Тетяна Чорновол: Чому FPV-дрони, а не "Стугна"

Версия для печати

"Не пишу у фейс, бо кожну вільну хвилинку останні місяці вчуся новій справі - літати. Вчуся на бойових. Беру ноут з грою-симулятором на позиції, а також трохи відїзджаю від передка і літаю над полями. Для мене важко, я ніколи не грала в забавки на компі, але постійні тренування і я злупаю цю скелю. Чому ФПВ? Я навіть не думаю про демобілізацію, тому вчуся. На війні не будеш опановувати різну зброю і вчитися - ти труп.

Чому ФПВ? Тому що я можу їх купити сама, мені можуть купити друзі. Я більше не вірю, що держава мене забезпечить зброєю.

За майже два роки війни в забезпеченні ракетами "Стугни" протитанкістів нічого не змінилося. Тобто їх, як не було, так і не має.

Літом у нас була така історія – на позиції піхоти йшло 8 одиниць броні (різної і бмп, і БТР і танк), а у нас 3 ракети "Стугни". Двома спрацювали, одну притримали, щоб стріляти у випадку, коли ворожа "броня" вийде на наших. Не дійшла. Очевидно, взяли ми їх на понт. Москалі не знали, що ракет більше не має, розвернулися і втекли з півдороги…. По тим що відходили не стріляли. Адже ракету треба було лишити, щоб злякати наступну атаку. А вони були такі вразливі під час відходу. Ех, спалили би всіх…

Чому така біда з ракетами? А тому що виробництво цього року - 1 ракета на місяць на установку. У мене 2 установки -2 ракети на місяць. Якщо мені потрапляє третя, це значить я в когось з колег забираю. Як так можна працювати?

А як збільшувати витробництво, якщо КБ "Луч" душать перевірками і кримінальними справами? Як збільшувати, коли замовленя і фінансування мале. Те, що коїться навколо КБ "Луч" демонструє, що МО "Стугни" не потрібні, ГШ "Стугни" не потрібні, "Величному" "Стугни" не потрібні.

Нам на фронті потрібні, але я нажаль, ракети на відміну від ФПВ я купити не можу….

А ще зброя не розвивається. Нам, ПТРК, дуже потрібна більша дальність, такі ракети на 6 км в КБ "Луч" є. Проте МО і ГШ їх не замовляють.

Нам потрібні осколково-фугасні. Їх треба більше ніж кумулятивних. За два роки війни це дійшло до МО і ГШ тільки зараз. А це означає, що ракети з’являться хтозна-коли. Те що потрібні термобаричні ні до кого зверху, ще не дійшло...

Ціна ракети, для нас, як ціна життя. Якось нас ворог накрив. Осколок відсік головку осколково-фугасної ракети. Зарядженої в Стугну. Останньої. Ми потім ці 30 кг пошкодженої ракети тягнули під обстрілом, щоб врятувати. Спали з нею в обнімку в окопі. Вивозили, щоб віддати на ремонт, адже найдорожча начинка в хвості. Вона вся ціла була… Думаєте нам її відремонтували? Відправили на утилізацію. Ніби-то вибухонебезпечна...А ми з нею спали, як з рідненькою бусінкою, пораненою. Так у нас такі відчуття до ракет. І впевнена її можна було ремонтувати... Просто кому треба возитися крім нас?

Я знаю, що якщо втрачу Стугну, нової не буде. Ви не уявляєте, як ми ризикуємо своїм життям заради життя установки. А ще нам тупо щастить у нас Стугна пережила потрапляння в радіусі 3 метрів: міномета, танка і САУ…

Я так більше не можу, я розумію що вічно щастити не буде. Я вже не вірю, що держава забезпечить мене зброєю. Добре, що технологія ФПВ дає можливість мені забезпечувати себе автономно . Навіть суми моїх бойових за місяць мені вистачить купити 4 дрона. Це в 4 рази більше ніж 1 ракета Стугни, яку мені дає держава на одну установку. Тому це дає мені надію…

Отож, як не важко нам, "чайникам", які ніколи не літали починати все з "нуля", але мусимо лупати цю скелю… Іншого виходу не має. А ще велика радість від того, що почало виходити. На початках, хотілося все кинути… А тепер залишилося трошки апаратуру підтягнути і на бойовий виліт.

P.S. На завершення трохи гумору… Нас у взводі зараз вчиться літати двоє. Я літаю сидячи, Олексій стоячи. Це тому, що я дівчинка, а він хлопчик? Га?"

Автор: Тетяна Чорновол, депутат Верховної Ради України

(Джерело).

Фото автора

«Аргумент»

На цю тему:

• Юрій Касьянов: Правда не подобається нікому з вождів
• "Уся країна хотіла б почути про відповідальність президента за здачу півдня України" - Юрія Бутусова не пустили на пресконференцію Зеленського
• Бутусов: влада усю відповідальність за проблеми армії перекладає на наших західних союзників, самоусуваючись від власних рішень