-терориста? Справа про підрив Росією Каховської греблі у міжнародних судах

НПП «Святі гори» у травні 2023 року - уже після деокупації у жовтні 2022-го. Після обстрілів російської армії вціліло не більше 20% лісу (фото Івана Мойсієнка)

НПП «Святі гори» у травні 2023 року – уже після деокупації у жовтні 2022-го. Після обстрілів російської армії вціліло не більше 20% лісу (фото Івана Мойсієнка)

«Ми виїжджали на деокуповану територію НПП «Святі гори» у травні 2023 року. Там заміновано практично увесь ліс. Місцями ліс сильно пошкоджений, або навіть знищений. Прикро, що найбільше постраждали екосистеми соснових лісів на крейдах, які є унікальними  (Сосна крейдова, яка в Україні зустрічається лише у кількох місцях на берегах Сіверського Донця, занесена у міжнародну Червону книгу як зникаючий вид). Вони охороняються Бернською конвенцією. Це дуже своєрідні екосистеми зі своєю флорою. Таких екосистем більше нема у Європі», – пояснив NGL.media Іван Мойсієнко, завідувач кафедри ботаніки Херсонського державного університету.

Харківська область

Ліси займають менше 15% території Харківщини, при цьому заміновані або пошкоджені пожежами сьогодні близько 40-45% з них. Майже половина області була окупована росіянами у лютому-березні 2022 року, але на початку вересня того ж року була звільнена під час контрнаступу ЗСУ – за винятком невеликої частини на межі з Луганщиною і Росією.

«24 лютого [2022 року] усім працівникам Куп’янського лісгоспу повідомили, що на роботу виходити не треба. Від ночі ми чули обстріли і знали, що російські війська заходять через ліс», – розповів NGL.media Олександр Рибка, головний лісничий ДП «Куп’янський лісгосп».

За його словами, наступні два місяці лісгосп не працював, а вже у травні до нього звернувся екс-співробітник з пропозицією повернутися на роботу і працювати уже на росіян. Рибка відмовився і певний час переховувався від окупантів, які його розшукували. Зрозумівши, що треба втікати, 10 вересня він перетнув кордон з Росією, далі Естонія, Латвія, Польща – і так опинився в Україні знову. А вже 14 вересня Куп’янськ звільнили.

«Ми відновили роботу лісгоспу у жовтні, але навіть через півтора року не можемо оцінити масштаби знищеного лісу, адже він замінований. У сусідньому «Ізюмському лісгоспі» – найбільшому в області – тривають активні бої прямо в лісі, припускаємо, що там теж згоріла велика частина», – каже Олександр Рибка.

На супутникових знімках 2021 і 2023 років видно ліс ДП «Куп’янський лісгосп». За даними онлайн-мапи бойових дій Deep State, наразі 70% цього лісу контролюють росіяни, невелика частина на півдні лісу перебуває під контролем ЗСУ (фото Planet Labs)

«Це ліс, по якому проходить лінія вогню. Від осені 2022 року до осені 2023 року через бойові дії виникали регулярні лісові пожежі. Зліва ми бачимо зелену смугу яка простягається з півночі на південь – це заболочені території, найімовірніше заміновані», – пояснює Олександр Рибка.

Ховаючись від росіян на окупованій території, Олександр Рибка на власні очі бачив заповнені кругляком вантажівки, що вивозили ліс у невідомому напрямку.

42-річний колаборант Іван Малєєв

42-річний колаборант Іван Малєєв

Згідно з матеріалами кримінальної справи, під час окупації Куп’янським лісгоспом керував місцевий 42-річний Іван Малєєв. Раніше він взагалі не працював у лісгоспі, але окупанти поставили його головним інженером. 29 січня 2024 року харківський суд заочно визнав його винним у співпраці з росіянами, зараз Малєєв оголошений у розшук.

Малєєв, до речі, не просто працював на росіян, а був підкреслено лояльний до окупантів. «Обвинувачений їздив на автомобілі марки «Niva Chevrolet» сірого кольору, який перебував на балансі ДП «Куп’янське лісове господарство», на якому позначки z», – йдеться у вироку.

