Сергій Удод: Як довго ще зможе тривати цей бардак?
Версия для печати
Іноді мені здається, що українцям просто байдуже… Бажання перемогти у цій війні у більшості немає...
Краматорськ регулярно шліфують КАБами й дронами, сполучення Ізюм – Краматорськ під загрозою, а місцева влада спокійно планує ремонти й благоустрій на мільйони.
Ось, наприклад, ремонт трубопроводів за майже 13 мільйонів гривень:
https://www.kramatorskpost.com/v-kramatorsku-zbirayutsya...
Може краще на ці гроші побудувати протидронові тунелі чи купити дрони для ЗСУ?
Це мені дуже нагадує алеї троянд у Покровську. Я їх бачив.
У нашої поліції — новенькі позашляховики.
У ЗСУ — розбиті "корчі", які ми самі заправляємо й ремонтуємо.
Що є для нашої держави пріоритетом?
Списати цей металобрухт з балансу — ціла епопея й чистий мазохізм. Бюрократії в армії стало ще більше.
Ці всі журнали, папірці — чи сприяють вони нашій перемозі?
Військові для держави й суспільства поступово стають паріями з обмеженими правами.
Бо в Україні воюють не всі.
І якщо ми це приймаємо — то ок, де тоді гідна оплата для військових?
Мобілізація провалена. Не приваблюють умови?
Тил просто живе своїм "кращим життям" — розмови про війну там моветон.
Людей, готових захищати все це, буде дедалі менше...
Лінія фронту буде ставати все ближче...
Як довго ми зможемо утримувати нинішній статус?
Сергій Удод, позивний "Гудвін"; сторінка автора у Фейсбук
Зображення з відкритих джерел
На цю тему:
