ChatGPT: хто володіє нейромережевими алгоритмами, той володіє світом

Версия для печати

Як технологію намагаються підпорядкувати собі уряди та корпорації?

Про це йдеться у статті видання novayagazeta.eu.

OpenAI представила нову версію ChatGPT-4 Omni, яка виглядає проривом у можливостях сучасних нейромереж з обробки інформації. Ключова відмінність ChatGPT-4o полягає в можливості одночасної роботи з текстом, зображеннями та звуком, що дозволяє створювати нові сценарії користувача. Опубліковано перші демонстраційні відео, в яких нейромережа підтримує спілкування природною мовою, розпізнає емоції людини, описує побачене через камеру телефону, перекладає розмову людей або допомагає у вирішенні математичних завдань. Користувачі зазначають, що можливості нової платформи наблизилися до рівня голосового помічника, показаного у фантастичному фільмі «Вона» (2013).

Нейросети, що працюють з великими мовними моделями (LLM, Large Language Models), за лічені роки стали ключовою технологічною інновацією в сучасному світі, і радикально змінюють сценарії роботи людей з інформацією. Судячи з можливостей ChatGPT-4o, зараз ця революція лише набирає ходу.

Оглядач «Нової-Європа» Сергій Голубицький розповідає про те, як розгортається боротьба за контроль над технологією: як уряди, корпорації та громадянське суспільство прагнуть скористатися можливостями LLM та убезпечити себе від ризиків.

Приклад можливостей ChatGPT-4o

Сюжет минулої осені — про вигнання Роберта Альтмана з посади керівника OpenAI - завершився хепі-ендом, заправленим фактурною конспірологією. Провидця, мовляв, змістили виключно тому, що правління компанії напередодні набуло важливого «сигналу». Група стурбованих співробітників сигналізувала про винахід у надрах компанії нової моделі LLM, здатної самостійно знаходити інформацію, яка відсутня у вихідних даних нейромережі.

Іншими словами, движок ChatGPT, мовляв, вийшов на рівень Надінтелекту, і Правління, обтяжене моральною відповідальністю перед людством, відсунуло гендира від корпоративного штурвалу, щоб не допустити монетизації в приватну кишеню такої небезпечної зброї.

Єдина дещиця логіки та правди в цьому конспірологічному маренні — слово «монетизація». Тому що і без всякого Надінтелекту (який, зрозуміло, ніким ніде ще не створено) йдеться про дивовижні цифри: за найскромнішими оцінками, у 2032 р. обсяг світового ринку штучного інтелекту (ШІ) досягне $2 трлн 575 млрд.

Очевидно, що повз такі суми не в змозі пройти жодна жива душа, жодне правління, жодна держава. Невдалий корпоративний переворот в OpenAI відсунув пошуки надінтелекту на другий план (принаймні — у публічному полі), а на перший вивів боротьбу за владу і контроль. Боротьбу, яка одночасно ведеться із трьох сторін: корпорацій, державних відомств та громадянського суспільства.

Результат боротьби невідомий, але безсумнівна одна істина: хто контролюватиме розвиток моделей LLM у світі, той контролюватиме весь світ. У цій статті я постараюся уявити читачам розклад сил, що склався сьогодні на полі битви за інтелектуальне майбутнє планети.

Сем Альтман, виконавчий директор OpenAI на пленарному засіданні Всесвітнього економічного форуму у Давосі, Швейцарія, 18 січня 2024 року. Фото: Gian Ehrenzeller / EPA-EFE

Хто полює на LLM

Почну з ключового феномена. Структури, відповідальні за левову частку наукових розробок та практичних реалізацій у сфері LLM: корпорації OpenAI, Google, Microsoft, Anthropic, Meta, Amazon, Cerebras, xAI (все із США), Huawei та Baidu (Китай), DeepMind (Великобританія; з 2014-го належить Google), Mistral AI (Франція), Yandex (РФ), - сьогодні опинилися в ролі видобутку, за який борються два мисливці.

Мисливець на ім'я Голіаф - це Держава (в особі національних державних структур); мисливець на ім'я Давид — громадянське суспільство, яке в міру обмежених сил і можливостей також намагається застовпити собі хоч якесь незалежне місце під сонцем.

