Обігрів замерзаючих — справа їхніх власних рук: варіанти переходу на індивідуальне опалення для українців

Версия для печати

Розумінням складнощів ситуації на сьогодні населення України цілком забезпечене. А як воно, це розуміння, співвідноситься з реальними можливостями людей? Наскільки вони готові до опалювального сезону цього року?

Про це йдеться у статті ZN.UA.

Уряд і місцеві органи самоврядування говорять про майбутні труднощі опалювального сезону, пов'язані як із бюджетом та газом, так і з загрозою пошкодження ТЕЦ російським агресором.

До речі спадає на згадку окремий випадок із минулого століття. У піонерському таборі після відбою вожатий-практикант із педінституту заходить у палату:

— Ну як, хлопці, не холодно?

— Та прохолодно щось, — обзивається зі свого ліжка не дуже стійкий юний ленінець.

— Прохолодно, кажеш? — супить брови вожатий. — Ну, то засунь палець у дупу... І грійся.

І, навіщось на секунду задумавшись, додає:

— Або другим простирадлом накрийся чи що...

Сьогодні в районах, де комунальна інфраструктура постраждала внаслідок обстрілів, адміністрація рекомендує всім охочим переходити на автономне опалення.

Так, у Сумській області, зокрема в Охтирці, де було зруйновано ТЕЦ, жителів закликають до незалежності від системи центрального теплопостачання. По суті, виходить, що обігрів замерзаючих — справа їхніх власних рук. Одноразова допомога держави для переходу на альтернативне тепло становить 10 тисяч гривень.

Опалювальні системи для квартири і будинку

Одні мешканці багатоповерхівок зробили вибір на користь газових котлів, однак установлювати їх дозволяється у квартирах, розміщених не вище четвертого поверху. Інші вирішили обладнати житло системами електричного обігріву. Але для цього потрібно замінити всю проводку в будинку, оскільки вона не розрахована на такі навантаження. Нині власники квартир в Охтирці, залежно від кількості кімнат, скидаються по дві чи дві з половиною тисячі гривень на заміну проводки.

Обігрівати сучасні приватні будинки фахівці рекомендують із допомогою теплових насосів із інфрачервоними панелями та теплою підлогою. Можна встановити газовий або електричний котел. Свої переваги є і в пелетних печей.

Безумовно, функціонування всіх цих систем залежить від кількох ключових «якщо». Якщо буде вдосталь газу. Якщо не буде проблем із електроенергією. І якщо в принципі вистачить коштів для переходу на індивідуальне опалення.

Найнадійніший варіант для приватного будинку — це твердопаливний котел із водяними батареями. Можливі й комбінації перелічених варіантів для підстрахування.

Хто за газ, хто по дрова

Ось, наприклад, стоїть дерев'яна хата-мазанка в селі на Сумщині. Побудована, кажуть, ще до Другої світової війни. А може, і до Першої, ніхто вже точно не пам'ятає. Хата не без апгрейду, звісно: солом'яний дах змінили на шиферний, фундамент і стіни зміцнювали.

Старожили колись розповідали, як тут у льоху ховалися від фашистських бомб.

Господар будинку, пенсіонер, що тимчасово переселився з Харкова, зважився на переобладнання системи опалення:

— Це наша літня, так би мовити, резиденція. Ми тут раніше не зимували. Може, доведеться мешкати всім сімейством. Спочатку в хаті стояла велика російська піч, теща попереднього власника любила грітися на лежанці. Місця займає багато, а користі мало. Це не про тещу, а про піч російську. Досить метафорично, по-моєму. Піч уже погано функціонувала, була забита півстолітньою сажею. Та й габарити, знову ж. Тому розібрали. Склали досить компактну так звану голландську. Пізньої осені й ранньої весни дровами підтоплювали. Потім у село прийшла газифікація. Завбачливі люди дров'яні грубки залишили. Ми не з них. За порадою фахівців, переробили нашу «голландку» під газ. Потім, коли ціни зросли, стало зрозуміло, що гроші вилітають у трубу, в буквальному сенсі. Конструкція дуже неекономічна, досить низька віддача: опалюється переважно небо над головою, а на моральний закон усередині нас тепла вже мало залишається.

Тепер ось чергову реконструкцію доводиться проводити. Знову ж, фахівці порадили. Простір житловий обмежений, тому газову піч прибираємо, а на її місце ставимо дров'яний котел. По периметру пускаємо труби. А для підстрахування — газовий парапетний котел. Принцип такий: до ранку труби охолонуть, котел автоматично ввімкнеться для підтримання тепла. За наявності газу, природно.

