Превентивна цензура класу люкс від чергового "вовчого суду": писати про 143 об'єкти нерухомості родини очільника ДБР заборонено

Версия для печати

6 липня 2026 року одіозний суддя Печерського районного суду Києва Сергій Вовк створив прецедент, від якого європейські юристи, мабуть, досі гикають. Він узяв і заборонив публікувати розслідування про гігантське майно брата директора ДБР Олексія Сухачова.

Українська судова система перетнула чергову небезпечну межу, фактично легалізувавши превентивну цензуру на користь топчиновників. 6 липня 2026 року одіозний суддя Печерського районного суду Києва Сергій Вовк виніс ухвалу, якою заборонив провідним профільним організаціям — «Центру протидії корупції» (ЦПК) та журналістам-розслідувачам «Слідства.Інфо» — оприлюднювати результати їхнього спільного кількамісячного розслідування.

Йдеться про викриття масштабних активів Олександра Сухачова — рідного брата чинного директора Державного бюро розслідувань (ДБР) Олексія Сухачова. Матеріал, який готувався до публікації, містить дані про 143 об’єкти нерухомості (квартири та офіси), виявлені журналістами у відкритих державних реєстрах. Проте ручний суд заблокував вихід розслідування ще до того, як його встигло побачити суспільство.

Читайте також: Як в ДБР палили документи по резонансним справам, а «спалили» самі себе

Анатомія «превентивного» правосуддя: ухвала без позову

Головний цинізм ухвали судді Сергія Вовка полягає в тому, що її винесено як «захід забезпечення позову» ще до подачі самого позову по суті. Суд юридично задовольнив вимоги фігурантів, навіть не бачивши самого тексту позовних претензій та аргументів журналістів.

Заява надійшла від представника Лісовця М.С., який діє в інтересах ТОВ «Парковий-2» — компанії, яка безпосередньо пов’язана з харківським бізнесменом Олександром Сухачовим. Тоб то по суті брат очільника ДБР, харківський бізнесмен Олександр Сухачов, через компанію "Парковий-2" просто накатав заяву, що публікація про його майно завдасть йому "невідворотної шкоди", і суддя Вовк слухняно виніс заборону. Привід — журналісти хочуть розкрити "комерційну таємницю" та майновий стан людини, яка чомусь не дала дозволу розповідати про свої, на хвилиночку, 143 об’єкти нерухомості. Квартири та офіси, знайдені у відкритих державних реєстрах, раптом стали секретом за сімома печатками.

Окрім заборони публікації, позивачі мають намір через суд взагалі заборонити ЦПК та «Слідству.Інфо» збирати будь-яку інформацію про бізнес-діяльність брата очільника ДБР та самого посадовця.

Суддя Вовк вирішив, що оприлюднення даних про майновий стан, джерела фінансування та деталі набуття 143 об'єктів нерухомості завдасть «невідворотної шкоди» фізичній особі. Крім того, Вовк угледів у журналістській роботі «порушення комерційної таємниці» ТОВ «Парковий-2», оскільки брат директора ДБР не давав дозволу на розголошення цих даних.

За невиконання цієї свавільної ухвали журналістам та громадським діячам тепер загрожують великі штрафи та навіть кримінальне переслідування.

Читайте також: Керівник ДБР Олексій Сухачов знищив доказову базу по 140 найбільш гучних кримінальних справах, у справі Медведчука також - Стерненко

Журналістські стандарти стали пасткою

Як зазначають автори розслідування Аліна Стрижак (ЦПК) та Максим Савчук («Слідство.Інфо»), закриття рота пресі відбулося за класичною корупційною схемою, де зачіпкою стало звичайне дотримання журналістської етики. Хронологія цього процесу виглядає так:

1. 24 червня 2026 року
   ЦПК надсилає офіційний запит на відеокоментар до Директора ДБР Олексія Сухачова та пов’язаного ТОВ «Парковий-2» з проханням пояснити походження 143 квартир та офісів. Журналісти надали стороні законне право на відповідь.

2. Період мовчання
   Жодної відповіді ані від керівника ДБР, ані від компанії не надійшло. Натомість отриману інформацію використали для оперативного юридичного удару.

3. П'ятниця, 3 липня 2026 року
   ТОВ «Парковий-2» поспіхом несе заяву до Печерського суду.

4. Понеділок, 6 липня 2026 року
   Поки столиця оговтується від чергових нічних обстрілів, суддя Сергій Вовк миттєво підписує ухвалу про заборону публікації. Від надсилання запиту чиновнику до введення цензури пройшло менше двох тижнів.

«Фактично, за дотримання журналістських стандартів ручний Печерський суд вирішив заблокувати випуск розслідування. Це рішення одіозного судді Вовка, який сам неодноразово був фігурантом розслідувань, є свавільним. Відтепер будь-які родичі топчиновників зможуть через ручний суд забороняти медіа висвітлювати їхній майновий стан», — наголошує виконавча директорка ЦПК Дар’я Каленюк.

