ВВС: Куди попрямували українські кораблі з зерном

Угода, яку ООН вважала необхідною для того, щоб запобігти голоду мільйонів людей, поки що принесла доволі скромні гуманітарні переваги.

Перше судно з продовольчою допомогою від імені Всесвітньої продовольчої програми ООН (ВПП) щойно прибуло до місця призначення.

Балкер Brave Commander перевіз 23 000 тонн пшениці, призначеної для вразливих громад на півдні Ефіопії. Він вийшов з українського порту "Південний" 16 серпня і щойно причалив у Джибуті.

ВПП має ще одне судно, MV Karteria, завантажене та готове перевезти 37 500 тонн пшениці до Ємену, де вона вкрай потрібна.

Офіційні особи агентства кажуть, що сподіваються, що інші поставки також будуть.

Але це мізерні кількості. У 2021 році ВПП розповсюдила по всьому світу 4,4 мільйона тонн продовольчої допомоги. Дві третини - з України.

Представники ООН визнають, що це скромний початок, але наполягають, що потрібно більше.

Поява українського зерна на міжнародному ринку, безумовно, принесла полегшення всьому світу.

"Це хороша новина для сільського господарства Ірландії", - каже Джон Бергін, комерційний директор R&H Hall, провідного ірландського імпортера зерна для годування тварин.

Navi Star, який нещодавно прибув у Фойнс на західному узбережжі Ірландії, навантажений 33 000 тоннами кукурудзи, був бажаним видовищем.

Завантаження корабля відбувалося 24 лютого, у перший день вторгнення Росії.

"Того ранку, коли почалася війна, на кораблі було 28 000 тонн, - згадує Бергін. - Наш постачальник так і не вивів корабель. А потім порт замінували, і все застрягло".

Війна призвела до того, що піковий період українського експорту, який припадає на грудень-квітень, зупинився. Ціни на зерно, і без того високі через пандемію коронавірусу та посухи в інших країнах, підскочили, але нещодавно знову впали.

"Середні експортні ціни були приблизно на 30-40% вищими до початку конфлікту", - каже старший економіст Міжнародної зернової ради Олександр Каравайцев.

"Зараз вони вищі на 8%, тому ціни помітно знизилися".

Деяке зниження ціни пояснюється сезонним впливом, оскільки врожай збирають в різний час в інших частинах північної півкулі, але психологічний вплив розблокування одного з найбільших світових виробників зерна є важливим. "Це повертає ринку стабільність", - каже Бергін.

Коли зернові силоси спорожняються, а раніше захоплені судна виходять з портів, гравці галузі починають сподіватися на краще.

"Зростає оптимізм щодо того, що надходження сільськогосподарських товарів продовжуватиметься", - каже речник Viterra, експортера зернових та олійних культур із значною присутністю в Україні.

"Ми спостерігаємо підвищену готовність судновласників заходити в українські порти, яка також зростатиме, якщо прохід залишатиметься безпечним".

Але наскільки це велике "якщо"?

Незважаючи на угоду, укладену в Стамбулі в липні, витрати на фрахт все ще є майже вдвічі вищими, ніж вони були до війни. Усе через потенційні небезпеки, пов'язані з відправленням суден у зону бойових дій.

Ця нервозність може завадити Україні досягти обсягів експорту, потрібних для отримання вкрай необхідних доходів.

"Вони хочуть досягти 5 мільйонів тонн на місяць, - каже Бріджит Діакун, кореспондентка Lloyd's List. - Лунає амбітно".

Наразі менші судноплавні компанії, багато з яких турецькі, схоже,готові ризикнути, а багато великих світових гравців все ще утримуються.

"У них просто головний пріоритет - це безпека судна та безпека екіпажу, - каже Нідаа Бакш, старший репортер Lloyd's List. - І вони не можуть гарантувати цієї безпеки".

Годинник цокає. Угода, укладена за посередництва ООН і Туреччини, діє лише 120 днів. Її можуть продовжити в середині листопада, але тільки за умови згоди Росії та України.

Для ООН, яка так багато уваги приділяє успіху угоди, зупинити її лише через чотири місяці було б катастрофою.

"Світу буде важко, якщо цей ринок знову закриють", - каже Грег Барроу з ВПП.

Зернові угоди зазвичай укладаються на 18 місяців-два роки вперед. Оскільки ніхто не може передбачити стан економіки України в 2023-24 роках, потрібен час, перш ніж цей рівень впевненості повернеться.

А яка зрештою доля судна Razoni, яке першим покинуло Україну під гучні фанфари на початку серпня?

У документації ООН в графі "пункт призначення судна" досі стоїть - "потребує визначення". Це незручне визнання того, що 26 000 тонн кукурудзи на борту так і не досягли запланованого порту, Триполі в Лівані.

Коли початковий покупець відхилив вантаж, вочевидь, посилаючись на занепокоєння щодо якості, Razoni вирушив у окружну подорож навколо східного Середземномор'я, більшу частину якої з вимкненим транспондером, що вказувало на небажання, аби за ним стежили.

Корабель зрештою розвантажив більшу частину свого вантажу в сирійському порту Тартус.

Немає нічого незаконного у доставці продовольства до Сирії або незвичайного в тому, що кораблі змінюють напрямок. Але таємна подорож Razoni показує, що в складному світі торгівлі зерном ви не завжди можете бути впевнені, куди в кінцевому підсумку потрапляють окремі вантажі.

Угорі: суховантаж Razoni в Чорному морі поблизу Стамбула в серпні. ФОТО: REUTERS

«Аргумент»

На цю тему:

• Чьи карманы “греют” зерновые караваны?
• 61 судно вийшло з портів України в рамках «зернової угоди»
• Як війна впливає на агровиробництво в Україні