Як українцям відшкодовуватимуть 100% вкладів під час війни – керівниця Фонду гарантування

Як це працюватиме, пояснює очільниця Фонду гарантування вкладів Світлана Рекрут в інтерв"ю Економічній правді.

Початок російсько-української війни у 2014 році залишив глибокі шрами не лише на Сході України, але й у фінансовій системі країни. Криза призвела до масової неплатоспроможності десятків українських банків, які роками обходили вимоги Національного банку, а інколи просто були "годівничкою" своїх власників.

Новий етап війни Росії проти України, який розпочався 24 лютого, викликав нову хвилю занепокоєння українців щодо безпеки коштів на їхніх рахунках. Однак ці занепокоєння виявилися марними: за 54 днів війни не збанкрутував жоден банк.

Ба більше, на період дії воєнного стану держава вирішила поширити гарантії за депозитами громадян не в межах 200 тис грн, а на всю суму вкладів. Через три місяці після завершення війни розмір гарантій стане фіксованим – 600 тис гривень.

"Ситуація контрольована настільки, що ми навіть прийняли рішення взяти на себе цей ризик", – заспокоює директорка-розпорядниця Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Світлана Рекрут.

Саме на Фонд гарантування під час "банкопаду" 2014-2016 років випав найбільший удар кризи. Фонд досі винен Міністерству фінансів мільярди гривень, які тоді позичались на фінансування виплат вкладникам збанкрутілих банків.

Де братиме кошти у випадку нових банкрутств, та хто отримає, а хто – ні, кошти з виведених з ринку російських банків?

Про 100-відсоткові гарантії за депозитами

— 12 квітня президент Володимир Зеленський підписав закон про "100% гарантії депозитів на час війни". Що буде джерелом покриття 100% вкладів у всіх банках України та чи будуть самі банки збільшувати розмір внесків до Фонду?

— Підвищення гарантій до рівня 100% – це сміливий крок.

Коли держава ухвалює таке рішення, це говорить про те, що ми чітко розуміємо, що відбувається у банківській системі та чого нам очікувати. Іншими словами – ситуація контрольована настільки, що ми навіть прийняли рішення взяти на себе цей ризик.

Загалом, запровадження 100-відсоткової гарантії за вкладами – це не якесь ноу-хау України. Це світова практика. Вона застосовувалась у 1997 році у Японії, потім у 2000 році у Туреччині, та ще багато разів під час кризи 2008 року. Такі гарантії закінчуються тоді, коли закінчуються кризові явища.

Що стосується джерел покриття 100% гарантії, то першочерговим, звичайно ж, є кошти самого Фонду. Не випадково, що підвищення суми гарантування сталося одночасно із рішенням щодо "відновлення фінансової позиції" Фонду (ухвалений закон передбачає реструктуризацію боргів фонду. якби її не було, то капітал ФГВФО був би від'ємним – ЕП) після чого Фонд стає повністю капіталізований та ліквідний. 

Якщо так станеться, що деякі банки стануть неплатоспроможними під час дії воєнного стану, то держава візьме частину відповідальності на себе та розділить з нами ризики.

Зрештою, є закон, який говорить, що ми можемо звернутися за кредитами до Національного банку та уряду або отримати безповоротну допомогу з державного бюджету. Сподіваюся, що цього не буде. Однак якщо буде потрібно, то держава готова розподілити всі ризики та відповідальність. Підвищення розміру внесків для банків не буде.

— Після минулого банкопаду гарантовані виплати вкладникам збанкрутілих банків здійснювалися завдяки позикам НБУ та Мінфіну і вже згаданий закон, зокрема, стосується реструктуризації цього боргу. 

Чи немає побоювань, що банкопад 2014-2016 років повториться і Фонд гарантування знову набиратиме нові борги?

— Банкопад не повториться вже хоча б тому, що вже немає стількох банків. 

Закон чітко регламентує, на яких умовах можуть здійснюватися позики – під ринкові відсотки. Також існує інструмент безповоротного фінансування з боку уряду за умови системної кризи. Тому, коли постане питання і буде запит на ці кошти, ми вирішуватимемо з точки зору фінансової стабільності Фонду гарантування.

