Щоб врятувати "Слуг народу" та чиновників: Уряд ініціював видалення хабарників з Реєстру корупціонерів

Версия для печати

Уряд пропонує зміни до Єдиного реєстру осіб, які вчинили корупційні чи пов’язані з корупцією правопорушення. Вони дадуть можливість в деяких випадках не вносити в Реєстр особу, яка скоїла корупційне правопорушення. А також вносити дані про корупціонерів лише на певний термін, за спливом якого їх з реєстру будуть видаляти.

Про це йдеться у статті видання Цензор.Нет.

7 серпня Кабінет Міністрів надав на розгляд Верховній Раді законопроєкт №9586 "Про внесення змін до статті 59 Закону України "Про запобігання корупції" щодо удосконалення порядку притягнення до відповідальності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування".

У  проєкті Кабмін пропонує ввести строки зберігання відомостей про осіб, що скоїли корупційні та пов’язані з корупцією правопорушення.

Так, відомості про фізичну особу, що притягалась до дисциплінарної або цивільно-правової відповідальності мають видаляти з Реєстру через рік, як вона туди потрапила.

Про осіб, що притягались до адміністративної відповідальності (і добровільно не сплатили штраф) – через три роки.

Якщо штраф сплатили, пропонується взагалі їх до Реєстру не вносити.

Якщо притягались до кримінальної відповідальності – до погашення судимості, але не менше ніж на 5 років. Після чого також інформацію про них з Реєстру видаляти.

Адміністратор реєстру корупціонерів, Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК), у своїй експертизі до законопроєкту, ці нововведення не підтримує: "Запропоновані положення проєкту закону, викладені в неоднозначний спосіб, що ускладнює його застосування, оскільки у них не визначено дати, з якої розпочинається відлік строків зберігання відомостей у Єдиному державному реєстрі".

"В чому цинізм цього законопроєкту? Він реєструється в парламенті в день затримання нардепа Гунька і голосується буквально через день. І Гунько - це останній з народних депутатів, хто був внесений до Реєстру осіб, які вчинили корупційні та пов’язані з корупцією правопорушення. Міністерство юстиції ініціювало цей законопроєкт під приводом права на забуття. Нібито корупціонери мають право, щоб всі забули, що вони корупціонери", - розказав у інтерв’ю БізнесЦензору очільник НАЗК Олександр Новіков, - "89% українців вважають, що корупція в Україні є найбільшою проблемою. А дехто вважає по-іншому і фактично ліквідує доступ громадян до інформації про корупціонерів".

8 серпня нардепа від партії "Слуга народу" Анатолія Гунька та двох його спільників затримали на одержанні першої частини хабара у $85 тис від приватного підприємця за передачу в оренду державних земель.

За новим проєктом уряду, такого "гунька" мають повністю реабілітувати вже через п’ять років після рішення суду щодо його відповідальності, що автоматично зніме з корупціонера всі обмеження стосовно подальшого працевлаштування в органах влади.

Реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення — це база даних, яка адмініструється Національним агентством з питань запобігання корупції.

Необхідність введення такого реєстру закріплена у ст 59 закону "Про запобігання корупції", що був прийнятий у жовтні 2014 року. До цього – у ст 18 закону "Про засади запобігання та протидії корупції" 2009 року та ст 21 цього закону зі змінами 2011-го року.

Фактично так званий "реєстр корупціонерів" ведеться з 2011 року, тоді його адміністратором виступало Міністерство юстиції. У 2014 році Реєстр зробили публічним, і кожен міг отримати інформацію з нього. Проте на практиці працював реєстр дуже погано, Міністерство юстиції рідко оновлювало базу даних, а деякі недоброчесні особи спокійно уникали потрапляння до його списків.

Ситуація змінилась у 2019 році, коли Реєстр передали на адміністрування НАЗК. До повномасштабного вторгнення він лишався публічним та доступним всім охочим в онлайн-режимі, інформація у реєстрі постійно оновлювалась.

За які правопорушення зараз можна офіційно стати корупціонером та потрапити в Реєстр?

В Україні розділяють корупційне правопорушення та правопорушення, пов’язане з корупцією.

