Є й будемо медовою країною: як пасічники України працюють під обстрілами

Версия для печати

Україна – один з найбільших експортерів меду у світі. У 2020 році вітчизняні пасічники продали за кордон 81 тис тонн меду, більшу частину – в Євросоюз. Це був рекорд і друге місце у світі після Китаю. Хоча безмитні квоти на поставки українського меду в країни Євросоюзу становили лише 6 тис тонн, це не зупинило український експорт меду і значна його частина потрапила  в країни ЄС з митом. У травні 2022 року ЄС на рік скасував усі мита і квоти на український експорт, щоб підтримати економіку України під час війни з росією.

Проте чи могли українські пасічники та заготівельники скористатися цими привілеями? Адже більшість пасік розташовані на півдні, сході та в центрі країни, якраз у тих областях, що опинилися під частковою окупацією або були в зоні бойових дій. Про це йдеться у статті на Економічній правді.

Мед в Україні

За даними ITC Trade Map, у 2021 році Україна експортувала 61,2 тис тонн меду на 144,9 млн дол. Таким чином, за обсягами продажів продукту за кордон країна посіла пʼяте місце після Китаю, Індії, Аргентини та В’єтнаму.

Найбільше українського меду купують Польща, Німеччина, Бельгія, Франція та Литва.

Скільки в Україні пасічників, бджолиних сімей та меду, точно не відомо. За словами голови Спілки пасічників Володимира Стретовича, добровільно зареєстровані 45,3 тис пасічників, які утримують 2,7 млн вуликів. Проте ці цифри занижені, адже лише пасік у країні щонайменше 300 тисяч.

"Через вторгнення Росії кількість пасік зменшилася, а ті, що працюють, не змогли вивезти бджіл на кочівлю. У червні на Букринському півострові було лише 40% пасічників від тих, що приїжджали зазвичай", – каже Стретович.

У Спілці пасічників знають про сім зруйнованих війною господарств. Однак ці дані навряд чи відповідають дійсності, адже і до 24 лютого у цій галузі були проблеми з обліком.

Через окупацію та бойові дії частина бджолярів виїхала в безпечніші регіони. Забрати з собою пасіки могли не всі. Щоб це зробити, потрібно мати мобільні вулики, транспорт і план, куди їхати. Також бджоли гинули від гучних звуків.

"Бджоли зимують, збиваючись у клуб. Від гучних звуків він розпадається і комахи замерзають. Так сталося цього року через вибухи. Пасічники, де могли, швидко відновили господарства. Бджолопакетів у продажу було достатньо", – розповів пасічник та експерт з бджільництва Мирон Пундор.

З окупації через "зелений коридор"

Віктор Арсентьєв, пасічник у п’ятому поколінні із Запоріжжя, утримує 389 бджолосімей. У 2020 році він зібрав 20 тонн меду, продавав по 63-75 грн за кг. Населений пункт, де живе Віктор, з березня перебуває в окупації. Бої йдуть за 20 км від його дому. Росіяни в селі не живуть, але розмістилися в сусідніх.

Проблеми людей на непідконтрольній території типові: немає ліків, роботи, грошей. Щоб зняти готівку, доводиться платити "підприємцям" 5-20% від суми.

Пасічник вивіз дружину та доньку в безпечніший регіон, а сам залишився доглядати за пасікою – це єдине джерело доходу для родини. 8 серпня він закінчив збір урожаю – відкачав лише 6 тонн продукту.

Віктор Арсентьєв з березня працює в окупації

"У мене всі бджоли вижили, погода сприятлива, але врожай менший, бо соняшнику мало. Росіяни заборонили фермерам сіяти високорослі рослини. Більшість полів у нас під горохом, пшеницею та ячменем. Соняшнику та кукурудзи – близько 30% від минулорічних площ", – пояснює Арсентьєв.

Однак і такий урожай в окупації продати складно. Щоб вивезти його на підконтрольну територію, потрібно купувати в росіян "зелений коридор". Скільки він коштує та чи безпечний – чоловік не знає. За чутками, в область приїжджали люди з організації "Крим мед" і пропонували продати їм продукт по 25 грн за кг.

