Касьянов: Ми насправді ще не починали воювати всерйоз

|
Версия для печатиВерсия для печати

Знову, як і на 9 травня, коли до москви на парад приїжджав китайський імператор, путін запропонував «часткове перемир'я в повітрі», побоюючись, що українські ударні дрони дальньої дії завадять йому полетіти на «історичну» зустріч з божевільним Трампом на Алясці, а самі атаки в саме серце росії під час «саміту» зроблять його посміховиськом у всьому світі.

Путінська пропозиція «перемир'я» ще раз яскраво демонструє, що Україна не програла і не програє війну – у нас є козирі, є сили вистояти і зупинити агресію.

Спроби «домовитися» за спиною України про долю України до болю нагадують Мюнхенську змову, коли економічно сильну, з передовою армією і сучасним озброєнням, добре укріплену Чехословаччину змусили капітулювати перед нацистською Німеччиною, яка була слабкішою за жертву. Гітлер відверто і нахабно блефував, але миротворець Чемберлен так боявся війни, що клюнув на цю хитрість. У самих же політиків Чехословаччини, як і у народів цієї країни, не вистачило ні сміливості, ні енергії протистояти тиску «міжнародної спільноти».

Ми не такі. Ми будемо битися. І якби до нас приєдналися мільйони міцних, освічених і технічно грамотних українських чоловіків (і жінок), які втекли з України, ситуація на фронті була б зовсім іншою, а втрати були б на порядок меншими, тому що важко тримати оборону силами декількох змучених бригад, коли ворог наступає масою кількох повнокровних загальновійськових армій.

Ми насправді ще не починали воювати всерйоз. Хто добре вчився в школі і знає хоч трохи світову історію, історію воєн, безумовно погодиться зі мною.

У нас не відбулася консолідація нації перед обличчям страшної загрози – немає коаліційного уряду, не залучаються до державного управління «опозиційні» (під час війни немає і не може бути опозиції) економісти, дипломати, управлінці, чиновники, бізнесмени.

У нас не переведена економіка на військові рейки – обсяги військового виробництва до смішного малі, нові підприємства не будуються, уряд тільки «закуповує» військову техніку, обладнання, спорядження, не займаючись реальним розвитком оборонної промисловості.

У нас не проведена справжня мобілізація – ми бачимо несправедливу, вибіркову «мобілізацію», від якої багаті і впливові можуть відкупитися, а бідні – втекти. У нашій війні не беруть участь мільйони українців – і ті, хто як і раніше жирують, і ті, хто втік за кордон, і ті, хто уникає мобілізації за віком всупереч Конституції.

Нарешті, в Україні немає найголовнішого – немає загальнонаціонального діалогу про війну і майбутнє України. Урядові циркуляри, пропаганда єдиного марафону і щоденні відеоролики президента не можуть замінити зворотного зв'язку. Народ, націю треба слухати. І чути. Це надзвичайно важливо для перемоги у війні.

Автор: Юрій Касьянов, ЗСУ; сторінка автора у Фейсбук

«Аргумент»


На цю тему:

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]