Як захід позбавляється залежності від урану росії

Версия для печати

США заборонили імпорт збагаченого урану із Росії. Чим це загрожує обом країнам?

Про це йдеться у статті видання bellona.

Що трапилося

14 травня Джо Байден підписав закон про заборону імпорту російського збагаченого урану до США. Ця країна має найбільший парк АЕС у світі — 94 блоки АЕС. Для порівняння, у Франції та Китаї по 56 блоків, у Росії — 36. Понад 30 років США закуповували в Росії до 25% необхідного збагаченого уранового продукту (ЗУП, це природний уран, який пройшов процедуру збагачення на спеціальних центрифугах). 

Російські центрифужні заводи зі збагачення урану становлять до 40% світових потужностей. Багато в чому за весь час війни в Україні російська атомна галузь не піддавалася серйозним санкціям. І новий закон у США може стати найбільшим обмеженням для "Росатому" за цей час.  

Як США підстрахувалися

Закон допускає можливість закупівель збагаченого урану з РФ до початку 2028 року, якщо Міненерго США вважатиме, що є загроза безперервності постачання або це загрожує національним інтересам США. У таких випадках Міненерго може давати добро на закупівлю ЗУП на запит компаній. 

Найбільший американський покупець російського ЗУП компанія Centrus Energy Corp вже заявила, що збирається подати такий запит. З 1990-х ця корпорація відповідала за постачання російського ЗУП на американський ринок та перепродаж його операторам американських АЕС. Зараз Centrus розпочала самостійне збагачення урану для реакторів нового типу за підтримки уряду, але поки що обсяги виробництва невеликі. Інша американська компанія Honeywell International ще до підписання закону подала кілька заявок на експортні ліцензії для збагачення близько 8500 тонн природного урану в РФ до 2028 року. Тож можна впевнено сказати, що найближчими роками російські збагачувальні потужності продовжуватимуть працювати для замовників із США. Сам закон передбачає повну заборону на ввезення російського ЗУП з 2028 до 2040 року. Що буде потім, загадувати зарано. 

Проте найближчими роками обсяг закупівель російського збагаченого урану, швидше за все, скоротиться. Закон обмежує допустимі закупівлі від 476,5 т 2024 року до 459,1 тонни 2027-го. За останні 15 років США в середньому закуповували на рік майже в півтора рази більше ЗУП із РФ, практично не опускаючись нижче за зазначений у законі максимум закупівель. Минулого року, наприклад, закупили трохи більше 700 тонн, явно запасаючись перед забороною.

Що буде з цінами

Обмеження можуть спричинити зростання цін на послуги збагачення урану і в США, і в Європі. Вже 2023 року, за даними Comtrade, США купували ЗУП з РФ у середньому за цінами на 20% вищими, ніж 2022-го. А за прогнозами аналітиків, після запровадження заборони в США ціни можуть зрости ще на 20%, особливо якщо Росія вирішить запровадити зустрічні обмеження та перервати постачання самостійно.  

По суті, на західному атомному ринку, куди входять найбільші споживачі ЗУП (США, ЄС, Південна Корея та Японія), окрім Росії зараз є лише два великі гравці, які займаються збагаченням урану, — англо-німецько-нідерландська Urenco та французька Orano. Зараз вони забезпечують до 2/3 потреб і в ЄС, і США. Причому у США половина цих поставок йде з єдиного заводу Urenco до США у штаті Нью-Мексико, а друга половина — безпосередньо з ЄС. Росія ж закривала 25–30% потреб, що залишилися, і США, і ЄС. Тому відхід Росії з ринку постачання США автоматично підвищить попит над ринком збагачення у ЄС. А в самих США можуть початися перегони за подання заявок на дозволені закупівлі в рамках виділених лімітів. 

