"Якщо Росія атакує якесь судно, Україна відповість": експерт розповів про можливу блокаду судноплавства у Чорному морі

Версия для печати

У Міністерстві оборони України напередодні попередили: відтепер військовою метою можуть вважатися всі судна, які йдуть до російських портів у Чорному морі чи українських портів, які окуповані армією РФ. Україна залишає за собою право знищувати такі суди з півночі 21 липня. У тому ж таки прес-релізі згадують крейсер "Москва", підбитий минулого року.

Раніше Москва в односторонньому порядку вийшла з "зернової угоди" і попередила, що вже з півночі 20 липня вважатиме всі судна, що йдуть до українських портів, військовими цілями. А якщо судно йде під прапором іншої країни, то її у Москві вважатимуть учасником війни на боці Києва. Прокоментувати ситуацію видання currenttime.tv попросило Андрія Клименка, керівника моніторингової групи Інституту чорноморських стратегічних досліджень.

– Це заява Міністерства оборони України, фактично попередження: бити по кораблях. А у Чорному морі до російських портів ходять ще якісь судна, окрім російських військових?

– У Чорному морі дуже великий комерційний трафік. І там не лише російські танкери та зерновози, вуглевози тощо. І це багато сотень судів. Лише танкерів за місяць проходить близько трьохсот.

– І це не лише російські?

– Це здебільшого не російські. У Росії не такий великий комерційний флот. Це переважно судна, які належать компаніям Греції, Туреччини, європейських країн.

– Чи правильно я розумію, що фактично Міністерство оборони України сьогодні сказало, що битиме і по цих судах?

– Ви абсолютно правильно розумієте. Це дзеркальна заява на заяву російського міністерства оборони.

– Як на це мають чи можуть відреагувати інші країни?

– По-перше, страхові компанії мають, за ідеєю, припинити страхувати такі перевезення. Це означає, що вони не можуть здійснюватись, тому що незастрахованим судам забороняється вихід у море. І це означає, що власники суден, які ходять до російських портів Чорного моря, повинні розуміти, що у них виник ризик втрати своєї власності.

– Чи правильно я розумію, що це фактично блокада торгівлі? Йдеться таки вже не про військове протистояння, а така ж дзеркальна, як Росія заблокувала вихід зерна з українських портів, і Україна намагається зробити те саме з російськими портами?

– Так, абсолютно правильно. Це хід у відповідь не тільки на зернову блокаду, це хід у відповідь на вчорашню заяву російського міністерства оборони щодо суден, які йдуть у Чорному морі в українські порти.

– А з погляду морського права, як це?

– Росія та морське право – це дві речі несумісні.

– Я маю на увазі Україну, з Росією зрозуміло.

– Війна є війна. Що тут скажеш?

– Тобто це буде оцінено з погляду міжнародного законодавства як щось незаконне?

– Це довга дискусія. На сьогоднішній день ми знаємо, що вже з грудня минулого року існує ембарго країн G7 на імпорт морським шляхом російської нафти. А з лютого існує таке саме ембарго на імпорт російських нафтопродуктів. Проте в європейські країни на сьогоднішній день щомісяця, порушуючи ембарго, морем доставляється від півтора до одного мільйона тонн на місяць.

– Так, усі ці заборони знаходять як оминати.

– Ні, вони просто порушують. Декілька днів тому ми зустрічалися з послом однієї з шановних європейських країн, наших союзників. І коли ми йому показали, що того самого дня, коли ми зустрічалися, до порту тієї самої країни входить танкер прямим ходом з Новоросійська, для нього це було відкриттям.

І так само місяць тому ми показали такі самі матеріали, карти фіксації високому представнику Європейського союзу з питань санкцій пану Саллівану. І він теж був здивований і не міг повірити своїм очам. Справа в тому, що у країнах ЄС Європейська комісія не має контрольних функцій. Контроль покладено на національні уряди. А національні уряди, і ми говоримо про це вже рік, просто не мають таких контрольних органів.

– Так. І часто таких механізмів.

– У Європі вважають, що якщо ухвалено консолідоване рішення Європейською комісією, то воно автоматично виконується без жодного… Це не так.

– А чим Україна може бити цими кораблями?

– Якщо згадати, то у листопаді минулого року невідомий безпілотник потрапив до нафтового терміналу "Шесхаріс" у Новоросійському порту вночі. І я гадаю, що тоді це була пробна операція. На сьогоднішній день Україна має в своєму розпорядженні вже великий флот морських безпілотників і досвід у їх застосуванні. І якщо взяти лінійку та поміряти відстань від лінії фронту, наприклад, у Запорізькій області в районі Мелітополя до порту Новоросійськ, то це буде 176 миль, близько трьохсот кілометрів. Тобто це цілком можливо для тих ракет, які є сьогодні на озброєнні української армії. Це трохи далі, ніж Керченський міст.

– Зрозуміла. Тобто є можливість. А як вважаєте, це просто загрози з обох сторін, чи обидві сторони можуть піти на це?

– Я думаю, що якщо Російська Федерація першою атакує якесь із суден, що йде в українські порти, то Україна відповість.

– А якщо Російська Федерація атакує якесь судно, яке йтиме під прапором країни, яка входить до НАТО, чи буде якась відповідь?

– Ні.

– Бо цивільне?

– Так. Річ у тім, що морське право свідчить, що суверенна територія держави поширюється територію торгового судна під прапором тієї країни. А для військових кораблів інша ситуація: територія військового корабля дорівнює суверенній території держави.

– Ваш прогноз: що в результаті буде з "зерновою угодою"?

– Тут немає комерційної сторони, це є гуманітарний проект. Це проект Ердогана. І все залежатиме від того, коли і про що він поговорить із Путіним. Але в контексті останніх заяв Ердогана російські експерти та російські політики вже записали Туреччину з дружніх країн до недружніх: звільнення "азовців", його висловлювання про те, що Україна заслуговує на членство НАТО, його підтвердження позиції щодо територіальної цілісності України. Тобто, від позиції Туреччини багато залежить. Мені здається, що є висока ймовірність, що турецькі військові кораблі супроводжуватимуть судна, які йтимуть до українських портів, і турецькі тральщики розмінуватимуть Чорне море.

Вгорі: Андрій Клименко. Фото: investigator.org.ua

«Аргумент»

на цю тему:

• Довга рука ЗСУ на Чорному морі
• В Чорному морі окуповано понад 70 тис. кв. км загальноекономічної зони України
• Чим загрожує Україні нова морська блокада