Незважаючи на нерівність сил і можливостей, мисливців об'єднує саме те, що об'єкт полювання — ті самі корпорації, з яких правдами і неправдами вириваються і вигризаються найсоковитіші шматки know-how і готової продукції.

Нехай не подумає читач, що я збожеволів і добровільно став під прапор Айн Ренд у ролі громадського захисника скривдженого класу зухвалих підприємців та загнобленого laissez-faire капіталізму! Боже збав. Я лише констатую очевидне: історія останньої чверті століття з незаперечною однозначністю демонструє нездатність корпоративного світу протистояти як державному контролю, так і експропріації знань та інформації громадянським суспільством.

Характерно, що у зазначеному сценарії немає геополітичних винятків. Вважаю, додаткові коментарі зайві в контексті країн т.з. Глобального Півдня, у яких приватні корпорації мають право голосу суто у питаннях тактичного розвитку самого бізнесу. Усі стратегічні рішення, а також контроль за послугами та продуктами, що торкаються інтересів держави, давно делеговані цій самій державі. Причому це делегування оформляється давно вже не побічно, а в лоб — через призначення чиновників на керівні посади у Правління корпорацій.

Якщо хтось має сумніви, пропоную згадати про долю творця Alibaba Group Ма Юня (відомого більш як Джек Ма), який тримався на своїх постах рівно до моменту, поки не наважився беззубо покритикувати держрегулювання галузі та банківську систему. Після прес-конференції він зник із публічних радарів на три місяці (з жовтня 2020-го до січня 2021-го). Потім з'явився, проте вже в приватному статусі — на благодійних лекціях перед сільськими вчителями та на майданчиках для гольфу.

У країнах Глобальної Півночі державний контроль над корпораціями, очевидно, завуальовано у суспільній свідомості словесним флером про «невід'ємні права та свободи» та «недоторканність власності». Однак на практиці це обертається нескінченними патчами, латками та алгоритмами пропрієтарного шифрування, якими державні відомства, які відповідають за «національну безпеку», нагороджують програмний код месенджерів, поштових програм та операційних систем, які створюють корпоративні розробники.

Все це робиться під добрим приводом боротьби зі «світовим тероризмом» або «обходом санкцій» (у другому ряду стоїть демагогія, що набила оскому, про педофілів, наркоторговців і податкових ухилістів).

Полювання громадянського суспільства на корпоративних зайців хоч і проявляється не настільки кровожерливо, як полювання держави, проте також завдає відчутної шкоди пташенятам гнізда Джона Голта (містичний персонаж «Атланта, що розправив плечі» Айн Ренд, який символізує невгамовну природу корпоративного генія капіталізму. — прим. ред.). Досить сказати, що з 30 років вивчення софтобудування не зустрів жодного програмного продукту, який би був, як би це м'якше сказати, «творчо запозичений» народними масами, свято вірять, що знання має бути вільним. Тотальна поразка партії копірайту у всіх сферах ентертейнменту — від аудіо та відео до книжкової та візуальної продукції — ще одне підтвердження того, що продукт, створений корпоративно оформленими авторами, рано чи пізно, але завжди безоплатно потрапляє до рук обивателя, який не бажає платити за красу.

Нижче я покажу, як громадянське суспільство намагається зберегти для себе хоч якийсь оазис, вільний від державного контролю, за допомогою децентралізованого штучного інтелекту, який на 80% складається з продукції, створеної корпоративним (читай: «централізованим» бізнесом). Прям дарвінізм у хрестоматійному форматі.

Держава проти корпоративних нейромереж

Подивимося тепер, як моя метафора жертовного заклання головного двигуна LLM – корпоративного бізнесу – реалізується сьогодні на практиці.

Почнемо з грубої держави. Фоном для невдалого корпоративного перевороту в OpenAI став Виконавчий Указ №14110 (Executive Order 14110), підписаний президентом США Джо Байденом 30 жовтня 2023 року. Цей плід чиновницького генія став кульмінацією невдалих спроб держави мирно домовитися з американськими корпораціями, розробки яких лежать в основі досліджень в галузі AGI (Artificial General Intelligence, Систем універсального інтелекту).