Як зазначено в законі "Про запобігання корупції", корупційне правопорушення – це діяння, що містить ознаки корупції.

Правопорушення, пов’язане з корупцією – це діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені вимоги, заборони та обмеження цього закону.

За вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень громадянин може притягатись до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності.

Кримінальна відповідальність "світить" за дві основні групи злочинів.

Перша - кримінальні правопорушення, які вважають корупційними лише за умови їх вчинення через зловживання службовим становищем.

До неї належать:

▪ стаття 191 КК Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем,

▪ стаття 262. КК Викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживанням службовим становищем

▪ стаття 308 КК Викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем

▪ стаття 312 КК Викрадення, привласнення, вимагання прекурсорів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем

▪ стаття 313 КК Викрадення, привласнення, вимагання обладнання, призначеного для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, чи заволодіння ним шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем та інші незаконні дії з таким обладнанням

▪ стаття 320 КК Порушення встановлених правил обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів

▪ стаття 357 КК Викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження

▪ стаття 410. Викрадення, привласнення, вимагання військовослужбовцем зброї, бойових припасів, вибухових або інших бойових речовин, засобів пересування, військової та спеціальної техніки чи іншого військового майна, а також заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем.

Друга – безумовно корупційні правопорушення:

▪ стаття 354 КК Підкуп працівника підприємства, установи чи організації

▪ стаття 364 КК Зловживання владою або службовим становищем

▪ стаття 364/1 КК Зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми

​▪ стаття 365/2 КК Зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги

▪ стаття 368 /2 КК Незаконне збагачення

▪ стаття 368 КК Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою

Покарання за цими статтями варіюються від штрафу (без зазначення його нижньої межі ) до позбавлення волі строком до 15 років.

У більшості випадків санкцією статей передбачено також додаткове покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю до 10 років, та/або конфіскації майна.

До адміністративної відповідальності притягуються особи, що безпосередньо не вчиняли корупційні злочини, а порушили встановлені антикорупційним законодавством вимоги, заборони та обмеження.

Адміністративні правопорушення виділені в главу 13-А (адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією) Кодексу України про адміністративні правопорушення.

До них належать:

- Порушення обмежень щодо зайняття іншою оплачуваною діяльністю

- Порушення обмежень щодо входження до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, чи наглядової ради підприємства або організації

- Порушення встановлених законом обмежень щодо отримання подарунків

- Порушення вимог фінансового контролю (в тому числі несвоєчасне подання декларації)

- Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів

- Незаконне використання інформації, що стала відома особі у зв’язку з виконанням службових обов’язків

- Порушення встановлених законом обмежень після припинення повноважень члена Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

- Невжиття заходів щодо протидії корупції

- Порушення заборони розміщення ставок на спорт, пов’язаних з маніпулюванням офіційним спортивним змаганням

- Порушення законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля

В якості покарання за адміністративні правопорушення застосовується штраф, розмір якого варіюється від 50 до 2500 неоподатковуваний мінімумів доходів громадян (від 850 до 42 500 грн).

Більшість статей тут також можуть передбачати конфіскації грошей (винагороди, доходу), одержаних внаслідок правопорушення, та/або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю строком на один рік.

Також порушника антикорупційного законодавства можуть притягнути до дисциплінарної відповідальності, що передбачає, наприклад, звільнення з посади.

Поки законодавство не регулює ці випадки. Бо застосування дисциплінарного покарання покладено не на суд (як в інших випадках), а на керівника установи, де правопорушник працює.

Покарати корупціонера можуть і обмежившись лише цивільно-правовою відповідальністю, тобто зобов’язати компенсувати матеріальну чи моральну шкоду.

Розмір відшкодування в таких випадках визначається або за домовленістю сторін, або судом у разі спору.

Щоб зрозуміти як  на практиці працює, наприклад, адміністративна відповідальність за правопорушення пов’язані з корупцією, розглянемо нещодавню справу мера Тернополя Сергія Надала стосовно конфлікту інтересів.

НАЗК склало на нього адмінпротокол, бо мер Тернополя впродовж 2021-2022 років щомісячно виписував собі максимальні премії, що інколи сягали 250% його посадового окладу. Також він надавав сам собі допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у "максимальних допустимих обсягах".

