У Києво-Печерській лаврі вперше моляться за упокій Івана Мазепи

|
Версия для печатиВерсия для печати

У неділю, 11 червня, у день Всіх святих у Всіхсвятській церкві Києво-Печерської лаври, збудованої коштом Івана Мазепи, відбувається богослужіння з нагоди 325-річчя освячення храму.

Сьогодні вперше в історії Києво-Печерської лаври правлять панахиду за її меценатом і ктитором — гетьманом Іваном Мазепою, якого за небажання коритися Московії ще за життя було піддано анафемі, передає Bigkyiv.com.ua.

Відомо, що жодна з українських церков ніколи не визнавала чинності цієї анафеми, а українці по всьому світу молилися за його упокій. Натомість в московському патріархаті продовжували “проклинати” Мазепу й за часів незалежної України, а також після початку війни у 2014 році. Відтепер історичну і духовну справедливість буде відновлено.

У Міністерстві культури та інформаційної політики зазначили, що ця подія стане початком відродження в українській Лаврі традиції вшанування видатних постатей національної історії та культури.

У межах заходу за ініціативи МКІП та за підтримки Офісу ЮНЕСКО в Україні буде оголошено про старт реставраційних робіт у церкві Всіх святих, а також презентовано новий проєкт — Музейний центр “Гетьман Іван Мазепа та його доба”.

 Ні до, ні після гетьмана Мазепи не було в Україні правителя, який би з такою заповзятістю розбудовував її, стільки особисто жертвував на зведення нових і реставрацію давніх храмів, на книгодрукування, фінансову підтримку церкви, студентів, мистецтва. Іван Мазепа був  Людиною високої духовної культури.

Від його епохи в Україні залишилось обмаль історичних коштовностей і сакральних речей церковного призначення. Зважаючи на це, без перебільшення можна сказати, що вони стали для української нації, України національними святинями.

На відміну від переважної більшості речей, пов,язаних з ім’ям Івана Мазепи, котрі перебувають далеко за межами України, доля так званого «Мазепиного дзвону» є досить унікальною. На історію його появи та призначення проливає світло напис на ньому: «Року Господнього 1683 місяці березня 1 дня надав цей дзвін за обітницею своєю і за спомин батьків в Київський дівочий монастир до церкви Вознесіння Господнього Іван Стефанів син Мазепа. А ваги в ньому 30 пудів 25 фунтів».

Як видно з цього напису, дзвін був відлитий на кошти І. Мазепи та переданий Київському жіночому монастирю, де настоятелькою з 1683 р. до своєї сметрі у 1707 р.була ігуменя Марія Магдалина Мазепина (у світі – Марина Мокієвська) – мати І. Мазепи. Після ліквідації жіночого монастиря Мазепин дзвін було передано до Києво-Печерської лаври, де він спочатку перебував на Годинниковій вежі, а потім до кінця 1941 року на третьому ярусі Великої лаврської дзвіниці. В роки Другої світової війни німецька окупаційна влада Києва дозволила поновити діяльність православного чоловічого монастиря в Києво-Печерській лаврі в Дворі Ближніх печер. Туди й був перенесений Мазепин дзвін, де він перебував і в роки атеїстичного мракобісся за радянської влади… З поновленням діяльності православного чоловічого монастиря наприкінці 80-х рр. ХХ століття на території Нижньої лаври Мазепин дзвін знову ожив.

«Аргумент»


В тему:

 

 


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Підписка на канал

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністерство оборони закликало громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях.

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]