Президент США Джо Байден під час підготовки до підписання указу про регулювання штучного інтелекту, Вашингтон, США, 30 жовтня 2023 року. Фото: Chris Kleponis / CNP / Startraksphot / Scanpix

Ми пам'ятаємо, як на початку 2023-го держава руками лялькової юрособи Future of Life Institute запропонувала корпоративним розробникам LLM «добровільно заморозити» дослідження в галузі AGI. Не треба будувати ілюзій: чиновник — істота хоч і недалека, але з унікальним чуттям кон'юнктури, тому під «заморозкою» малося на увазі, звісно, не припинення досліджень, а їхнє «упорядкування». Зрозуміло, під егідою найвідповідальнішої частини людства, т. е. чиновництва.

Усі корпоративні керівники (від Альтмана до Сундара Пічаї та Сатьї Наделли) шанобливо покидали, проте продовжили дослідження «розморожувати». Зрозуміло: якщо зупинити хоча б на один день дослідження в області AGI, відрив від конкурентів, інкорпорованих за межами США, стане критичним.

Другий демарш держави у 2023-му ми також розбирали («Діпфейк на обидва ваші будинки»): на травневій нараді у Білому домі та на слуханнях у Конгресі претензії до корпоративних досліджень AI розширили на сферу етики. Держслужбовці та конгресмени-сенатори припустили, що «дипфейки» обернуться візитівкою президентських виборів-2024.

Нарешті, у жовтні 2023-го президентський виконавчий указ №14110 про «Безпечну, надійну та довіру розробку та використання штучного інтелекту» (Safe, Secure, and Trustworthy Development and Use of Artificial Intelligence) формалізував інтенції держави у сфері LLM.

ВОСЕМЬ ПРИНЦИПІВ ШІ ЗА ВЕРСІЮ АДМІНІСТРАЦІЇ ПРЕЗИДЕНТА США

1. ШІ має бути безпечним та надійним. Для цього держава повинна розробити ефективні механізми маркування походження контенту, якими американці зможуть визначати, коли контент створюється з використанням ШІ, а коли ні.

2. Держава повинна сприяти відповідальним інноваціям, конкуренції та співробітництву. Для цього адміністрація підтримуватиме програми з надання американцям навичок, необхідних їм в епоху ШІ. А також залучати таланти в галузі ШІ зі всього світу — не лише для навчання, а й для постійного проживання, щоб компанії та технології майбутнього створювалися в Америці.

3. Відповідальна розробка та використання ШІ вимагають підтримки американських робітників.

4. Політика в галузі ШІ повинна відповідати прагненню адміністрації просувати рівність та цивільні права.

5. Використання нових технологій, таких як ШІ, не звільняє компанії від своїх юридичних зобов'язань. Насилу завойовані принципи захисту споживачів особливо важливі в моменти технологічних змін.

6. Недоторканність приватного життя та громадянські свободи американців мають бути захищені, оскільки ШІ спрощує вилучення, ідентифікацію та зв'язування конфіденційної інформації про особу з її місцезнаходженням, звичками та бажаннями. Можливості ШІ в цих областях збільшують ризик того, що особисті дані можуть бути використані та розкриті. Для боротьби з цим ризиком федеральний уряд забезпечить законність та безпеку збору, використання та зберігання даних, та знизить ризики недоторканності приватного життя та конфіденційності. (Одразу хочу звернути увагу читачів на одну пікантність пункту 6: до появи ШІ вся приватна клієнтська інформація благополучно перебувала в ексклюзивному користуванні корпорацій: Google, Apple, Facebook, Microsoft, Amazon тощо. Тепер же ШІ позбавив їх монополії та надав доступ до приватної інформації всім бажаючим.

7. Ризиками, пов'язаними з використанням ШІ, важливо керувати самим федеральним урядом. Важливо підвищувати його внутрішній потенціал щодо регулювання, управління та підтримки відповідального використання ШІ для досягнення оптимальних результатів для американців.

8. Федеральний уряд повинен прокласти шлях до глобального соціального, економічного та технологічного прогресу, як це робили Сполучені Штати у попередні епохи проривних інновацій та змін.

Втілювати президентський указ №14110 доручили відомству, яке не залишало сумнівів щодо справжньої суті державного демаршу, — Департаменту внутрішньої безпеки (Department of Homeland Security, DHS).