Пасічники мають проблеми з підготовкою бджіл до зими. Їм потрібні специфічні препарати, які в окупації знайти складно або вони учетверо дорожчі. У найбільш скрутному становищі бджолярі, які інвестували в розширення господарств.

"Знайомий до вторгнення вклав усі вільні кошти в розширення пасіки. Зараз у людини залишилося 10 гривень. Каже, що продаватиме причепи для перевезення вуликів на брухт, щоб вижити", – ділиться Арсентьєв.

Бджоляр сподівається, що регіон деокупують до холодів. Інакше доведеться виїжджати і починати все спочатку десь у центрі України.

"Не уявляю, як мені перевезти стільки вуликів. Місцеві перевізники деруть по 30 гривень за кілограм вантажу. Моя пасіка обійдеться дуже дорого. Залишати бджіл самих теж небезпечно. Їм потрібна вода, без догляду комахи лізтимуть до людей, тварин. Багато шкоди можуть натворити", – роздумує Арсентьєв.

Втратив 700 бджолосімей і розвів тисячу

До великої війни Павло Канунніков тримав 700 бджолиних сімей у Дергачівському районі, що на північ від Харкова. Спеціалізувався на заготівлі меду та послугах запилення. Пасіки возив по всій Україні. У 2021 році накачав 14 тонн меду, які продав заготівельникам по 60-65 грн за кг.

"Ми спеціалізуємося на запиленні рослин, тому в нас виходило 20 кілограмів меду з вулика (середній показник – 40 кг – ЕП)", – пояснює Канунніков.

Його пасіки розташовані в селах біля траси, що веде до російського Бєлгорода. Ворог їхав цією дорогою, тому вже 24 лютого Павло не зміг дістатися до бджіл. Під нищівним вогнем опинилися вулики, обладнання, цех для відкачування меду, транспорт – усе, що чоловік придбав за десять років господарювання.

"Зараз у тих селах ніхто не живе. Там постійні обстріли. Той, хто встиг, виїхав на підконтрольну територію. Решту людей примусово евакуювали в Росію. Я в цю справу інвестував близько 100 тисяч доларів. Зараз усе це під окупацією і, скоріше за все, уже зруйноване", – каже Павло.

На початку березня чоловік виїхав за кордон, а після звільнення Київщини почав контактувати з партнерами, з якими мав контракти на запилення. Усі хотіли продовжувати роботу, тому Павло вирішив відновлювати пасіку з нуля.

"1 квітня у нас не було жодної бджолиної сім’ї. Зараз їх тисяча. Усі контракти виконали, працюватимемо до 1 вересня. Повне відновлення одного вулика коштувало 100 доларів, це дешевше, ніж торік", – розповідає підприємець.

Є і проблеми. Через подорожчання пального зросли транспортні витрати. Комендантська година змушує перевозити вулики вдень, а вночі зупинятися в готелях, що теж збільшує витрати. Однак найбільша проблема – як і де відкачати мед. Вручну – нереально, а облаштовувати новий цех – дорого.

Як збирають мед на Миколаївщині

Олег Калінін живе у селі Ковалівці поблизу Миколаєва. У 2021 році його господарство налічувало 300 бджолосімей, але навесні 100 з них загинули. Чому – чоловік не знає, але через війну вулики поки що не відновлює.

Кілька років тому пасічники регіону об’єдналися в кооператив і тримали близько 2 тис вуликів. Проте кооператив розпався. У 2021 році Калінін з іншою родиною створили нове об’єднання, зареєстрували ТОВ. Наразі у них 300 бджолосімей.

"У 2021 році фасований мед у роздріб продавався погано, тому більшу частину продукції ми віддали переробній компанії, а органічний мед – експортерам по 65 гривень за кілограм. Це лише на 5 гривень дорожче від вартості звичайного меду по області. Усього тоді накачали десь 13 тонн продукту", – розповів Олег.