Удар по євроінтеграції та привид «SLAPP-позовів»

Медіаюристи та адвокати в один голос стверджують: ухвала суду є абсолютно незаконною, оскільки брутально порушує статтю 10 Європейської конвенції з прав людини, а також Закони України «Про інформацію» та «Про медіа».

Цей кейс має всі стовідсоткові ознаки SLAPP-позову (Strategic Lawsuits Against Public Participation) — стратегічного судово-адміністративного тиску, який олігархи та корумповані чиновники використовують по всьому світу, щоб змусити громадянське суспільство замовкнути ще до оприлюднення компромату.

Важливий контекст: Україна офіційно взяла на себе жорсткі зобов’язання до 2027 року впровадити ефективне анти-SLAPP законодавство за стандартами Європейського Союзу. Коли Печерський суд ухвалює рішення на користь брата керівника ключового правоохоронного органу країни, блокуючи роботу незалежних медіа, держава прямо і демонстративно порушує власні євроінтеграційні обіцянки.

Читайте також: ЦПК оприлюднив список тих, хто намагався знищити САП і НАБУ

Системне полювання ДБР на антикорупціонерів

Заборона публікації про 143 об'єкти нерухомості — це не ізольований інцидент, а частина системного і послідовного тиску Державного бюро розслідувань під керівництвом Олексія Сухачова на Центр протидії корупції.

• Липень 2025 року
  ДБР оголошує підозру голові правління ЦПК Віталію Шабуніну у буцімто «ухиленні від служби та шахрайстві». Справа супроводжувалася обшуками без ухвал суду, грубими процесуальними порушеннями та системними медійними зливами внутрішніх документів і навіть особистих інтимних фотографій активіста.

• Червень 2026 року
  Офіс Генпрокурора разом із ДБР Сухачова раптово реанімують абсурдне кримінальне провадження 10-річної давнини щодо нібито «розкрадання коштів платників податків США на реформу прокуратури». Цю справу закрили за відсутністю складу злочину ще у 2016 році, коли ЦПК документально довів, що взагалі не отримував зазначеного американського фінансування. Проте у 2026 році її знову витягли з архівів як інструмент залякування.

Чому це стосується кожного

Голова правління Фундації DEJURE Михайло Жернак наголошує, що рішення Печерського суду демонструє дві фундаментальні речі, які українське суспільство має нарешті усвідомити.

Не треба бути безпосередньою стороною у судовій справі, щоб її наслідки вдарили по тобі. Суди вирішують усе: від податків і виборів до права громадян знати правду про корупцію. Досі існують люди, які вважають судову реформу «ненудною» темою, забуваючи, що у лютому 2022 року ліквідований ОАСК ледь не повернув на Банкову втікача Януковича. Якщо ми хочемо жити в ЄС, владу доведеться змусити навести лад у мантіях.

Корпоративний аргумент суддівського корпусу про те, що «кількісно хороших рішень у системі більше, ніж поганих» — не працює. Одне печерне, системно згубне рішення Сергія Вовка вмить перекреслює 999 правильних рішень у дрібних спорах. Саме по таких замовних акціях преса та суспільство оцінюють усю систему. Суддям доведеться або терміново самоочищуватися від токсичних колег, або українці знесуть цю архітектуру і побудують повністю нову систему з нуля.

Читайте також: ДБР, директор якого не склав іспит на знання законів, відкрило справу щодо Бутусова

Якщо система може одним розчерком пера судді заборонити свободу слова, щоб прикрити тили родича топчиновника, то про яку євроінтеграцію взагалі може йти мова? 

Як зазначають правозахисники, рішення Печерського суду наочно демонструє, чому судова реформа - це не абстрактна тема для юристів, а питання національної безпеки. Суди в Україні досі вирішують, що громадянам дозволено знати про багатства родичів тих, хто цими ж громадянами керує. ЦПК та "Слідство.Інфо" вже заявили, що оскаржуватимуть цю незаконну ухвалу в апеляції. Але сам факт того, що топчиновники під час війни використовують правоохоронну та судову системи для порятунку своїх квартир від публічності, ставить під загрозу взагалі будь-які цивілізовані правила гри в цій країні. Схоже, деяким керівникам силових відомств дуже хочеться жити за стандартами ЄС за рівнем доходів, але за методами білоруського КДБ за рівнем свободи преси. Побачимо, чи проковтне це суспільство, чи Печерському суду все ж доведеться згадати, що таке закон.

—

Олекса Захар для «Аргумент»

На цю тему:

• Сухачов роповів, як влада "міндічей" вже дурить ЄС з реформою ДБР
• Журналісти зустріли у Монако бандита Іванющенка, якого шукає НАБУ, але покриває влада та СБУ
• Зеленський особисто зриває реформи та рух в ЄС - Каленюк
• Дар’я Каленюк: Кравченко та Сухачов далі на посадах?!
• Bihus.Info знайшли "таємного" заступника директора ДБР Пекаря з трьохмільйонною зарплатою та дорогими активами (ВIДЕО)
• Віталій Шабунін про ТОП-корупцію: "Проблема не в Єрмаку, не в Татарові. Вони – її прояв. Проблема в Зеленському"
• Гроші в обмін на чесність: Чому Банковій так боляче розлучатися з ручними силовиками