Ключовим документом для розуміння того, що відбувається, є регулярна доповідь «Оцінка загроз для вітчизни на 2024 рік» (Homeland Threat Assessment 2024), підготовлена Управлінням розвідки та аналізу (Office of intelligence and analysis) при DHS.

У доповіді називаються прямим текстом головні вороги вітчизни, яким необхідно активно протидіяти у сфері ШІ: Китай, Росія та Іран. Головна проблема - зросла якість двигунів генеративного ШІ, які вже дозволяють створювати гранично достовірну текстову, образотворчу та відео-продукцію, що практично не відрізняється від тієї, що створюється людиною.

Генеральний директор NVIDIA Дженсен Хуанг прибуває на засідання сенату США зі штучного інтелекту у Вашингтоні, США, 13 вересня 2023 року. Фото: Shawn Thew / EPA-EFE

Якщо раніше китайські, російські та іранські веб-сайти писалися корявою англійською мовою, то сьогодні законспірований китайський портал бездоганним складом Шекспіра розповідає наївному і довірливому американському обивателю про те, як «Сполучені Штати керують лабораторією в Казахстані зі створення біологічної зброї проти Китаю».

Інший приклад з доповіді: "RT (раніше Russia Today) запускає в соціальні мережі дипфейкове відео, створене за допомогою штучного інтелекту і принижує президента США та інших західних лідерів".

На тлі такого ШІ-свавілля, на думку DHS та уряду, потрібно інтенсифікувати протиборство. Особливо в рік президентських виборів, коли «Росія, швидше за все, продовжить використовувати традиційні засоби масової інформації, підставні веб-сайти, соціальні мережі, онлайн-боти, тролів та приватних осіб для поширення прокремлівських наративів та проведення заходів щодо впливу всередині Сполучених Штатів».

Крім того: «Після вторгнення в Україну російські повідомлення були зосереджені на виправданні своєї агресії, прагненні зменшити внутрішню підтримку Києва з боку США та заохочення розбіжностей серед різноманітних глобальних партнерів, які допомагають Україні».

Очевидно, що перед загрозами, що походять від стратегічних ворогів, необхідно терміново забезпечити єдиний фронт боротьби всередині самих Сполучених Штатів.

Ось тільки як можна ефективно боротися на фронтах ШІ, якщо ці ШІ перебувають у руках приватного бізнесу? Хіба може приватний бізнес дати скоординовану гідну відсіч ворогові? Питання, зрозуміло, риторичне…

Якби йшлося про якусь державу Глобального Півдня, то проблема органічно вирішувалася б ще до того, як її артикулювали. У потрібні офіси прийшли б уповноважені товариші, на пальцях все пояснили та зустріли екстатичне розуміння зі схваленням. Після чого відносини «корпорація-держава» звелися б до нудних резолюцій, що спускаються самі-знаєте-від кого і виконуємо з самі-знаєте-якою результативністю.

Проте йдеться про державу Глобальної Півночі. Тому прийти ось таким залихватським матросом залізняком в офіс Пічаї-Маска-Альтмана-Наделли не те щоб зовсім не вийде, але якось дуже радикально суперечитиме правилам гри, затвердженим майже 300 років тому.

Міністерство нейромереж

Для того щоб читач міг оцінити елегантність методів, за допомогою яких держава воліє контролювати корпоративний бізнес у країнах капіталізму, що переміг, достатньо розглянути перший крок DHS, спрямований на отримання цього самого контролю.

26 квітня 2024 року Департамент внутрішньої безпеки оголосив про створення Ради з безпеки штучного інтелекту (Artificial Intelligence Safety and Security Board). Рада консультуватиме голову департаменту, представників критичної інфраструктури, інші зацікавлені сторони з приватного сектору та широку громадськість з питань безпечної та надійної розробки та впровадження технологій штучного інтелекту у критичній інфраструктурі нашої країни. Рада розробить рекомендації, які допоможуть зацікавленим сторонам критично важливої інфраструктури, таким як постачальники транспортних послуг, оператори трубопроводів та електромереж, а також інтернет-провайдери більш відповідально використовувати технології ШІ. Він також розробить рекомендації щодо запобігання та підготовки до збоїв у роботі критично важливих послуг, пов'язаних із штучним інтелектом, які впливають на національну чи економічну безпеку, громадську охорону здоров'я чи безпеку».