Ще в листопаді минулого року Олег Калінін розповідав ЕП, як працює кооператив бджолярів на Миколаівщині. ФОТО: ІРИНА РИХЛІЦЬКА / ЕП

Пасічник прогнозує, що у 2022 році врожай буде вдвічі менший через загибель бджіл, погоду і війну. "На Миколаївщині дощу не було з травня. Пересуватися Україною не могли через війну. Хотіли вивезти бджіл на Київщину, Херсонщину, але не вийшло. Добре, якщо 6-7 тонн меду накачаємо", – говорить пасічник.

Він зібрав непоганий урожай акацієвого меду, а продати не зміг. Роздрібної торгівлі в області майже нема, а у світі на цей товар не було попиту.

"Румунія накачала багато акацієвого меду і перебила попит. Наша акація з їхньою не конкурентна. Вона в них чистіша. Ми поки чекаємо. Цей рік, можна сказати, просто пересиджуємо. Не знаємо, що завтра буде", – пояснює підприємець.

Хто заробить на скасуванні квот

Попри всі труднощі, Стретович вважає, що у 2022 році меду буде вдосталь. "Інститут бджільництва прогнозує 100 тисяч тонн. За нашими підрахунками, буде ще більше – 120 тисяч тонн", – говорить голова Спілки пасічників.

Інвестор підприємства з виробництва меду Beehive Ігор Ліскі називає ситуацію з урожаєм 2022 року специфічною.

"Меду менше, бо багато полів не засіяні. Однак навесні утворився надлишок. Весняний збір неможливо було експортувати. З одного боку, далися взнаки логістичні перешкоди, а з іншого – у європейських клієнтів не було попиту. Тому порівняно з минулими роками маємо більше меду", – пояснює він.

У гривнях закупівельна ціна не зміниться. Стретович прогнозує діапазон 62-70 грн за кг, Ліскі – 60-65 грн за кг. У валюті ціни впадуть з 2,4 дол до 1,6 дол. "Ціна на український мед зараз на піку: з початку 2021 року вона виросла на 30% – із 45 до 60-65 гривень. Це сталося через брак сировини", – говорить Ліскі.

Проте пасічники не вважають ціну справедливою через зростання курсу валют.

"Реальні ціни в країнах Євросоюзу на український мед – понад 3 євро. Виходить, хтось з ланцюжка на ринку не хоче ділитися з пасічниками. В Україні області-медозбори – це Харківська, Донецька, Луганська, Херсонська, Миколаївська та Одеська. Там або часткова окупація, або бойові дії. Пасічники мають якомога швидше здати мед, бо розуміють: будь-якої миті може щось прилетіти. Тому заготівельники диктуватимуть свої ціни", – каже Канунніков.

Проблеми мають і заготівельники. За словами Ліскі, експортерам та виробникам бракує капіталу для купівлі меду, а високі відсоткові ставки за кредитами обмежують планову роботу. Проте, на думку інвестора, скасування мит дозволить експортерам бути більш конкурентними на медовому ринку.

"У 2021 році ми продали понад 3 тисячі тонн меду. У 2022 році плануємо експортувати на 35% більше, у тому числі завдяки скасуванню мит", – каже він.

Пасічники ж, за словами Стретовича, від скасування квот не отримають нічого.

"Вписатися у квоту має експортер, а від її скасування виграє імпортер – сторона, яка купує мед у ЄС. Багато років ішла дискусія: спочатку ЄС поставив квоту 2 тисячі тонн, потім 5 тисяч, 6 тисяч. Ми її вибирали в перші дні січня і продавали в кілька разів більше, тому це умовні цифри", – говорить Стретович.

Такої ж думки Пундор. Він переконаний, що в експорті реальне значення мають лише наявність меду в Україні та попит на нього в Європі та світі.

«Аргумент»

На цю тему:

• За 31 рік з дня проголошення Незалежності українська економіка ще ніколи не була настільки незалежна від росії, як зараз
• ВВС: Куди попрямували українські кораблі з зерном
• Польща та Україна планують збудувати трубопровід для транспортування рослинної олії