Читайте також:  Урятувати українські чорноземи. Як війна знищує родючість наших земель і що з цим робити

Херсонська область

Херсонщина вважається однією з найменш заліснених областей України, до війни ліси займали менше 5% її території. У 2022 році майже вся область опинилася в окупації. Це очікувано призвело до великих екологічних збитків.

Згідно з висновками Global Forest Watch, міжнародної організації, яка моніторить втрати та приріст лісу за допомогою супутникових знімків, наприклад, національний природний парк «Олешківські піски» за кілька місяців втратив половину захисного лісового бар’єру. Ще у 70-80-х роках минулого століття навколо знамениті піщані масиви обсадили лісом шириною близько 3,5 кілометра. Зробили це, зокрема, щоб утримувати піски на місці і не допускати піщаних бур. Місцеві пригадують, що у 70-х, коли ще не було лісу, за ніч їхні городи могло засипати півметровим шаром піску.

Створена NGL.media онлайн-мапа повністю знищених лісів ґрунтується на даних GLAD, американської дослідницької організації, що уже більше 20 років регулярно моніторить ліси планети з допомогою супутникових знімків. На мапі враховані втрати лісового покриву лише за 2022-2023 роки

«На жаль, ми не можемо точно порахувати збитки, але можемо говорити про втрату унікальних територій і цілих екосистем», – пояснює NGL.media завідувач кафедри ботаніки Херсонського державного університету Іван Мойсієнко.

За даними депутата Херсонської облради Сергія Хланя, росіяни вирубали Олешківський ліс для облаштування своїх укріплень. Окрім того, Сергій Хлань заявляв, що частину зрубаних дерев везли у мелітопольському напрямку.

Сильно постраждали і Чорноморський біосферний заповідник, «Асканія Нова», національні парки «Меотида», «Азово-Сиваський» та «Джарилгацький», на території яких точилися бойові дії або проходила військова техніка.

Фермер Ігор Жданюк у лютому 2023 року очолив захоплений росіянами Чорноморський біосферний заповідник

Фермер Ігор Жданюк у лютому 2023 року очолив захоплений росіянами Чорноморський біосферний заповідник

Від початку окупації росіяни провели тут красномовні кадрові зміни. Зокрема, на посаду директора Чорноморського біосферного заповідника – найбільшого заповідника Національній академії наук України – призначили 58-річного Ігоря Жданюка, фермера, який раніше вирощував ягоди на Херсонщині.

«Від початку війни він підтримував вторгнення, співпрацював з армією РФ та просував ідеї «руского міра». Також підозрюваний брав участь у фейкових виборах та став депутатом від «Єдиної Росії» на тимчасово окупованих територіях Херсонщини», — йдеться у дописі управління ДБР у Мелітополі.

Читайте також: Битва за воду Дніпра: росія знищує українцям доступ до води (розслідування BBC)

За словами діючого співробітника Чорноморського біосферного заповідника, який з міркувань безпеки просив зберегти його анонімність, росіяни рубають горілі ліси і вивозять для будівництва укріплень. Зокрема, за його інформацією, від рубок сильно постраждав Гладківський ліс.

Супутникові фото 2021 і 2023 років території Скадовського району біля селища Виноградне (фото Planet Labs)

«Внизу на фото починається територія Чорноморського біосферного резервату. Зверху, де насадження сосон – поза межею заповідника. Саме там ми бачимо наслідки масових рубок і пожеж. Важливо, що на фото видно рубки негорілого лісу», – підсумовує експерт з Чорноморського біосферного заповідника.

Окрім пожеж, обстрілів та вирубок, ліси Херсонщини серйозно постраждали і внаслідок підриву Каховської ГЕС у червні 2023 року. Тоді затопило майже 55 тисяч гектарів лісу на лівобережжі Дніпра.