До Ради з безпеки ШІ при DHS запросили 22 відомих діяча, які дружно заявили про те, яка це для них честь та відповідальність.

Десять членів Ради – керівники корпорацій, які створюють ключові продукти LLM і випускають все необхідне ШІ обладнання:

• Дженсен Хуанг (Jensen Huang), президент та CEO NVIDIA;
• Сем Альтман (Sam Altman), гендиректор OpenAI;
• Даріо Амодей (Dario Amodei), гендиректор Anthropic;
• Арвінд Крішна (Arvind Krishna), голова правління та CEO IBM;
• Сатья Наделла (Satya Nadella), голова правління та CEO Microsoft;
• Шантану Нарайен (Shantanu Narayen), голова правління та CEO Adobe;
• Сундар Піча (Sundar Pichai), гендиректор Alphabet (Google);
• Чак Роббінс (Chuck Robbins), голова ради директорів та CEO Cisco;
• Адам Селіпський (Adam Selipsky), CEO Amazon Web Services;
• Ліза Су (Lisa Su), президент та гендиректор Advanced Micro Devices (AMD).

Інші учасники Ради — меланж із чиновників та науковців.

Є також два керівники корпорацій із системоутворюючих галузей: Ед Бастіан (Ed Bastian), CEO Delta Air Lines, та Вікі Холлуб (Vicki Hollub), президент та гендиректор Occidental Petroleum.

Що ж ми отримуємо у сухому залишку? Керівники всіх ключових корпорацій американського ШІ у тісній зв'язці з чиновниками та вченими чоловіками під егідою DHS (називаючи речі своїми іменами: міністерства держбезпеки) втілюватимуть у життя політику держави в області ШІ під гаслом протистояння екзистенційним ворогам. Якщо це не спроба держави взяти під контроль розвиток усієї галузі, то я не знаю, як інакше можна вирішити поставлене завдання в країні Глобальної Півночі (без того, щоб вона не перетворилася на країну Глобального Півдня).

Саміт безпеки штучного інтелекту, Великобританія, 2 листопада 2023 року. Фото: Tolga Akmen / EPA-EF

DAI: децентралізований штучний інтелект та громадянське суспільство

Розглянемо тепер третього гравця у боротьбі за контроль над ШІ – громадянське суспільство. На старті цей бідолаха опинився в невигідному становищі. Протягом чверті століття вся інформація щодо приватного життя громадян перебувала в ексклюзивному володінні корпорацій IT.

Заради справедливості слід зазначити, що громадянське суспільство добровільно повторило «подвиг» Ісава і обміняло своє первородство (корпус приватних даних — найцінніший капітал епохи цифрових технологій) на сочевичну юшку, зварену з лайків і «15 хвилин громадської слави для маленького чоловічка», яку корпорації ІТ люб'язно надали у форматі Web2 — соціальних мереж та месенджерів.

У поточних обставинах громадянське суспільство потрапило вже під подвійний удар. Мало того, що практично всі наукові розробки у сфері LLM, усі готові продукти (моделі на кшталт ChatGPT), все обладнання, необхідне для навчання нейромереж, і вся інфраструктура комунікацій (хмарні сервіси на кшталт AWS) створюються та повністю контролюються приватними корпораціями, так тепер ще й держава намірилася ці корпорації підпорядкувати собі під пристойним приводом «Батьківщина в небезпеці!»

Перед громадянським суспільством гостро постало питання: «Як забезпечити незалежність розвитку моделей ШІ та позбавити їх від будь-якого контролю?»

Суспільство ніколи не отримає свого місця під сонцем ШІ, якщо спробує окремо протистояти корпоративному контролю та контролю державному.

Немає жодного шансу. Благо, громадянське суспільство має повне розуміння ситуації, тому було обрано єдиний вірний вектор докладання зусиль — створення DAI, Decentralized Artificial Intelligence, систем децентралізованого штучного інтелекту.