Після реструктуризації минулих боргів капітал Фонду гарантування нарешті набуде позитивного значення і відповідатиме всім вимогам європейських директив. Нагадаю, що з минулої кризи Фонд залишився із 45,7 мільярда гривень основної суми боргу, за якими до кінця 2031 року буде нараховано понад 62 мільярди гривень відсотків.

Поки що з минулої кризи Фонд має 45 мільярдів гривень боргів. Ці 45 мільярдів будуть реструктуризовані та пролонговані до 2032 року і прив'язуватимуться до регулярних платежів банків.

Ми віддаватимемо Мінфіну тільки надлишок тих коштів, які перевищуватимуть існуючі ризики. Умовно кажучи, якщо наше стрес-тестування говорить, що наступного року може знадобитись два мільярди гривень, то ми цю суму внесків банків лишаємо, а решту віддаємо Мінфіну в якості сплати боргу.

А відсотки по кредитах віддаватимемо з надходжень, які вдасться стягнути з пов'язаних осіб (колишніх власників виведених з ринку банків – ЕП). Ці справи нікуди не діваються.

Звичайно, зараз, з огляду на пріоритетність, вони відійшли на другий план, але ніхто нічого не зупиняє. Маю надію, що ми Мінфіну сплатимо хоча б символічні кошти за роботу з пов'язаними особами.

— Як саме вплинув воєнний стан на роботу зі стягнення за кордоном активів колишніх власників збанкрутілих банків?

— Воєнний стан точно вплинув на цю роботу в Україні, бо суди лише з 10 квітня почали призначати судові засідання.

В іноземних юрисдикціях у нас сконцентрована не вся робота з пов'язаними особами, а тільки по ключових людях, де ми бачимо, що у них там є активи. Однак для більшості таких справ головною юрисдикцією стала Україна.

Так, можливо наші темпи роботи на цьому напрямку дещо уповільнилися через воєнне вторгнення, але це абсолютно не означає, що ми припинимо цю роботу. Навіть навпаки: те, що зараз відбувається в країні нам дає ще більше натхнення щодо того, що борги треба повертати. Країні потрібні шалені кошти на відновлення, на те, щоб вона могла розвиватись далі.

— Цим же законом Ощадбанк роблять учасником системи гарантування вкладів. Це означає, що установі потрібно робити внески до Фонду. На скільки Ощадбанк наразі фінансово готовий до цього?

— Ощадбанк вступає у Фонд гарантування на пільгових умовах. По-перше, він сплачує 1% не від статутного капіталу (49,5 млрд грн – ЕП), а від регулятивного капіталу (15,9 млрд грн – ЕП). Це не є надвеликими коштами для банку.

По-друге, протягом перших трьох років він сплачуватиме не повну, а базову ставку (ставка внеску банку до Фонду, яка залежить від обсягів депозитів – ЕП), що на 40-50% менше, ніж за загальними умовами. Тому ми очікуємо, що Ощадбанк впорається з цим навантаженням.

— Навіть в умовах воєнного стану?

— Так, навіть в умовах воєнного стану. Якщо ж так станеться, що банк не зможе виконувати ці зобов'язання, тоді буде ухвалене системне рішення, мабуть, за участі Ради фінансової стабільності. Але ми на це не орієнтуємося. Ми дивимося на ті умови, які прописані у законі і які є виконуваними.

До речі, минулого тижня був дедлайн для звітування учасниками системи гарантування та сплати регулярного внеску. Відзвітували та сплатили всі без виключення банки, що ще раз говорить про те, що система стабільна.

Про банківську систему та роботу Фонду гарвнтування під час війни

— Як оцінюєте стан банківської системи, чи немає натяку у найближчій перспективі на банкопад 2.0?

— Банківська система у цю війну зайшла набагато міцнішою та потужнішою, тому що напередодні війни пережила ще й коронакризу. І це було першим тренуванням, така собі "пробна версія" кризових явищ. Тоді банки продемонстрували досить позитивні результати.

