WP про контрнаступ: Як Україна і США планували операцію

Версия для печати

Під час проведення симуляцій сценарії передбачали, що українські втрати живої сили і техніки будуть становити 30-40%.

Під час телефонної конференції пізньої осені 2022 року, після того, як Київ відвоював території на півночі та півдні, міністр оборони США Ллойд Остін розмовляв з головнокомандувачем Збройних сил України генералом Валерієм Залужним. Американський міністр запитав, що українському генералу потрібно для весняного наступу. Залужний відповів, що йому потрібна 1000 бронемашин і 9 нових бригад, підготовлених у Німеччині і готових до бою.

«Я зробив великий ковток», - сказав пізніше Остін своїм колегам. За словами неназваного американського чиновника, який знав про цю розмову, американський міністр додав: «Це майже неможливо».

У перші місяці 2023 року військові з Великої Британії, України і США завершили серію військових навчань на базі армії США у Вісбадені, де українські офіцери були включені до складу новоствореного командування, відповідального за підтримку бойових зусиль Києва.

Серія з 8 навчань високого рівня стала основою для зусиль, спрямованих на відточування життєздатного, детального плану кампанії за підтримки США. Вони також дали розуміння, що західні країни повинні надати для забезпечення успіху українського наступу, - пише Washington Post.

«Ми зібрали усіх союзників і партнерів разом і добряче натиснули на них, щоб отримати додаткові бронемашини», - сказав високопоставлений представник американського Міноборони.

Під час симуляцій, кожна з яких тривала кілька днів, учасникам були призначені ролі або російських військ, чиї можливості і поведінка були детально описані українською і союзницькою розвідкою, або українських військ і командирів, чиї дії були пов'язані з реальністю того, що їм доведеться зіткнутися з серйозними обмеженнями в живій силі і боєприпасах.

Планувальники проводили навчання, використовуючи спеціалізоване програмне забезпечення для військових ігор і таблиці Excel, а іноді просто переміщуючи фігури на карті. Симуляції включали менші за обсягом вправи, кожна з яких зосереджувалась на певному елементі бою: наступальних операціях чи логістиці. Висновки потім були включені в план кампанії.

Високопосадовці включно з тогочасним головою Об'єднаного комітету начальників штабів США генералом Марком Міллі і командувачем Сухопутних військ ЗСУ генерал-полковником Олександром Сирським були присутні на кількох симуляціях і знали про результати.

Під час одного з візитів до Вісбадена Міллі поспілкувався з українськими силами спеціальних операцій, які співпрацювали з американськими «зеленими беретами», сподіваючись надихнути їх перед операціями на підконтрольних ворогу територіях.

«Не повинно бути жодного росіянина, який лягав би спати, не думаючи про те, що йому переріжуть горло посеред ночі. Ви повинні повернутися туди і розгорнути кампанію в тилу», - сказав Міллі українським військовим.

Українські чиновники сподівалися, що наступ зможе повторити успіх осені 2022 року, коли вдалося визволити Харківську область і місто Херсон в ході кампанії, яка здивувала навіть найбільших прихильників України. Але західні чиновники говорили, що ці військові симуляції підтвердили їхнє твердження, що Україні найкраще було б сконцентрувати свої сили на одній стратегічній меті: масованій атаці через утримувані Росією території до Азовського моря, щоб перерізати сухопутний коридор Кремля з Росії до Криму.

Ці симуляції дали США можливість сказати українській стороні, що попри те, що їй хочеться знову влаштувати широкий наступ, «це не спрацює». Однак, зрештою, кінцеве рішення ухвалювали Зеленський, Залужний та інші українські лідери, зазначив колишній американський посадовець.

За найоптимістичнішим сценарієм, на перекриття сухопутного коридору відводилося від 60 до 90 днів. Навчання також передбачали важку і кровопролитну битву, з втратами солдатів і техніки на рівні 30-40%, - сказали американські чиновники.

