Національна школа суддів України не відповідає сучасним стандартам освіти

Версия для печати

Безумовно, війна суттєво вплинула на роботу державного апарату України. Але слід віддати належне керівництву Держави, що незважаючи на воєнний стан, в країні продовжується реформування різних галузей державного устрою, не є виключенням і судова система.

Як правило, увагу громадськості привертає робота судів під час розгляду тих чи інших резонансних справ, або персоналії окремих суддів. Натомість на периферії уваги громадянського суспільства перебуває робота різного роду допоміжних структур в системі органів судової влади, які покликані забезпечувати роботу правосуддя.

Однією з таких структур є Національна школа суддів України (далі за текстом - НШСУ). Тому хотілось би більш уважно придивитись до роботи цієї структури.

Очолює НШСУ колишній Міністр юстиції часів Віктора Ющенка – Оніщук Микола Васильович. Призначений на цю посаду Оніщук М. В. був ще за часів каденції Віктора Януковича рішенням

Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 18.11.2013 року. З тих пір ніхто на роботу НШСУ особливої уваги не звертав, що дало змогу перетворити цей заклад на таке собі «тихе» місце для

відставних суддів та інших «заслужених» персон.

Це «тихе місце» недешево коштує платникам податків. Так в 2021 році тільки на оплату послуг лекторів в Національній школі суддів України було витрачено близько 36 мільйонів гривень.

Але чи є наразі робота Національної школи суддів України ефективною? Чи виправдовує вона ті видатки, які на неї спрямовуються з Державного бюджету України?

Звичайно, відповіді на ці питання повинні надати компетентні державні органи судової гілки влади. Ми лише спробуємо звернути увагу на окремі аспекти роботи цієї установи.

Так, відповідно до вимог статті 104 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Національна школа суддів України підпорядковується Вищій кваліфікаційній комісії суддів України

(ВККС). До того ж на НСШСУ не поширюється дія Закону України «Про вищу освіту».

Через складні конкурсні процедури формування складу ВККС, робота цього органу в останні роки була майже паралізованою. Зокрема повноваження попереднього складу ВККС були припинені

ще в 2019 році і з тих пір новий склад цього органу так і не сформований. Тобто фактично контроль за роботою Національної школи суддів України ніким не здійснюється, адже ВККС не

функціонує вже протягом тривалого часу.

Згідно реєстраційних даних, основним видом діяльності НШСУ є освітня діяльність. Фактично НШСУ займається післядипломною освітою суддів, оскільки посада судді вже апріорі вимагає наявності вищої юридичної освіти.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про освіту», одним з основних принципів діяльності закладу освіти – є відповідальність і підзвітність органів управління освітою та закладів

освіти, інших суб’єктів освітньої діяльності перед суспільством. Яким чином НШСУ звітує перед суспільством? Вочевидь – ніяким.

Відповідно до ч. 11 ст. 18 Закону України «Про освіту», НШСУ, як заклад післядипломної освіти (освіти дорослих), повинен отримати ліцензію Міністерства освіти і науки України на право здійснення післядипломної освіти та акредитувати відповідні навчальні програми. Чи виконано керівництвом НШСУ вимоги закону про освіту? Чи отримано відповідну ліцензію на післядипломну освіту?

Відповідь: ні.

Чомусь керівництво НШСУ вперто не бажає отримувати ліцензію на здійснення освітньої діяльності, ігноруючи вимоги Закону України «Про освіту». Можливо ректору школи суддів пану Оніщуку не до цього. В нього є інші справи? Адже журналісти неодноразово помічали пана Оніщука, який у воєнний час відвідує Офіс Президента, одягаючись в коштовний одяг марки “Zilli” та хизується коштовними годинниками. Можливо, ця звичка залишилась у пана Оніщука ще з часів 2013-го року? В будь-якому разі хизуватися модними брендами зараз точно не на часі, і будь – який адекватний державний службовець це розуміє.

Не вдаючись до етичних оцінок діяльності пана Оніщука, не можемо не констатувати, що діяльність НШСУ підлягає реформуванню та ефективному контролю, який вочевидь Вища кваліфікаційна комісія суддів не здатна забезпечити.

Тому, на нашу думку, доцільним вбачається внесення відповідних змін до Закону України «Про судоустрій та статус суддів в Україні» з метою реформування діяльності Національної школи суддів України та підвищення рівня управлінського контролю за роботою вказаного закладу освіти.