В'ячеслав Аброськін - Ігорю Клименко: Керівник відповідає не лише за накази

|
Версия для печатиВерсия для печати
Фото:

Дорослий чоловік плакав на моїх очах, розповідаючи, як його забивали молотками, щоб відібрати завод.

Сьогодні вранці, додивившись другу частину серіалу "Корфаген", я знову згадав ту зустріч.

У фільмі йдеться про працівника карного розшуку Київської області на прізвисько "Консультант", який допомагає злочинцям, що побили людину молотками, безперешкодно залишити місце злочину.

У 2012–2013 роках я очолював оперативну групу. Ми документували діяльність злочинної організації, яка діяла ще з дев’яностих, обслуговуючи інтереси та виконуючи замовлення одного дніпровського олігарха.

Нам були потрібні свідчення колишнього директора заводу про те, як у нього відібрали підприємство. На його запрошення я приїхав до нього на дачу. Це вже була людина похилого віку.

Коли я почав пояснювати мету свого приїзду, він відклав газету, яку читав, і заплакав.

Розповів, як його били молотками в під’їзді власного будинку. Як він рік лікувався в лікарні. А коли вийшов - завод вже належав іншим людям.Розповів про свою недовіру до місцевої міліції.

Дорослий чоловік проживший життя плакав переді мною. Їдучи від нього, я дав слово, що ми знайдемо інших людей, які погодяться свідчити проти олігарха -замовника цих злочинів.

І я знайшов. Це був інспектор митниці, який вимагав від фірми олігарха сплачувати мито за паливо. Щоб не платити, його також зустріли в під’їзді й побили молотками.

Він категорично відмовлявся давати свідчення, але я його переконав. Він повірив особисто мені.

Через роки після тих нападів ми затримали цих "молотобійців", вони були справжніми злочинцями-вбивцями на замовлення.

А тут -поліцейський, який допомагає ще й російським злочинцям, причетним до каліцтва людини молотками.

Після побаченого в мене виникло одне бажання, щоб цей покидько-поліцейський на власній шкурі відчув той біль, на який прирекли потерпілого.

Мені особливо прикро, що ця "шкура" -з карного розшуку. Зі служби, якій я віддав стільки років свого життя.

Але є тисячі інших, які віддають своє життя заради людей

"Я офігів". Прочитав ці слова колишнього міністра внутрішніх справ Клименка в інтерв’ю BBC News Україна від 6 листопада. Зізнаюся, я також офігів. Але зовсім з іншої причини.

Згадав одну історію.

У 2015 чи 2016 році, зараз вже точно не пам’ятаю, в країні знову розпочалася боротьба з незаконними гральними закладами. Тодішній міністр внутрішніх справ Арсен Аваков дав жорстку вказівку закрити заклади з ігровими автоматами.

На той час я очолював міліцію-поліцію Донецької області, яка вже жила в умовах війни.

Зізнаюся, я навіть не уявляв, що в області, де тривають бойові дії, такі заклади ще можуть працювати. Але виявилося, що працюють, і досить активно.

Я зібрав всіх керівників територіальних підрозділів і поставив чітке завдання- на території області не повинен працювати жоден незаконний гральний заклад.

І це була не просто вказівка. Кожен керівник отримав персональне попередження про відповідальність за її невиконання.

Вже наступного дня більшість закладів припинили роботу.

Але знайшлися й ті, хто вирішив, що мої вказівки їх не стосуються. Зокрема, відомий у Бахмуті "Ушатий", який, за моєю інформацією, мав підтримку серед корумпованих поліціантів.

Повторювати свої вимоги вдруге я не став.

Натомість без участі місцевої поліції ми провели рейд за участю бійців полку Національної гвардії "Азов". Після цього діяльність відповідних гральних закладів була припинена.

Чому я сьогодні про це згадую?

Тому що, коли зараз обговорюють роль заступника начальника департаменту Ценова, хочу нагадати одну просту річ.

Заступник начальника департаменту - це не керівник усієї Національної поліції і тим більше не міністр внутрішніх справ.

Не потрібно робити з нього цапа-відбувайла, перекладаючи на одну посадову особу відповідальність за проблеми всієї системи.

Я навіть уявити не можу, щоб якийсь заступник голови Національної поліції, а тим більше начальник департаменту, міг диктувати мені умови, коли я очолював поліцію Донеччини.

Я б такого втручання просто не допустив.

А тепер повернімося до сьогоднішньої історії.

Незаконні кол-центри набули величезного поширення саме в період керівництва цього міністра. Магазини мережі U420 працювали не один день і не в одному місті.

Невже керівництво МВС не бачило масштабів цієї діяльності? Невже про це ніхто не доповідав? І якщо доповідав, то які рішення ухвалювалися?

Я не стверджую, що міністр особисто знав про діяльність конкретного злочинного угруповання. Але переконаний, що керівництво правоохоронної системи повинно відповідати за її здатність своєчасно виявляти й припиняти організовану злочинну діяльність.

Керівник відповідає не лише за накази, які віддає, а й за те, що відбувається в підпорядкованій йому системі. І чим вища посада, тим більша відповідальність.

Тому, коли колишній міністр каже "я офігів", я також офігіваю.

В’ячеслав Аброськін, перший заступник голови Національної поліції - начальник кримінальної поліції України 2017-2019 рр; сторінка автора у фейсбук

«Аргумент»


На цю тему:

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]