DeepState: Про командування 125 ОБрТрО та вклад її бійців в утриманні оборони під Вовчанськом

Версия для печати

"Ми жодним чином не хочемо виправдовувати командування бригади, яке ігнорувало проблеми та гралося в паперову армію. Йтиметься виключно про бійців, які безпосередньо брали і досі беруть участь у боях на даному відтинку.

Про це пише DeepState.

125-ка зайшла на цю смугу ще влітку минулого року і до січня цього року смуга була вкрай спокійна. Навіть артилерія ворога була вкрай тихою, а сіра зона становила до 5 км, причому в обидва боки. Але в січні кацапи почали бити по техніці і місцях її концентрації.

По ІФС: зі слів бійців, на нулю мінувати було важко, бо ворог моніторив кордон. Частина окопів позасипалася і не була обшита деревом. Так, є чимало бетонних ДОТів, але вони не засипані і не закриті. Бетонних бліндажів в тих же Лук'янцях не було жодного. Жодного повністю зашитого деревом окопу також не було. Хоча бійці провели своїми силами дооблаштування, почавши обшивати деревом.

Останні місяці кацапи почали активно займати сіру зону — окопуватися, створюючи цілі РОПи. Відразу бійці почали повідомляти керівництво бригади, що з цим треба щось робити, адже не можна давати ворогу нарощувати сили. Сусідню артилерію, на жаль, нормально не було залучено. На початку травня ворог почав накопичення о/с в Солнцевці. На той час позиції ворога були вже за селом, тим не менш, розпочалося активне розквартирування в селі. Про накопичення було багаторазово повідомлено нагору.

Були випадки, коли наша артилерія в кілька сот метрів промахувалася, але бригада наверх подавала це як ураження. Таким чином, складалася ілюзія пристріляності стволів.

7 травня кацапів почали фіксувати безпосередньо в самій Пильній. В цей час бригада ігнорувала цілевказання на село, а продовжувала бити по блокпостах на території так званої рф. 8 травня відбувся в тому районі перший контактний бій, в результаті якого було втрачено СП і 2 бійці СОУ загинуло. Після того нарешті почала працювати артилерія, але через те, що ворог ховався вже по посадках у безпосередній близькості до наших позицій, то ефективність була так собі.

8-9 травня кацапи активно розквартировуються в Пильній. На підходах фіксуються скупчення о/с, ЛАТ та ОВТ. Але через некординовані дії бригади, артилерія не змогла бути достатньою мірою ефективною. Паралельно ворог почав бити КАБами та ракетами по позиціях бригади.

10 травня розпочався наступ ворога. Перші атаки бійцям 125-ї частково вдалося відбити. Але в районі н.п Стрілеча стояв один з 400-х стрілецьких батальйонів (ідея їхнього створення, підготовки та комплектація стане однією з найбільших загадок цієї війни), який був змушений покидати позиції через перевагу ворога в живій силі та не відчувши підтримки сусідніх сил. 11 травня кацапи полізли на Лук'янці, на підтримку до ТрО підійшли хлопці з ГУР, опір став більш ефективним, хоч через перевагу ворога і фактичне оточення позицій в самому селі, Силам Оборони довелося відійти з нього. В цей час інший батальйон 125-ї відбиває атаки в районі Зеленого. Даний факт став відомий лише згодом, а спочатку вважалося, що село втрачено.

Підсумовуючи. Дійсно були факти відходу певних частин - ОСБ та резервних рот, які на папері були БГ (боєготовими - А.), а по суті наповнені обмежено придатними та пенсіонерами. В той же час основні сили 125-ї ОБрТрО продовжують спротив. Бійці протрималися та дочекалися підходу резервних підрозділів, не давши обвалити фронт. Ми не говоримо зараз про бригадне управління, хай ним займаються в ОТУ, але піхота 125-ї зробила все, що було в їхніх силах перед переважаючим противником. Варто відзначити й інші підрозділи, які з коліс увійшли в битву та допомогли втриматися.

Віримо, що військово-політичне керівництво достойно оцінить вклад кожного бійця, а за халатність буде жорстка відповідальність."

ДОВІДКА:

Командир бригади - Артур Іва́нович Горбе́нко (нар. 27 лютого 1964, м. Черкаси) — український військовослужбовець, генерал-лейтенант Збройних сил України, Кавалер ордена Богдана Хмельницького III ступеня (2012).

Артур Горбенко народився 27 лютого 1964 року в Черкасах.

Освіта: вища, магістр військового управління, магістр права, кандидат педагогічних наук.

У 1981 році закінчив Київське суворовське військове училище, 1985 — Московське вище загальновійськове командне училище, 1996 — Академію Збройних Сил України із золотою медаллю.

Служба в армії

У 1985—1990 роках служив командиром розвідувального взводу, командиром розвідувальної роти мотострілецького полку гвардійської мотострілкової дивізії Північної групи військ. 1990—1992 — командир кулеметної роти, начальник штабу — заступник командира окремого кулеметного артилерійського батальйону окремого кулеметно-артилерійського полку Забайкальського військового округу.

Згодом проходив службу на посадах начальника штабу — заступника командира горно-десантного батальйону (1992—1993) та командира учбового батальйону (1993—1994) учбового центру підготовки спеціалістів аеромобільних військ; заступника командира бригади окремої аеромобільної бригади (1996—1998) Прикарпатського військового округу.

1998 року призначений командиром полку, механізованого полку механізованої дивізії армійського корпусу; 1998—2002 — начальник штабу — перший заступник командира дивізії механізованої дивізії армійського корпусу Західного оперативного командування.

Протягом 2002—2004 років був командиром дивізії, аеромобільної дивізії Південного оперативного командування.

2004 року став начальником Чопського прикордонного загону. 2004—2005 — перший заступник начальника управління — начальник штабу, 2005—2008 — начальник Східного регіонального управління; 2008—2014 — начальник Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України.

6 серпня 2008 року призначений заступником Головного прикордонного уповноваженого на українсько-польській, українсько-словацькій, українсько-угорській та українсько-румунській ділянках державного кордону.

Російсько-українська війна

10 років перебував на пенсії, відтак не брав участі у бойових діях в зоні проведення АТО/ООС. Із початком російського вторгнення у 2022 році, був повернутий на службу. З березня 2022 року по теперішній час командир 125-ї окремої бригади територіальної оборони Сил ТрО ЗС України.

Генерал Артур Горбенко. Фото Олександра Ткачука

Фото вгорі: Генштаб ЗСУ

«Аргумент»

На цю тему:

• Юрій Бутусов: Бої за Вовчанськ і уроки для командування ЗСУ
• Окупанти утворили два плацдарми на Харківщині, за дві доби захопили 100 кв. км прикордонної смуги, - Бутусов
• Атака російських військ зупинена на рубежах 2-5 км від кордону на Харківщині - Бутусов
• Шалене злодійство або навмисний саботаж: на українському кордоні мали бути бетонні укріплення в мінус 3 поверхи, а не було навіть мін, - командир підрозділу ЗСУ Ярославський