І тут на горизонті виникають складнощі (назвемо їх труднощами Web3), які геть-чисто затьмарюють колишні «договори з дияволом» (Web2). Це лише навскідку здається, що децентралізація ШІ – лише питання відкритого коду, відкритої мережі (криптомережі) та відкритого обліку даних (блокчейна). Ці три кити, зрозуміло, забезпечують необхідні умови формату, де може відбутися децентралізація. Формат, проте, це ще змістовне наповнення.

Почнемо з визначення. DAI, або децентралізований штучний інтелект «відноситься до систем штучного інтелекту (ШІ), які використовують технологію блокчейну для розподілу, обробки та зберігання даних у мережі вузлів. У децентралізованій системі штучного інтелекту користувачі можуть застосовувати попередньо навчені моделі ШІ на своїх локальних пристроях, що дозволяє їм отримувати вигоду з результатів, отриманих за допомогою ІІ, не передаючи контроль над своїми даними централізованому органу. Цей підхід дозволяє користувачам застосовувати готові моделі ШІ для обробки даних локально на своїх пристроях та ділитися лише результатами з третіми сторонами. Він зберігає конфіденційність, уникаючи передачі основних особистих даних».

Поки що все чудово, бо йдеться про формати. Насправді, технологія блокчейна, смарт-контракти, федеративне навчання, гомоморфне шифрування, змагальна нейронна криптографія та безпечні багатосторонні обчислення теоретично здатні забезпечити процес навчання нейромережевої моделі. Не більше, проте теоретично.

Штучний інтелект як явище є стек технологій і алгоритмів. По-перше, потрібна серверна мережа, здатна вбирати в себе колосальні масиви інформації, що надходить із зовнішнього світу (через інтернет) у реальному часі. По-друге, потрібно обладнання з гранично високою процесорною обчислювальною потужністю для обробки інформації, що надходить ззовні, і для подачі її на вхідні вузли навчальної нейромережевої моделі. По-третє, потрібне обладнання з колосальною графічною потужністю безпосередньо для навчання нейромережевої моделі. По-четверте, потрібні математичні алгоритми, втілені в надійний комп'ютерний код, помножені на, знову ж таки, високопродуктивне обладнання для того, щоб зробити точне налаштування даних на вихідних вузлах нейромережі, а також для забезпечення виведення.

Тільки після всієї цієї гігантської роботи користувачеві є його величність поле промпту, в яке він вільний вписати будь-яку дурість, щоб запросити відповідь нейромережевої моделі ШІ.

Фото: Jaap Arriens / Sipa USA / Vida Press

Очевидно, що за моїми суперлативами про колосальні потужності та обладнання ховається невблаганна істина: технології ШІ гранично заточені на централізацію та концентрацію обчислювальних можливостей. Іншими словами, вирішувати питання, пов'язані з усіма етапами змістовного наповнення LLM, під силу не просто корпораціям, а виключно гігантським централізованим корпораціям. Тим, що мають необмежені грошові ресурси та технічні можливості для мобілізації зусиль у потрібному напрямку на будь-якому етапі життя моделей ШІ: від збору інформації до фінального доведення промпту.

Заощаджую читачам багато часу і пропоную взяти на віру наступне твердження: у громадянського суспільства в доступні для огляду багатоліття навіть віддалено немає технічних можливостей і матеріальних ресурсів для створення конкурентоспроможних LLM, здатних протиставити кращим корпоративним моделям щось, крім усвідомлення власної моральної переваги.

Як наслідок, всі існуючі сьогодні не те що практичні реалізації, а навіть концептуальні рішення для DAI (децентралізованих систем ШІ) є гібридними. І не остаточно гібридними, а гранично гібридними, тому що більшість етапів побудови LLM реалізується за допомогою централізованих корпоративних рішень.

У створенні сучасних DAI ключову роль відіграють маршрутизатори компанії CISCO, сервери IBM, хмарна інфраструктура AWS, не кажучи вже про незліченні софтверні рішення, які «творчо запозичуються», знову ж таки, з корпоративних централізованих джерел. Без цього, на жаль, нікуди.

Але навіть перелічене не передає всієї складності завдань, поставлених децентралізацією ШІ. За рамками обговорення я залишив весь аспект координації зусиль до відома всіх блоків і модулів LLM.

Кожен, хто хоч раз у житті намагався змусити натовп кінчених індивідуалістів виконати спільно хоч трохи просте групове завдання, зрозуміє, про які неймовірні складнощі йдеться.

У сухому залишку ми отримуємо область, де децентралізований ШІ процвітає найбільше, — заключний етап побудови LLM, тобто «висновок». На сьогодні саме робота над висновком та промптом, їх тонке доведення є найбільш практичним та реалістичним сценарієм для розвитку децентралізованого генеративного ШІ. Тим більше, що це і єдиний можливий сценарій на поточному рівні розвитку технологій, доступних за межами корпоративного та державного контролю.

Віддамо належне реалістичності оцінок, які поділяє більшість активістів руху за децентралізацію ШІ. Сьогодні ключовим інструментом такої децентралізації виступає публічний маркетплейс (Public Marketplace) - майданчики, на яких у вільному відкритому та інклюзивному доступі знаходяться незліченні бібліотеки вихідних даних (Datasets), ШІ движки та моделі.

Формат маркетплейсу (читай: ринку) завантажений ще й тому, що вирішує ключове для успіху будь-якої ініціативи завдання — мотивації та заохочення, без яких зовсім несерйозно говорити про перспективи розвитку DAI. На чистому ентузіазмі та гарних гаслах довго не протягне жодна суспільно-безкорислива ініціатива.

Наведу кілька прикладів вже реалізованих практично успішних рішень, які у першому наближенні намагаються забезпечити майбутню конкурентоспроможність моделей DAI.

Мережа Render винагороджує (роздачею власного ревордного токена) учасників за надання вільних обчислювальних потужностей мережевим художникам, які потребують рендерингу зображень, але не мають обчислювальних ресурсів для досягнення своїх цілей. Рішення такого типу координують роботу людей у рамках ШІ за допомогою фінансових стимулів, а технологія блокчейн робить їх можливими.

Іншим успішним досвідом децентралізації LLM є маркетплейс Hugging Face, який містить майже 650 тисяч готових моделей штучного інтелекту з відкритим вихідним кодом, включаючи великі мовні моделі, генератори зображень та багато іншого. Там же викладено 143 тисяч готових датасетів, які можна використовувати для тонкого налаштування не тільки вузлів виведення нейромережі, а й самого процесу її навчання.

SingularityNET дозволяє агентам ШІ інтегруватися з мережею для взаємодії зі сторонніми програмами або іншими агентами.

Bittensor створює одноранговий ринок машинного інтелекту, де децентралізовані незалежні моделі ШІ можуть об'єднувати свій «інтелект», створюючи, по суті, «цифровий колективний розум».

***

Підведемо підсумок. Об'єктивна реальність така, що в тимчасовій перспективі нас очікує лише боротьба за контроль між найбільшими корпораціями і державними структурами. Боротьба з майже гарантованою перемогою держави і, як наслідок, перманентною схильністю моделей LLM генерувати контент, що змістовно відповідає геополітичним установкам тієї держави, яка цю модель LLM контролює.

Перекладаю сказане на мову прагматики: якщо при корпоративному контролі двигуни ШІ підозріло часто видавали рекомендації, тексти та зображення, які тяжіли до монетизації тих чи інших слабкостей, переваг та інтересів кверента (людини, яка вводить запит моделі ШІ), то при державному контролі можна не сумніватися, що на нас чекають суто ідеологічні зґвалтування розуму та психіки. Замість грошей буде формування «правильних» (= потрібних державі) поглядів та оцінок.

Що стосується DAI, децентралізованої альтернативи ШІ, то вона, знову-таки, в найближчому майбутньому залишатиметься привілеєм дуже вузького, інтелектуально та технологічно просунутого прошарку суспільства. Тієї частини суспільства, що й у минулі часи не поспішала повторювати «подвиг» Ісава.

Вгорі: фото: Jaap Arriens / NurPhoto / Shutterstock / Rex Features / Vida Press

Переклад: «Аргумент»

На цю тему:

• Чатбот ChatGPT змусив говорити про себе світ: чим він небезпечний
• Sky News: британські школярі використовують ШІ для виконання домашніх завдань
• Штучний інтелект вперше перевершив у точності традиційні моделі прогнозу погоди