Коли цьогоріч Миколая і Різдво та в які дні щедрувати і колядувати

Версия для печати

Цього грудня значна частина України вперше відзначатиме зимові свята по-новому. Традиції не змінюються, але колядувати і щедрувати багато українців тепер будуть в інші дні.

Про це розповідає ВВС.

Православна церква України і УГКЦ перейшли на новий календар, а тому їхні віряни тепер переважно відзначатимуть релігійні свята на 13 днів раніше.

Тобто День Святого Миколая, улюблене свято багатьох дітей, тепер буде 6 грудня, а Різдво – 25 грудня.

А День Святого Андрія, коли дівчата займаються ворожіннями, уже минув – це було 30 листопада.

ПЦУ переходить на новий календар. Коли буде Різдво, Великдень, Покрова і Миколая

Різдво і Покрова по-новому. Яку календарну реформу пропонує Зеленський

По-новому почався і різдвяний піст – віряни постують з 15 листопада.

Разом з Різдвом переносяться інші релігійні свята, тому колядки, щедрівки і посівання теж будуть в інші дні.

Колядки-щедрівки

Коляда починається у переддень Різдва, тобто в Святвечір, який тепер 24 грудня.

Щодо закінчення колядок є різні підходи.

В Україні склалася масова традиція колядувати три дні, розповідають ВВС Україна в пресслужбі ПЦУ.

Але, за церковною традицією, колядувати можна до Богоявлення, а цього року це до 14 січня.

"На заході України цей період ще довший - там можуть колядувати аж до Стрітення, а це тепер до 2 лютого", - пояснюють в ПЦУ. 

Щедрують та водять козу в Україні на Святої Меланки або в Щедрий вечір, що раніше припадав на 13 січня.

Наступний день 14 січня ще називали Старим Новим роком.

Тепер Меланки буде 31 грудня, тому і щедруватимуть українці ввечері цього дня.

Посівали в Україні раніше в переддень Святого Василя, на ранок 14 січня.

Але тепер Василя - 1 січня. Тому посівальники прийдуть на ранок після святкування Нового року, а післяноворічне Водохреще буде 6 січня.

Календарна реформа

ПЦУ та УГКЦ ухвалили історичне рішення перейти на новий календар з 1 вересня 2023 року.

Перехід став важким кроком, на який не наважувались десятиріччями. Церкви боялись, що люди не сприймуть реформу і будуть святкувати по-старому. Чи будуть переходити до УПЦ (ексМосковського патріархату), яка, як і РПЦ, була і є проти впровадження календарної реформи.

Проте після повномасштабного вторгнення Росії це питання набуло політичного забарвлення і більшість українців висловили підтримку такому кроку. Це питання почали сприймати як рух "Геть від Москви!"

Як показували соціологічні дослідження, які з'явились в Україні цього літа, 63% українців підтримують календарну реформу.

Різниця між старим Юліанським і новим Григоріанським календарем - 13 днів.

Тому з осені всі свята, які в Україні відзначали за Юліанським календарем, відзначають по новому - на 13 днів раніше.

Незмінним залишається тільки традиція святкування Великодня та подій, які до нього прив'язані, ось як Трійця.

Такий перехід зі старого Юліанського календаря на новий без врахування Великодня називають "Новоюліанським календарем".

Так робили і православні церкви Європи, які теж зберегли різний підхід до вирахування Великодня з церквами Григоріанського календаря.

Зображення: ВВС

«Аргумент»

На цю тему:

• ПЦУ перейшла на новий календар
• Києво-Печерська лавра переходить на новоюліанський календар
• У ПЦУ та УГКЦ опублікували церковний календар за новим стилем