Дрони на полі бою: які українські безпілотники використовують ЗСУ

Версия для печати

Дрони розвідують позиції ворога, коригують вогонь артилерії та завдають удари по позиціям і складам ворожої армії. БЦ зібрав українські БПЛА, які перебувають на озброєні українській армії.

Дрони і БПЛА входять в ТОП три найактуальніших потреб для української армії. Попри те що ЗСУ отримують тисячі дронів від волонтерів, міжнародних партнерів і держави, потреба у них обраховується десятками тисяч, адже вони постійно втрачаються, це розхідний матеріал.

Причини втрат різні. Це і знищення на полі бою, пошкодження через ненавченність персоналу і робота ворожих станцій радіо електронної боротьби, які глушать або перехоплюють управління БПЛА.

Наразі на фронтах українські захисники використовують десятки видів цивільних і військових БПЛА як виробництва інших країн так і від вітчизняних виробників.

При цьому українські розробники, маючи можливість тестувати зразки під час надзвичайно інтенсивного реального бою і активної дії РЕБ, постійно працюють над збільшенням стійкості роботи дронів в ворожої радіоелектронної боротьби та ППО (протиповітряної оборони).

Які безпілотники застосовує Україна?

Безпілотні літальні апарати (БПЛА) можна умовно поділити на чотири класи. Усі під час цієї війни застосовують українські військові.

Перший клас — це мікродрони, апарати, що використовуються зазвичай у цивільних цілях. Основні моделі цього класу, що представлені в Україні та активно використовуються на фронті - це БПЛА китайської компанії DJI та американські Autel.

Вони компактні та прості у використанні. Людина, яка ніколи раніше не користувалася дронами, може навчитися базовим навичкам керування цими апаратами за кілька годин. У таких БПЛА обмежена дальність застосування та коротка тривалість автономної роботи - можуть безперервно перебувати у повітрі не більше півгодини.

Другий клас — безпілотники середнього класу, що застосовуються на тактичному рівні та виконують функції розвідки. Сюди можна віднести українські БПЛА "Лелека-100" та "Фурія". Апарати створені спеціально для військових цілей, можуть перебувати у повітрі три годин.

Третій клас — безпілотники оперативно-тактичного класу, що здатні безперервно працювати в небі до 10 годин, а також мають збільшений радіус дії, що дозволяє працювати у розвідці в тилу противника та використовується у плануванні воєнних операцій. До такого типу БПЛА належать багатоцільові дрони українського виробництва PD-2 та Raybird-3.

Четвертий клас – стратегічні ВПЛА, або бойові (ударні). До таких належить, наприклад, турецький бойовий дрон Bayraktar TB-2. Він здатен перебувати у повітрі до 24 години, вести розвідку та нести керовані бомби.

Які БПЛА виробляє Україна

БЦ відібрав українські військові БПЛА, які пройшли сертифікацію і мають серійне виробництво.

Більшість українських виробників безпілотників, які пройшли сертифікацію і співпрацюють з військовими, почали займатись виготовленням дронів на рубежі 2014-2015 рр, коли військові дії в Україні обмежувались територією Донбасу.

До відомих брендів на ринку БПЛА можна віднести продукти компаній "Атлон-Авіа", Skyeton, DeViRo, "Укрспецсістемс" та UA Dynamics.

Фурія

Фурія

Виробником безпілотного авіаційного комплексу "Фурія" є наукове-виробниче підприємство "Атлон-Авіа", що було зареєстровано у 2014 році. Комплекс "Фурія" є штатним засобом підрозділів артилерійської розвідки. Спочатку розроблявся за власною ініціативою виробника, почав брати участь у бойових діях ще в 2014 році.

Крім того "Атлон-Авіа" розробила борожуючий боєприпас "Грім".

Зараз як і багато інших виробників дронів "Атлон-Авіа" має величезне навантаження на виробництво. В попередні роки обсяги контрактів становили два-три десятка комплексів в рік. В цьому році підприємство має десятикратне збільшення виробництва, інколи відвантажує більше 10 комплексів на місяць.

Підприємство співпрацює як з державним замовленням, так і з волонтерськими організаціями.

Ціна комплексу "Фурія" залежить від комплектації, в мінімальній – може коштувати $60 тис. В найбільш широкій комплектації комплекс коштував близько $160 тис.

Raybird

Raybird

Компанія Skyeton працює з 2006 року, починала як виробник пілотованих спортивних літаків. Крім того, займається виробництвом різноманітних роботів. В тому числі техніки, що може тривалий час знаходитись у повітрі і, за допомогою сенсорів, збирати інформацію.

Безпілотник Raybird може цілодобово збирати інформацію і передавати до наземної станції на відстані 100-150 км.

Кінцева вартість безпілотника залежить від сенсорів, що апарат носе на борту. Ціна на систему, що складається з кількох БПЛА та наземної станції може досягати мільйона доларів.

До повномасштабної війни компанія постачала 3-5 систем в різні країни. Зараз заявка становить більше ніж на 25-30 систем тільки для України.

PD-2

PD-2

PD-2 – український безпілотник оперативно-тактичного класу. Його виготовляє київська компанія UkrSpecSystems.

Компанія почала виготовляти БПЛА в 2014 році в співробітництві з волонтерським фондом "Народний проєкт".

Розробку першого комплексу оплатили спонсори, кошти на другий зібрали волонтери. Тому безпілотник і отримав назву People's Drone, або скорочено PD.

Сумарна протяжність маршруту польоту PD-2 (на одному баку) може сягати 1000 і більше кілометрів. При цьому радіус керування сягає 180 км.

Спершу апарати компанії злітали зі злітної смуги. Зараз для зльоту БПЛА PD використовують спеціальний пристрій, що дозволяє вертикально злітати в будь-яких умовах.

З початку війни виробники критично важливої продукції в Україні були піддані ракетним ударам. Одним з таких виробництв було підприємство UkrSpecSystems. Зараз для диверсифікації ризиків потужності компанії перенесли до різних регіонів, в тому числі закордон.

Лелека-100

Лелека-100

Компанія з Дніпра DeViRo є виробником БПЛА "Лелека 100", що також є одним з наймасовіших вітчизняних безпілотників, який використовують ЗСУ.

У травні 2020 року співвласник компанії Денис Чередніченко повідомляв, що з 2015 року DeViRo передала військовим більше 300 безпілотників, переважно саме "Лелек-100".

Комплекс розроблений для аеророзвідки та визначення точних географічних координат об’єктів у режимі реального часу в умовах складної радіоелектронної обстановки.

Дрон здатний розвивати швидкість до 120 км/год та коригувати вогонь по ворожим цілям на глибину до 50 км. Максимальна висота польоту складає 1500 м, гарантована довжина маршруту — 100 км. У повітрі він може перебувати 2-2,5 години.

Окрім того, компанія виготовляє дрони-камікадзе RAM II UAV.

Дрон-камікадзе RAM II UAV

Саме на них українці за добу зібрали 352 млн грн після масованої ракетної атаки РФ на Україну.

Дрон-камікадзе RAM II UAV — це баражуючі боєприпаси, розроблені на основі розвідувального БПЛА "Лелека-100".

Радіус польоту - до 30 км, час польоту - до години, крейсерська швидкість - 70 км/год, максимальна висота - 1000 м. Вага дрона - 8 кг, в тому числі маса бойової частини - 3 кг.

Оснащується термобаричними, бронебійними та осколково-фугасними боєприпасами. RAM II UAV запускається з катапульти з землі або пікапа, час розгортання - 10 хвилин.

Використовується для знищення систем ППО, броньованої техніки та скупчень живої сили ворога.

Дрон може виконувати розвідувальну функцію адже оснащений камерою із 10 кратним зумом.

Punisher (Каратель)

Punisher (Каратель)

Український ударно-розвідувальний безпілотний комплекс Punisher (Каратель) схвалено Міноборони для застосування підрозділами Сил спеціальних операцій (ССО).

Дрон розробили українські інженери-ветерани бойових дій на Донбасі, які об'єдналися в компанію UA Dynamics.

Punisher - це багаторазовий ударний дрон для нанесення високоточних ударів з повітря в тилу ворога. Пріоритетними цілями для безпілотника є командні пункти, засоби радіоелектронної боротьби, засоби ППО, склади боєприпасів і пального та механізована піхота.

Дальність польоту дрона - 45 км, швидкість - 190 км/год, висота - 100-400 метрів. В рух дрон приводить майже безшумний електричний двигун, який не залишає теплового сліду.

Punisher наносить високоточні удари бойовими снарядами в глибокому тилу ворога.

Завдяки вбудованому балістичному калькулятору в станцію наземного керування, дрон з висоти сотень метрів і на швидкості більше 100 км/год влучає в ціль розміром 4 на 2 метри.

На рахунку українського "Карателя" - знищені станції радіоелектронної боротьби, склади боєприпасів та місця базування піхоти.

Дрони Punisher створюються за кошти волонтерів та донатів українців.

На фото угорі: БпАК «Лелека-100» під час навчань 28 ОМБр. Грудень 2020. Фото: ЗСУ

«Аргумент»

На цю тему:

• Американська диво-зброя "Вампір" проти іранських "мопедів"?
• Дослідник Вашингтонського інституту близькосхідної політики про іранські дрони та балістичні ракети та як їх збивати
• Як школи дронів готують операторів для фронту