Гроші і дуже хороший майстер

У всій цій справі, крім коштів, головне — знайти дуже хорошого майстра. А ось і він, приїхав із підсобниками допомогти харків'янам. На запитання про складнощі, які трапляються в роботі, всміхається:

— Та різного бувало за стільки років. Я своє перше опалення самостійне в 1979 році зробив. Отож різні траплялися труднощі. Пам'ятаю, якось давно зварювали з кумом труби в будинку. Хазяїн із ногою зламаною лежав. У нього під ліжком стояла припасена трилітрова банка з самогоном, щоб не нудно було хворіти. Ну й нам по стаканчику, під сало з хлібом, раз, вдруге й так далі. Попрацювали. Увімкнули перевірити. Дивимося, а воно зиґзаґами як пішло капати. Ні, кажемо, шабаш. На потяг — і додому. Доварювали потім усе. Тепер не тягне вже на цю справу.

У мене з березня все розписано, у тридцяти п'яти будинках потрібно працювати. Доводиться вже й родичам відмовляти. Як тут усе встигнеш? І в квартирах теж люди хочуть газові котли ставити. Або електрику. А чи буде вона, електрика, хто знає? Говорять про автономні сонячні електростанції. Але ж це в Туреччині, там тепло. У газових котлів трапляються проблеми з автоматикою, якщо їх наші наклепали з імпортних деталей. Вони ж котли продають у магазинах, а не перевіряють. Є такі, що працюють як Отче наш. Буває, щось не так із датчиком: до якоїсь температури доходить, і факел гасне. Кілька разів було так: включаємо — нуль реакції взагалі. Недавно ось розібрали котел, виявилося, що через черв'яка не працював: проліз у дірку, а вибратися не зміг. Так і засох.

— Ну що, котел купив? — запитує дуже хороший майстер у сусіда, який зайшов у двір.

— Та дружина заперечує. Передоплату не дам, каже, — відповідає сусід. Скоро підходить його черга на встановлення. Він теж на хвилі газифікації села демонтував стару грубку.

— Дружина тоді казала, що, мовляв, газу вистачить. Що краще замість грубки камін зробимо, як у людей, будемо шашлики смажити прямо в будинку. — А шашлик узимку зігріє ненадовго. Котел замовляти треба, виробники передоплату хочуть. Дружина не погоджується. Я вже, каже, дров купила по інтернету. Дві з половиною тисячі на картку перевела, ні дров, ні грошей. Аферистів багато зараз. А котел хороший. Піролізний.

І в сусідки з будинку навпроти, яка нагодилася на звуки «болгарки», та сама історія. Хоче, щоб і їй зробили дров'яне опалення. Вона теж свого часу розлучилася з несучасною грубкою, спокусившись на дешевизну газу та модні тенденції в дизайнерських рішеннях інтер'єру.

— Тридцять шостою будеш, — зітхає дуже хороший майстер. І підморгує господареві хати: — А тепло у вас усе одно не буде.

— А чому? — дивується той.

— А так. Тепло не буде. Буде дуже тепло.

Скільки все це коштуватиме

Така реконструкція потягне явно не на десять тисяч гривень, обіцяних державою. Ціни тільки на дров'яний котел, залежно від модифікації, варіюються в діапазоні від 10 до 40 тисяч. Харків'яни купили свого котла місяць тому за 16 тисяч гривень. Тепер точно такий самий котел у тому самому магазині їхні знайомі купували вже за 17 тисяч. Плюс труби та інший матеріал. Плюс робота. На даний момент тільки одна машина дубових дров у середньому потягне на 15 тисяч гривень.

Які ще є альтернативи? У тата Карла з «Золотого ключика», наприклад, для віртуального обігріву було намальоване вогнище. Може, як на нинішнє життя, і не варто надто категорично відкидати піонервожатський варіант із другим простирадлом. Слід визнати, що він усе-таки досить економічний. Тим більше якщо простирадло взяти з електропідігрівом. І дизельним генератором до нього.

«Аргумент»

На цю тему:

• Кличко закликав киян запастися теплим домашнім одягом та ковдрами
• Відновлено майже половина зруйнованих ворогом ТЕЦ і котельних - Уряд
• Окупанти пошкодили у Харкові ТЕЦ, яка обігрівала третину міста
• Україна нарешті прийшла до чистої енергетики - але якою ціною?