Це не сталося просто так. Це результат роботи як пруденційного нагляду, так і самої системи. У 2014-2016 роках з ринку пішли слабкі банки, а залишилися сильні, які продовжували нарощувати свою міць.

Звісно, ми розуміємо, що ті явища, які відбуваються в Україні, не можуть не впливати на банки. Кредитна дисципліна зменшуватиметься, а капітал банків вимагатиме нових вливань. Але ще раз наголошую, що це питання наступного дня. Цим ми будемо займатися після перемоги.

Кредитні портфелі банків, кредитний ризик – це зараз те, що насправді порахувати неможливо. Адже ми не розуміємо, якими будуть пошкодження заставного майна, який бізнес виживе, а який – ні. І ми не розуміємо поки що горизонт цих явищ. Звичайно, хотілося б, щоб це було швидше.

Впевнена, що НБУ дасть банкам час для нарощування капіталу і міцності, оскільки неплатоспроможність банку – це не панацея, а захід "останньої інстанції". Від цього нікому краще не стане. Ми за те, щоб банківська система була міцною і стабільною. І всі кроки НБУ та Фонду направлені на одну мету – зберегти стабільність та спокій.

— Як воєнний стан впливає на роботу самого Фонду гарантування?

— Фонд гарантування працює в штатному режимі. Всі функції виконуються, хіба що крім прийому громадян. Єдине, що ми наразі призупинили, то це продаж активів виведених з ринку банків. Поки що до 1 червня 2022 року.

По-перше, ми хочемо побачити, чи існує попит на ці активи, оскільки ми повинні їх продати за найвищу ціну. З огляду на якість тих активів, які залишились, то 1,5 місяці нічого не зіпсують.

По-друге, ми знаємо, що не працюють реєстри і повноцінно переоформити угоду фактично неможливо. Тому ми не бачимо для себе потреби зараз робити незрозумілі хаотичні рухи, тим більше, що цього не вимагає ситуація.

Усі дії щодо судово-претензійної роботи ми виконуємо. Тобто, все, що направлено на збереження активів та виконання первинної функції стосовно вкладників та кредиторів.

Про долю російських банків

— На другий день після початку війни Національний банк анулював ліцензію двом українським банкам з російським капіталом: "МР Банку", дочірній банк російського "Сбєрбанку", та "Промінвстбанку", дочірній банк "ВЕБ РФ". Фонд вже розпочав процес виведення цих банків з ринку?

— Процес виведення банків з ринку почався відразу. Наступного дня після прийняття рішення про неплатоспроможність ми взяли фізичний контроль над банками. Тобто, вони на 100% контролюються Фондом гарантування.

Виплати гарантованих сум по вкладах ми розпочали навіть на тиждень раніше, ніж того вимагав закон. Сьогодні виплатили близько 475 млн грн – це близько 40% від суми депозитів, що гарантується у цих банках.

По "ПІБу" сума гарантованих виплат становить близько 3,4 мільйона гривень. По "МР банку" – 1,2 мільярда.

Активність вкладників щодо отримання цих коштів була високою. Навіть вищою, ніж ми зазвичай бачимо у перші дні. Це, мабуть, пояснюється вимогами часу.

— Як воєнний стан вплинув на процес їх виведення з ринку?

— Поточна криза провокує на нові можливості: ми розпочали активну роботу, щоб вкладники могли отримувати кошти без фізичного відвідування банку-агента.

31 березня у Мін'юсті було зареєстровано наш документ, який дасть можливість вкладникам збанкрутілих банків отримати гарантовані Фондом суми без фізичного відвідування відділень банків-агентів. Єдина умова – наявність відкритих рахунків у таких установах.

Також працюємо з Мінцифри для того, щоб гарантовані суми люди могли отримати через застосунок "Дія". Сподіваюсь, найближчим часом ми почнемо реалізовувати цей проєкт.

— Яким був  стан активів "МР банку" та "Промінвестбанку", коли вони потрапили до Фонду?

— "МР банк" та "Промінвестбанк" не стали чимось особливим для нас. Їхні портфелі мають глибоку прострочу. Це кредити, які не обслуговуються багато років. У обох банках, корпоративні портфелі є домінуючими.

