У Зеленського придумали, як розпорядитися фінансовою допомогою Заходу українським біженцям

|
Версия для печатиВерсия для печати

Союзникам України варто виділяти фінансову допомогу не лише на допомогу українським біженцям, що перебувають у їхніх країнах, а й щоб заохотити їх повертатись додому.

Про це йдеться у спільній статті радника президента України з економічних питань Олега Устенка та професора Массачусетського технологічного інституту, колишнього головного економіста Міжнародного валютного фонду Саймона Джонсона для газети Los Angeles Times.

Устенко і Джонсон нагадують, що з початку війни з України виїхали понад 6,5 мільйона людей, яких прийняли в себе передусім сусідні держави. Частина з них можуть працювати віддалено, але решта змушені покладатися на державну допомогу – і тому тільки в ЄС на рік витрачається близько 10 тисяч євро бюджетних коштів на одного біженця.

"Загалом з огляду на поточну ситуацію економіка України, ймовірно, впаде щонайменше на 40% цього року у порівнянні з 2021-м, і поки біженці не повернуться додому, стабільного відновлення буде важко досягти", – зазначають автори статті.

Вони пояснюють: хоча в Україну щодня вже повертається близько 30 тисяч біженців, уряду важко підтримувати їхні зарплати через дефіцит бюджету у близько п’яти мільярдів євро, викликаний війною з Росією.

"Ось чому було б слушно частину фінансової допомоги від ЄС біженцям зробити доступною для них після повернення в Україну", – пояснюють Устенко і Джонсон.

На їхню думку, це можна зробити трьома способами. Перший – дозволити біженцям отримувати грошові виплати від ЄС в Україні протягом обмеженого періоду, наприклад шести місяців. Другий – виділити додаткові ресурси українському уряду для наймання людей на роботу з відбудови країни.

 

Автори статті в Los Angeles Times зауважують, що кожен зі згаданих способів допоможе повернути додому більше біженців, але процес може бути повільним. Тому простіше було б утілити третій варіант – щоб ЄС надав уряду України кошти для створення тимчасової програми базового доходу для всіх українців, що повернулись додому.

На думку Устенка і Джонсона, якби половина з понад шести мільйонів українських біженців повернулася додому, уряди ЄС могли б суттєво скоротити витрати на їхнє утримання. Після завершення війни така підтримка з боку Євросоюзу може бути припинена.

"Ми не знаємо, скільки триватиме ця війна. Руйнування, завдані вторгненням Росії, залишаються величезними. Зрештою, Україна – країна з населенням близько 40 мільйонів осіб, потребуватиме міжнародної допомоги та підтримки для відновлення. Зміцнення економіки та цей процес мають початися зараз", – підсумовують Устенко та Джонсон.

За даними прикордонної агенції ЄС Frontex, 5,3 мільйона громадян України втекли до Європейського Союзу з початку російського вторгнення. А загальна кількість переміщених осіб, які в'їхали до ЄС, зокрема й не громадян України, становить 7 мільйонів людей.

«Аргумент»


На цю тему:


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Підписка на канал

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністерство оборони закликало громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях.

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]