Читайте також: Орки готові вирубувати українські ліси, в тому числі, на продаж

На супутникових знімках 5 та 7 червня 2023 року – за день до підриву греблі Каховської ГЕС і наступний день після підриву. На знімку видно затоплення острова Козак, на якому був ліс, луки з червонокнижними видами рослин, а також піщаний степ. Ця територія засаджена сосновими лісами, які добре ростуть там, де сухо. У підтоплених місцях застояна вода найімовірніше спровокувала розвиток кореневої гнилі і змінила кислотність ґрунту, тому багато дерев знищені (фото Planet Labs)

«Ми не знаємо скільки дерев загинуло, але можемо припустити, що багато. Саме на Лівобережжі зростають дуби-велетні по 3-5 метрів в обхваті. Більшість із них розташовані якраз впритул до заплави Дніпра. Те, що вони постраждали – сумніву нема», – підсумовує Іван Мойсієнко з Херсонського держуніверситету.

Наслідки для екології

За словами експертів, втрата лісів на території степової зони матиме довгострокові наслідки у збереженні біорізноманіття, водних ресурсів та регулюванні клімату. Серед них:

1) Зниження рівня грунтових вод – ліси утримують воду та запобігають ерозії ґрунтів.

2) Скорочення біорізноманіття – втрата лісів призводить до втрати життєвого середовища флори та фауни, що спричинить їх вимирання або зменшення популяцій.

3) Погіршення якості повітря.

4) Зростання ризику висихання річок і ставків.

5) Зростання ризику виникнення пожеж – особливо в умовах високих температур і браку вологи.

Читайте також: "Це робота на роки": Україна - одна з найбільш замінованих країн світу (РЕПОРТАЖ)

Країни ЄС скорочують експорт деревини з Росії

«Росія є одним із найбільших експортерів деревини у світі. Якщо українська деревина із тимчасово окупованих територій потрапляє до них, то це компроментує увесь ринок. Ті, хто купує у росіян, тепер не може бути певний, що не придбав саме деревину незаконного походження», – пояснює Дмитро Карабчук, засновник та виконавчий директор ГО «Лісові ініціативи і суспільство», координатора проекту «Боротьба із незаконними рубками в Україні».

До 2022 року найбільше російської деревини купували Китай, Узбекистан, Казахстан, Фінляндія та Німеччина. Після вторгнення росіян в Україну країни ЄС фактично заборонили імпорт російської деревини, що призвело до падіння усього російського експорту деревини на 35%. Самі росіяни очікувано пояснили таке падіння «внутрішнім рішенням, яке не має стосунку дій ЄС». Зараз головними покупцями є Туреччина, ОАЕ, Киргизія, Іран, Південна Корея та Китай.

Мар’яна Вербовська,  мапа і аналіз даних Назар Тузяк, обкладинка Ростислав Абрамець; опубліковано у виданні  NGL.media.


На цю тему: 


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Новини

20:00
У середу в Україні майже усюди короткочасні дощі, тепло
19:50
Україна уклала безпекову угоду з Португалією
19:05
Україна в нокдауні, але з рішучішою підтримкою ще зможе перемогти - Тімоті Ґартон Еш
18:04
Президент Украъни прибув до Португалії
17:55
Путін високо оцінив внесок Стефанчука у захист московського патріархату в Україні
16:12
ЗСУ щонайменше 1 раз застосували Рatriot над територією рф, через це Німеччина та США погрожували зупинити постачання ракет, - Bild
14:04
Керівництво "слуг" зневажає український народ - авторитетні громадські організації вимагають від нардепів заборонити РПЦ в Україні
12:01
Україна уклала безпекову угоду з Бельгією
10:02
Кураж агентури ФСБ: митрополит Новокаховської єпархії упц (мп) отримав паспорт рф, а на Волині московитський піп не хотів виходити з авто, щоб вшанувати полеглих Героїв
08:00
ГЕНШТАБ ЗСУ: ситуація на фронті і втрати ворога на 28 травня

Підписка на канал

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністр оборони Олексій Резніков закликав громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях. .

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]