Американські військові офіцери прогнозували, що втрати були б набагато меншими, ніж передбачалося під час великих битв в Іраку і Афганістані. Вони вважали ці оцінки відправною точкою для планування медичної допомоги та евакуації з поля бою, щоб втрати ніколи не досягли прогнозованого рівня.

«Ці цифри можуть протверезити. Але вони ніколи не перевищують прогнозованого рівня, тому що ми знаємо, що ми повинні зробити все, щоб цього не сталося», - сказав високопоставлений представник американського оборонного відомства.

Американські чиновники також вважали, що в кінцевому підсумку загине більше українських військових, якщо Київ не зможе здійснити рішучий наступ і конфлікт перетвориться на затяжну війну на виснаження. Але вони визнали, що пропонувати стратегію, яка потягне за собою значні втрати, незалежно від остаточної цифри, було делікатним завданням.

«Нам було легко сказати їм під час навчань: «Гаразд, ви просто повинні зосередитися на одному місці і дуже сильно натиснути». Але саме вони втратили б багато людей і техніки», - сказав високопоставлений американський чиновник, додавши, що на полі бою зробити такий вибір набагато важче.

З цим погодився і високопоставлений український військовий. Озираючись назад, він сказав, що симуляції не працюють частково через нові технології, які змінили поле бою. Українські солдати ведуть війну, не схожу на все, що доводилося бачити силам НАТО. Йдеться про великий конфлікт з окопами в стилі Першої світової війни, доповнений великою кількістю дронів і інших новітніх інструментів. При цьому в України немає переваги в небі, якою користувалася армія США в кожній своїй війні за останній час.

«Всі ці методи... ви можете взяти їх акуратно і викинути, розумієте? Тому що зараз це так не працює» - сказав високопоставлений український чиновник про сценарії військових симуляцій.

WP опублікував матеріал про контрнаступ у двох частинах, що ґрунтується на інтерв'ю з понад 30 українськими та американськими високопосадовцями, а також з більш ніж двома десятками офіцерів і солдатів на передовій. Деякі офіцери та солдати розповіли про військові операції на умовах анонімності.

За даними видання, 47-ма окрема механізована бригада 7 червня мала почати контрнаступальні дії, аби за перші 24 години просунутися майже на 9 миль до села Роботине, аби в подальшому звільнити Мелітополь і перерізати російські шляхи постачання.

Однак "усе пішло не за планом", констатує WP.

Щільність мінних полів та обстрілів перевищила всі очкування, втрати людей і техніки були надто великі, багато бійців "вперше переживали шок від бою" і відходили на перегрупування, аби знову вступати в кривавий бій. "Це був пекельний вогонь", – сказав Олег Сенцов, командир взводу 47-ї бригади.

На четвертий день генерал Залужний побачив згорілу західну військову техніку: американські БМП "Бредлі", німецькі танки "Леопард", машини розмінування вкривали поле бою. Кількість загиблих і поранених підірвала бойовий дух.

За словами високопоставленого українського військового, Залужний наказав своїм військам призупинити атаку до того, як буде знищено все обмежене українське озброєння.

Замість того, щоб намагатися прорвати російську оборону масованою, механізованою атакою за підтримки артилерійського вогню, як радили його американські колеги, Залужний вирішив, що українські солдати підуть пішки невеликими групами по 10 чоловік – цей процес збереже техніку і життя, але буде набагато повільнішим.

Місяці планування зі Сполученими Штатами Америки були відкинуті того четвертого дня, – і вже запізнілий контрнаступ, розрахований на вихід до Азовського моря протягом двох-трьох місяців, майже зупинився. 

Замість того, щоб здійснити в перший же день прорив на 9 миль (майже 14,5 км), українці за майже шість місяців з червня просунулися приблизно на 12 миль (19,3 км) углиб і звільнили кілька сіл, пише WP. Навіть Роботине вдалося звільнити далеко не за два дні, а Мелітополь все ще недосяжний.