Також ці портфелі мають високу концентрацію. Наприклад, у "Промінвестбанку" на 10 найбільших позичальників приходиться 80% кредитного портфеля. В "МР банку" – близько 65%.

Тобто, дива не відбулося. Ми побачили той портфель, який і звикли бачити. Тому що банки на ринку давно. Від них лишилось це післякризове навантаження.

Крім цього, ми бачимо там відомі імена, компанії, які всі добре знають, які нормально працюють, проте мають прострочення за кредитами. До речі, це завжди "найважчі" контрагенти.

Щодо можливості стягнення з них боргу, то ми розуміємо, що судово-претензійна робота там вестиметься важко, бо за стільки років, скільки ці кредити не обслуговуються, банки відпрацювали роботу зі стягнення по максимуму.

Наша стратегія щодо цих банків наступна: поки не працюють реєстри ми відпрацьовуватимемо ці кредити по стягненню, там де це можливо. А далі рухатимемось відповідно до усталеної практики.

— В інтерв'ю ЕП голова НБУ Кирило Шевченко розповідав, що надіслав на уряд лист, у якому просить націоналізувати активи виведених з ринку російських банків. 

Мова йде про отримання на користь держави близько 26 мільярдів гривень. Чи вплине націоналізація активів цих банків на задоволення вимог їх кредиторів? Про які саме активи йдеться?

— Наразі існує рішення уряду щодо примусового вилучення. Наступні кроки – це рішення РНБО та указ президента щодо введення його в дію.

Згідно з цим рішенням, державою будуть експропрійовані високоліквідні активи. Зокрема, кошти на накопичувальному рахунку в НБУ, на кореспондентських рахунках банків, кредити державних компаній та зобов’язання материнських структур цих банків.

Крім цього, конфіскуються ОВДП, тобто держава (в особі Міністерства фінансів) більше нічого не буде винна "МР банку". Будуть також експропрійовані депозитні сертифікати, тобто Національний банк не повертатиме кошти цим банкам.

Крім цього, держава забере корпоративні права цих банків, щоб мати право на надлишки активів, які залишаться після націоналізації. Тобто, ми очікуємо, що після задоволення всіх вимог кредиторів, неплатоспроможні банки матимуть надлишки активів. Це означає, що всі черги отримають кошти.

У "МР банку" на накопичувальному рахунку лишається 3 мільярди гривень – цього достатньо для задоволення потреб вкладників до 200 тисяч гривень та наступну чергу кредиторів (фізичні особи, що перевищують 200 тис грн – ЕП). Кредитори сьомої черги – юридичні особи – отримуватимуть виплати за рахунок реалізації портфелю активів банку.

Портфель залишився в межах 20 мільярдів, також є інші активи, зокрема нерухомість. Цього більш ніж достатньо, щоб покрити всі черги кредиторів, за виключенням пов'язаних осіб. І ми сподіваємось, що матимемо надлишки, які також повернемо державі.

— А що буде з вимогами пов'язаних осіб – тобто російських державних "Сбєрбанку" та "ВЕБ.РФ"?

— Права материнських структур повинні перейти державі Україна. Інших варіантів бути не може. Йдеться про депозити, поточні рахунки або субординований борг материнської структури в банку. Тобто, банк не повинен буде повертати материнській структурі нічого, що є абсолютно логічним.

Також в межах експропріації держава забере у "МР банку" та "Промінвестбанку" кредити, видані українським державним компаніям. Йдеться про чотири державні підприємства, які мають стратегічне значення. Сума цього боргу перед двома банками, без відсотків, становить близько 10 мільярдів гривень.

— Уточніть про які саме компанії йдеться. Серед них є "Укрзалізниця"?

— Назви поки що озвучувати не буду. Пропоную дочекатися остаточного рішення.

«Аргумент»

На цю тему:

• ОВА: ситуація в регіонах станом на 8.00 18 квітня
• Ракети влучили поруч із залізничними об’єктами у Львові, шість загиблих
• Окупанти зайшли в Кремінну, йдуть вуличні бої, горить спортцентр – Гайдай
• ГЕНШТАБ: ситуація в регіонах станом на 6.00 18 квітня