«Україна буде готова до членства в ЄС за 2 роки, а до НАТО ще раніше» - Стефанішина

Версия для печати

 Ольга Стефанішина, віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, вважає, що Україна здатна навіть в умовах війни з Росією здійснювати кроки необхідні для вступу в Європейський Союз, а єдиною перешкодою для членства в НАТО вона вважає лише саму війну та передбачає швидкий вступ в Альянс за умови української перемоги.

В інтерв’ю Голосу Америки Ольга Стефанішина, коментуючи гасло президента Європейської ради Шарля Мішеля про необхідність приготувати ЄС до розширення 2030 року, сказала, що це не означає потребу для України чекати сім років на можливість вступу в організацію.

«Я впевнена, що Україна зможе провести ефективні перемовини, зможе виконати всі зобов'язання, пов'язані з імплементацією європейських стандартів, а також, що найголовніше, це створити умови для відновлення української економіки, відновлення України, які дозволять нам стати конкурентоспроможним членом Європейського Союзу. І це точно відбудеться до 2030 року», - сказала вона.

Українські посадовці наполягають, що саме якнайшвидший вступ України в ЄС має стати відповіддю на російське вторгнення.

У березні 2022 року нідерландський прем’єр-міністр Марк Рютте вказав, різкіше ніж інші європейські лідери, що «пришвидшеної процедури вступу в ЄС не існує», але вже в червні керівники європейських 27 держав зробили швидкий крок, надавши Україні статус кандидата на членство.

Досвід більшості країн показує, що навіть з позитивною відповіддю на заявку на вступ далі їм доводилося проходити до членства багаторічний шлях - в середньому 7-9 років.

Тепер невелика балканська країна Північна Македонія перебуває в статусі кандидата майже 18 років, а процес вступу Туреччини зупинений повістю, хоча теоретично триває чверть сторіччя.

Обнадійливим для України є приклад лише небагатьох країн, зокрема Фінляндії, яка стала членом ЄС 1995 року, пройшовши шлях від кандидата до члена менш ніж три роки.

«Ми будемо готові до членства в Європейському Союзі в найближчі два роки, але, звичайно, перебіг війни буде визначати політичні рамки ухвалення цього рішення», - наполягає Ольга Стефанішина.

Вона вважає, що внутрішні реформи Євросоюзу, які в Брюсселі називають необхідними, щоб організація могла успішно інтегрувати майже десяток нових членів, не є передумовою для вступу України.

«Україна вже значною мірою, навіть в умовах війни, є частиною європейської економіки. Ми є серед 20 найбільших імпортерів різних видів продукції, ми є найбільшим ринком на території Європи і відповідно маємо угоди про всі можливі торгові лібералізації з ЄС. Тому, власне, з цієї точки зору готовність України найвища серед інших країн. Тому рішення щодо України може бути ухвалене раніше. І це не потребує, як такої, реформи Європейського Союзу», - сказала Стефанішина Голосу Америки.

Ольга Стефанішина визнала, що є низка елементів політики Європейського Союзу, на які вступ такої великої держави як Україна мав би відчутний вплив, і аграрна політика вже показала свою проблематичність.

Попри угоду про зону вільної торгівлі України з ЄС і всупереч прагненням європейців підтримати українців в умовах російської війни п’ять суміжних з Україною країн Євросоюзу влітку цього року домоглися заборони на імпорт українського збіжжя, пославшись на потребу захисту своїх виробників від того, що було названо напливом дешевшого українського зерна.

«Перше, рішення про те, що Україна стане членом Європейського Союзу ухвалено з усіма своїми аграрними територіями і з усім, що ми маємо. Друге, реальності, в якій Україна перестане бути аграрною країною, не існує. Тому і третє, Європейський Союз вже зараз почав перегляд аграрної політики, яка буде адаптована до того, що нові потужні гравці прийдуть в спільний ринок Європейського Союзу і власне стануть частиною ринку. І четверте, Європейський Союз на сьогодні пріоритезує перемовини з такими країнами як Китай, країни Латинської Америки, Африки, щодо розширення зон вільної торгівлі і, відповідно, можливостей вивільнення експорту продукції в ті країни. Тому умови, звичайно є, змінюються», - наполягає віцепрем’єр-міністрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України.

Стефанішина вважає невиправданими і несправедливими теперішні перешкоди для українського аграрного експорту в Європі і наголошує, що Україна «прагне доєднатися до Європейського Союзу, який заснований на правилах» та сподівається, що узгоджених правил будуть дотримуватися всі.

З огляду на кількість питань, які Україні треба буде вирішити для вступу в ЄС, зокрема повне підпорядкування своїх законів і стандартів європейським, членство в НАТО, куди Україна також подала заявку на вступ, може виглядати ближчим.

«У питаннях, які стосуються НАТО, це в першу чергу політичне рішення. Я вважаю, що на саміті у Вільнюсі політичне рішення було ухвалено і підтверджено, що Україна стає не членом НАТО. Відповідно, треба ще сформувати політичний консенсус щодо формалізації цього процесу, щодо безпекових умов, які дозволять формалізувати процес приєднання України до НАТО», - сказала віцепрем'єр-міністерка.

Вільнюський саміт НАТО у липні проголосив: «Майбутнє України – в НАТО. Ми підтверджуємо зобов’язання, взяте на себе на саміті 2008 року в Бухаресті, щодо того, що Україна стане членом НАТО, і сьогодні ми визнаємо, що на шляху України до цілковитої євроатлантичної інтеграції вже немає потреби у виконанні Плану дій щодо членства (ПДЧ). Україна стає дедалі більш оперативно сумісною і політично інтегрованою з Альянсом і досягла істотного поступу на шляху реформ».

Більшість держав східної частини Європи перед вступом до Європейського Союзу спочатку ставали членами НАТО, і Ольга Стефанішина припускає, що Україна свої кроки на шляху євроатлантичної інтеграції може також здійснити саме в такій послідовності.

«Я думаю, що в НАТО ми зможемо вступити швидше, тому що ми очікуємо перемоги, завершення війни і одна з найсильніших, найпотужніших і найвідоміших армій світу точно буде найбільшим гарантом безпеки Європи та всього європейського простору», - завершила Ольга Стефанішина.

«Аргумент»