Основні висновки WP, зроблені на основі звітів про цю кампанію, включають наступне:

• 70% військовослужбовців 47-ї бригади, яка вела контрнаступ і була оснащена новітнім західним озброєнням, вступили в бій, не маючи бойового досвіду.
• Невдачі України на полі бою призвели до розбіжностей зі США щодо того, як найкраще прорвати глибоку російську оборону.
• Командувач американськими силами в Європі не міг зв'язатися з українським головнокомандувачем протягом декількох тижнів на початку кампанії на тлі напруженості через різне бачення рішень на полі бою.
• Кожна сторона звинувачувала іншу в помилках і прорахунках. Американські військові дійшли висновку, що Україна недопрацювала у базовій військовій тактиці, зокрема у використанні наземної розвідки для розуміння щільності мінних полів. Українські офіційні особи заявили, що американці, схоже, не розуміють, як бойові дрони та інші технології трансформували поле бою.
• Загалом Україна повернула собі лише близько 200 квадратних миль (майже 518 кв км) території ціною тисяч загиблих і поранених та мільярдів доларів західної військової допомоги лише у 2023 році.

"Майже через півроку після початку контрнаступу кампанія перетворилася на війну поступових перемог" - йдеться у статті. 

WP зазначає, що в січні, за п'ять місяців до початку контрнаступу, тодішній голова Об'єднаного комітету начальників штабів США генерал Марк Міллі відвідав на полігоні в Німеччині солдатів 47-ї бригади, які мали стати основною "проривною силою". Дізнавшись, що більшість із них не мають бойового досвіду, Міллі сказав американським інструкторам: "Дайте їм все, що у вас є". 

Навесні солдати 47-ї повернулися в Україну, а на початку травня вже передислокувалася ближче до лінії фронту, але наказу про атаку їм так і не давали. Багато хто в підрозділі відчував, що елемент несподіванки втрачено і ворог знав, звідки прийдуть сили.

Зрештою, територіальні лінії в червні 2023 року майже не змінилися.

Міллі та інші старші американські офіцери, які брали участь у плануванні наступу, переконували українців зосередити сили в одній ключовій точці в Запорізькій області, а український план передбачав наступ на трьох напрямках і стримування російських сил.

За планом українського командування, наступ мав іти на південь двома різними шляхами до Азовського моря, а також на сході України навколо обложеного міста Бахмут.

Деякі українські солдати вважали, що американські інструктори не розуміють масштабу конфлікту з більш потужним ворогом.

Солдат 47-ї бригади з позивним "Джокер" розповів, що американці не врахували наявність величезної кількості безпілотників, укріплень, мінних полів і тому подібного – й спершу навіть не хотіли інтегрувати використання дронів у готові програми підготовки. 

Американська програма мала свої переваги, зокрема, поглиблену підготовку в холодну погоду і вміння коригувати артилерійський вогонь, але багато чого було відкинуто, коли полетіли справжні кулі, сказав він.

"Нам довелося вдосконалювати тактику під час самого бою. Ми не могли використовувати її так, як нас вчили", – розповів "Джокер".

Крім того, WP пише, що коли президента України під час зустрічі з генсеком НАТО наприкінці вересня запитали, чому його військові продовжують перекидати стільки сил на схід, а не на південь, Володимир Зеленський відповів, що якщо росіяни втратять схід, вони програють війну. 

За словами посвяченого джерела видання, Зеленський визнав, що серед деяких його командирів існують різні погляди. Але більшість високопоставлених українських військових продовжували вважати, що перекидання більшої кількості військ на одну ділянку фронту не призведе до прориву. 

Спроби росіян захопити Авдіївку підтвердили застереження українського командування.

«Аргумент»

На цю тему:

• Україна розпочала довгоочікуваний контрнаступ, — The Washington Post
• Про контрнаступ і пастка надмірних очікувань
• Чому контрнаступ України так довго готують - WP
• Україна відклала контрнаступ через погоду й нестачу боєприпасів - WP
• Контрнаступ України тільки починається - WP