Україна використовує мережу з тисяч мобільних телефонів із акустичними датчиками, розміщеними на стовпах в різних точках країни, аби відслідковувати російські ракети і безпілотники. Проєкт є надто секретним, аби вдаватися до деталей, але про його наявність розповів голова Повітряних сил США в Європі, генерал Джеймс Гекер, пише The Telegraph.
Національна мережа управління протиповітряною обороною Києва, відома як "Віраж", спирається на щонайменше 40 окремих типів сенсорних мереж для виявлення, відстеження та ідентифікації повітряних загроз. Акустичні датчики збирають нехарактерні звуки з довкілля, а потім їх аналізує штучний інтелект, щоб визначити, чи є цей аномальний звук дроном чи ракетою.
Найпростіший датчик розміщений на прифронтовій території. Він створений на базі смартфона на Android і розміщений в коробці з іншими технологічними пристроями.
Смартфони постійно ввімкнені і ведуть запис та передають дані.
The Telegraph припускає, що ці системи фінансують через ініціативу "Безпечне небо" – проєкт, створений на платформі United24 президента Володимира Зеленського.
Описуючи систему, віцепрем'єр-міністр із питань цифрової трансформації Михайло Федоров торік говорив The Telegraph: "Це дійсно корисно для нас, щоб краще зрозуміти, що відбувається в нашому небі".
"Україна мала імпровізувати, аби відстежувати численні об’єкти. Вони взяли 8000 акустичних датчиків та встановили їх на 6-футові стовпи по всій країні. Мікрофони розставили так, щоб вони могли визначити напрямок польоту безпілотників", – сказав він.
На думку Гекера, Україна зробила великі кроки для побудови мережі спостереження та розпізнавання повітряних об’єктів. У комбінації з підрозділами "протиповітряної артилерії" вона виявляє високу ефективність.
"Це набагато ефективніше за перехоплення таких цілей з допомогою дорогих ракет Patriot або SM-2", – розповів генерал, натякаючи на нинішні бойові дії в Перській затоці.
Описуючи систему, віцепрем'єр-міністр із питань цифрової трансформації Михайло Федоров торік говорив The Telegraph: "Це дійсно корисно для нас, щоб краще зрозуміти, що відбувається в нашому небі".
"Україна мала імпровізувати, аби відстежувати численні об’єкти. Вони взяли 8000 акустичних датчиків та встановили їх на 6-футові стовпи по всій країні. Мікрофони розставили так, щоб вони могли визначити напрямок польоту безпілотників", – сказав він.
На думку Гекера, Україна зробила великі кроки для побудови мережі спостереження та розпізнавання повітряних об’єктів. У комбінації з підрозділами "протиповітряної артилерії" вона виявляє високу ефективність.
"Це набагато ефективніше за перехоплення таких цілей з допомогою дорогих ракет Patriot або SM-2", – розповів генерал, натякаючи на нинішні бойові дії в Перській затоці.
Zvook
Одна з акустичних систем моніторингу, що наразі працює в Україні, це проєкт Zvook – апаратно-програмний комплекс, здатний акустично виявляти крилаті ракети, гелікоптери, дрони та винищувачі на малих та середніх висотах.
Докладніше про нього можна подивитися у репортажі «Мілітарного» з української платформи оборонних технологій #Brave1:
Вгорі: мобільна вогнева група веде вогонь по повітряних цілях. Фото: Повітряне командування «Південь»
Міністерство оборони закликало громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях.
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання.
Версия для печати