У 2021 році Сергій Надал заробляв в середньому близько 113 тис грн в місяць. Тобто місячна премія Надала могла сягали 282,5 тис грн.

На яке покарання міг очікувати мер у разі визнання його винним? За неповідомлення особою про наявність у неї реального конфлікту інтересів передбачено штраф від 1700 до 3400 грн (ч. 1 ст. 172–7 КУпАП). За вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів — штраф від 3400 до 6800 грн.

Справа розглядалась в Тернопільському міськрайсуді. Прокурор просила суд визнати Сергія Надала винним та призначити йому максимальний штраф у 6 800 грн.

Проте суддя виправдала мера, мотивуючи своє рішення тим, що преміював Надал не тільки себе, а й інших працівників Тернопільської міської ради.

Під час судового засідання стало відомо, що п’ять заступників Надала та секретар ради мали премії у 400% від посадового окладу, тоді як Надал – 250%.

Якщо б суд визнав, що Сергій Надал винен, він би опинився згодом у електронному Реєстрі осіб, які вчинили корупційні чи пов’язані з корупцією правопорушення.

Внесення до Реєстрі осіб, які вчинили корупційні чи пов’язані з корупцією правопорушення, формально вважається додатковим наслідком притягнення корупціонера до відповідальності і саме по собі покаранням нібито не є. Разом з тим, факт наявності даних посадовця в Реєстрі може мати для нього набагато серйозніші наслідки, ніж покарання за статтею, як ось, наприклад, з конфлікту інтересів.

З початком повномасштабної війни Єдиний держреєстр осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення закрили. Зараз він містить 46 496 записів про осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення.

Із них 15 108 - за кримінальними статтями, 29 372 - за адміністративною відповідальністю, 64 – без зазначення категорії справи (внесені до 2019 року), 1955 – за дисциплінарними правопорушеннями.

До Реєстру можуть потрапити як фізичні, так і юридичні особи. Наприклад, якщо посадовець зловживав своїм впливом в інтересах певної компанії за хабар. Така компанія потрапляє в реєстр.

Які наслідки має для особи потрапляння в Реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення?

Перш за все, політичні та репутаційні. Запис в Реєстрі впливає на рейтинги політика і ставлення до нього у суспільстві.

По-друге, запис перешкоджатиме для службової кар’єри: протягом трьох років з моменту накладення адміністративного стягнення за пов’язане з корупцією правопорушення особа не має права вступати на державну службу.

Проте навіть після спливу цього строку осіб з так званого Реєстру корупціонерів можуть завертати на співбесідах. Кваліфікаційні вимоги на більшість відповідальних посад (керівники державних підприємств, члени наглядових рад державних банків, держслужбовці категорії "А") вимагають від кандидатів бездоганної репутації та доброчесності, що перекреслюються самим фактом наявності особи в Реєстрі корупціонерів.

Приватні компанії також можуть користуватися Реєстром для перевірки бекграунду своїх потенційних співробітників.

По-третє, запис у Реєстрі створює проблеми з проходженням спецперевірки, що перед призначенням на низку державних посад претендент має пройти.

Наявність даних у Реєстрі може вплинути на кінцеве рішення про призначення.

Якщо ж мова йде про юридичну особу, то для компанії згадка у реєстрі корупціонерів створює додаткові складнощі при веденні бізнесу. Самий очевидний приклад - така компанія не може брати участь у будь-яких публічних закупівлях на Prozorro.

Чи можливо видалитись з Реєстру?

На даний час це можливо, якщо є ухвала суду про скасування вироку, який слугував підставою для внесення до реєстру чи винесення виправдувального вироку по цій справі, чи скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, скасування наказу по дисциплінарному проступку. У всіх інших випадках дані про особу розміщуються в Реєстрі довічно.

«Аргумент»

На цю тему:

• Реєстр корупціонерів запрацював в Україні
• Очільник НАЗК Олександр Новіков: "На нас намагались тиснути окремі уряди після того, як їхні компанії були внесені до міжнародного реєстру спонсорів війни"
• Україна може перемогти у війні, але програти мир - The Times