ЄС у декілька разів переоцінив свої можливості з виробництва боєприпасів для України і передає їх зі значним запізненням, - ЗМІ

|
Версия для печатиВерсия для печати

Європейський Союз, ймовірно, у декілька разів переоцінив свої можливості з виробництва артилерійських снарядів калібру 155 мм для України, а обіцяні боєприпаси надходять до країни зі значним запізненням. Наявні обсяги можуть бути щонайменше вдвічі скромнішими, ніж заявляють високопосадовці ЄС.

Про це йдеться в розслідуванні проєкту "Схеми".

Як зазначається, станом на червень 2024 року Україна отримала від Європи трохи більше ніж 500 тисяч снарядів замість обіцяного мільйону, ще й зі значним затриманням термінів постачання.

Об'єднання журналістів-розслідувачів, до якого увійшли представники проєкту "Схеми" та низки західних медіа, з'ясували, чому в Європі виникли труднощі з нарощуванням потужностей виробництва боєприпасів.

Анонімні джерела журналістів серед представників компаній виробників зброї розповіли, що зараз у світі існує глобальний дефіцит пороху та вибухових речовин.

Крім того, західні уряди намагаються уникати підписання довгострокових контрактів з виробниками зброї, через що ВПК відчуває нестачу фінансування.

Водночас неназвані європейські урядовці звинуватили саму структуру Євросоюзу – бюрократичну і неповоротку – у затримках постачання артилерійських снарядів до України.

Третьою причиною порушення обіцянок Україні джерела назвали неадекватність оцінки Євросоюзу своїх виробничих потужностей.

Чеська ініціатива

"Так звана чеська ініціатива щодо боєприпасів, в якій також беруть участь Данія та Нідерланди, поки що не виправдала початкових очікувань.

У лютому президент Петр Павел заявив, що Чеська Республіка виявила 800 000 артилерійських снарядів у світі, які можуть бути швидко направлені в Україну, якщо будуть гроші. Але прогрес був повільним, і високопоставлене джерело в Міністерстві оборони України повідомило, що перша партія, яка прибула в червні, складалася з менш ніж 50 000 снарядів", - пишуть журналісти. 

Джерело, знайоме з ініціативою, повідомило Радіо Свобода, що з 15 країн, які погодилися спільно купувати боєприпаси для України, лише шість зробили свої внески станом на середину червня, тоді як інші дев'ять заявили, що гроші надходять.

"Наразі ми зібрали достатньо коштів, включно з обіцянками, які ми рахуємо, на 500 000 снарядів", - повідомив Investigace.CZ посланник чеського уряду з питань відновлення України Томаш Копецни.

За його словами, це питання фінансів. Проблема не стільки в політичних уподобаннях, скільки у відсутності фінансування.

Журналістам-розслідувачам також вдалося ознайомитися з внутрішнім звітом німецького виробника зброї Rheinmetall від січня цього року.

У документі зокрема зазначається, що виробничі потужності концерну становлять 350 тисяч снарядів на рік, а решта провідних європейських виробників здатна виготовити ще 200 тисяч боєприпасів протягом року.

Таким чином загальна річна потужність виробництва боєприпасів у Європі становить 550 тисяч артилерійських снарядів 155-мм калібру. Така оцінка суперечить заяві Європейської Комісії про те, що станом на січень 2024 року Європа збільшила свої виробничі потужності до мільйона снарядів на рік.

У відповідь на запит журналістів щодо розбіжностей в оцінках представники Єврокомісії зазначили, що їхні заяви щодо виробництва боєприпасів "ґрунтуються на фактах" з "урахуванням поточних інвестицій" у підприємства військово-промислового комплексу.

Водночас міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін вважає, що самотужки Україна ніколи не зможе задовольнити внутрішню потребу у снарядах.

"Ми ніколи не зможемо виробляти стільки боєприпасів, скільки зараз потрібно нашим Збройним силам", - сказав Камишін у коментарі "Схемам".

За словами міністра оборони України Рустема Умєрова, поточна потреба Сил оборони становить 200 тисяч снарядів на місяць. Втім, ЄС та США разом узяті не можуть задовольнити цю потребу.

Журналісти проєкту акцентують − навіть якщо ЄС досягне обсягів у 1,7 мільйона снарядів до кінця 2024 року, то це все одно становитиме лише половину від потужності російського виробництва артилерійських боєприпасів, яка сягає 4-4,5 мільйона на рік.

До всього цього треба враховувати те, що не всі снаряди, вироблені в ЄС, направляють до України. Частину європейські країни залишають для себе. Це потрібно, щоб поповнювати власні запаси (після того, як вони віддають Україні те, що мали) і щоб виконати вимогу НАТО щодо наявності достатньої кількості снарядів на своїх складах для 30 днів можливих бойових дій високої інтенсивності, йдеться у розслідуванні.

Раніше повідомлялося, що Чехія уклала контракт на перші 180 тисяч артилерійських боєприпасів для України й працює над отриманням ще 300 тисяч одиниць.

Країни-партнери планують до кінця 2024 року надіслати Україні пів мільйона боєприпасів у межах чеської ініціативи. 

Фото з відкритих джерел

«Аргумент»


На цю тему:


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Підписка на канал

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністерство оборони закликало громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях.

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]