Україна вперше офіційно відзначає День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій

Нагадаємо, що минулого року Верховна Рада законом «Про День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років» встановила 8 травня як День пам’яті та перемоги – єдину дату, коли Україна відзначає перемогу над нацизмом та вшановує памʼять загиблих у Другій світовій війні. Вихідний день відтепер також буде 8 травня, коли завершиться дія воєнного стану в Україні.

Вшановувати в Україні завершення Другої світової війни 8 травня почали громадські організації на початку 2000-х. У 2014 році цей формат на урядовому рівні підтримали Український інститут національної пам’яті та Міністерство культури. У 2015 році спершу указом Президента, а потім законами про декомунізацію запровадили 8 травня як День пам’яті і примирення (святковим, але не вихідним днем). А Днем перемоги над нацизмом залишили 9 травня, адже суспільна думка тоді не була готова відмовитися від звичної дати.

У 2022 році народний депутат Володимир В’ятрович вніс законопроєкт про скасування 9 травня і встановлення 8 травня Днем пам’яті й перемоги над нацизмом у Другій світовій війні та запропонував 9 травня відзначати День Європи разом з Європейським Союзом.

У 2023 році Президент Володимир Зеленський подав до Верховної Ради законопроєкт про встановлення 8 травня Днем пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Окрім того, він підписав указ, згідно з яким 9 травня Україна відзначатиме День Європи.

Символом памʼяті про Другу світову війну з 2014 року в Україні, як і в Європі, є мак памʼяті.

Як зазначає Інститут нацпам’яті, поступовий офіційний перехід до європейської традиції памʼятання розпочався після Революції гідності. Ця традиція полягає не тільки в зміні дати, а й у зміні фокусу – з культу зброї та перемоги на внесок різних спільнот у подолання нацизму, на окрему людину, її страждання і втрати у війні. День пам’яті та перемоги – це нагадування, що Друга світова розпочалася внаслідок домовленостей двох тоталітарних режимів: націонал-соціалістичного (нацистського) у Німеччині й комуністичного в СРСР, а також мовчазного небажання найпотужніших держав світу чинити спротив агресорам.

Варто нагадати, що українці на боці антигітлерівської коаліції зробили значний внесок у перемогу над нацизмом та союзниками гітлерівської Німеччини. Мільйони українців чинили спротив зі зброєю в руках у різних регулярних арміях світу, сотні тисяч боролися в підпільних і повстанських структурах. Майже всі українські підприємства були переорієнтовані на потреби оборони. Водночас українська земля була одним із основних театрів воєнних дій, місцем масштабних битв і найзапеклішого спротиву.

Обидва тоталітарні режими під час окупації території України здійснювали численні злочини проти цивільного населення – Голокост, масові вбивства та депортації народів. Втрати українців у Другій світовій – близько 8 мільйонів осіб (із них п’ять мільйонів – цивільних та три мільйони військових).

Нині спадкоємицею сталінського режиму є Російська Федерація, яка привласнює перемогу над нацизмом та активно культивує міфи про Другу світову війну не лише всередині власної країни та серед держав, які колись були частиною СРСР, а й маніпулює ними в Європі та світі. Держава-агресор використовує перемогу в Другій світовій війні і свою нібито «виключну роль» в ній як індульгенцією на вчинення масових злочинів в Україні – проти військовополонених і цивільних. Кульмінацією цієї агресивної політики Російської Федерації став напад на Україну в 2014 році та злочинне повномасштабне вторгнення 24 лютого 2022 року.

«Аргумент»

На цю тему:

• 62% українців відзначатимуть День пам’яті та примирення 8 травня (ОПИТУВАННЯ)
• Сергій Жадан: "Дуже хочеться, щоб цього разу ця циклічність розірвалася, щоб ми зірвали різьбу української безнадійності"