Хто замінить Росію

За два роки війни Urenco та Orano зрозуміли, куди все рухається, і вже минулого року, ще до введення обмежень на постачання ЗУП із Росії до США, оголосили про плани щодо розширення своїх потужностей. Причому Urenco розширюватиме як завод у США, так і заводи в ЄС, і вже розпочала роботи. Orano зібралася розширити французький завод і задумалася про старі плани з будівництва заводу в США. Ці заходи, якщо судити за названими термінами та обсягами розширення потужностей, дозволять замінити поточний обсяг поставок ЗУП з Росії до США у найкращому разі якраз через 4–5 років. Проте постачання Росії до ЄС вони навряд чи компенсують. Тож аналогічної заборони на ввезення ЗУП до ЄС найближчим часом чекати не варто. Якщо тільки ми не побачимо, що плани заміщення прискорюватимуться.

Підписання Байденом закону про заборону постачання російського ЗУП до США одночасно розблокувало й виділення 2,7 млрд доларів федеральних грошей на стимулювання власного виробництва ЗУП у Штатах. Вже в червні уряд збирається освоїти ці гроші та розіграти контракти на суму 3,4 млрд доларів на постачання вітчизняного низькозбагаченого урану.

Загалом ще рік тому США, Франція, Великобританія, Японія та Канада домовилися про наміри зміцнювати та розширювати власні потужності у ядерно-паливній сфері для зниження залежності від Росії. І вирішили виділити на це 4,2 млрд. доларів. Це вже зробили не лише США: Великобританія також нещодавно оголосила про виділення 300 млн фунтів для розширення заводу Urenco на своїй території. Франція, очевидно, допомагає своїй Orano, хоч і залишається найбільшим покупцем російського ЗУП в ЄС. І навіть Японія зібралася кратно збільшити власне збагачувальне виробництво. Ну а канадська Cameco — один із найбільших постачальників урану у світі, а з недавніх пір і власник американської компанії Westinghouse, головного постачальника ядерного палива, зокрема альтернативного російському, для європейських реакторів ВВЕР.

Всі ці додаткові зусилля та фінанси разом з американськими обмеженнями можуть прискорити ті плани, про які вже заявили Urenco та Orano. У принципі, на ринку збагачення в США можуть з'явитися і нові гравці, типу американської Centrus, але в короткостроковій перспективі основний приріст все одно буде за рахунок вже знайомих гравців. Тому поточне становище, де «Росатом» займає не менше 35% світового ринку збагачення урану, може змінитись у найближчі роки.  

Як санкції позначаться на Росії

США — найбільший покупець збагаченого урану з РФ, на них припадає до 50% усіх російських продажів послуг зі збагачення (2023 року — до 60%). У грошах це близько одного мільярда доларів із приблизно двох, які «Росатом» заробляє на закордонному ринку ЗУП.

ЄС останніми роками закуповує у Росії менше ЗУП, ніж США, витрачаючи в межах 500 млн. доларів на рік. При цьому порівнянний обсяг збагаченого урану європейці купують у Росії вже у складі ядерного палива, яке постачається для реакторів ВВЕР радянського дизайну у Східній Європі (докладніше про імпорт ядерного палива до ЄС можна прочитати тут). Але від цього палива ЄС також відмовляється навіть без офіційних санкцій. Таким чином, у перспективі найближчих п'яти років «Росатом» може позбутися половини свого зарубіжного виторгу в ядерно-паливній сфері, яка зараз становить близько 3–4 млрд доларів.  

Звичайно, «Росатом» зможе частково компенсувати втрати західного ринку майбутніми постачанням палива в інші країни, де він зараз будує АЕС, — до Туреччини, Індії, Китаю, Єгипту, Бангладеш тощо. Але 1–2 млрд доларів зайвими не бувають. До того ж раніше «Росатом» мав ще й плани щодо розширення роботи на Заході — йшлося і про паливо для АЕС західного зразка, і про виведення АЕС з експлуатації, і про багато іншого, про що зараз можна забути.  

До того ж основний потенційний покупець, Китай, сам вміє збагачувати уран і взагалі намагається все більше робити самостійно в ядерній сфері, навіть якщо спочатку брав технології з-за кордону. У тому числі і з Росії, як і ті ж технології збагачення урану. Китай за останні 20 років побудував у себе більше АЕС, ніж усі інші країни за цей час – понад 50 блоків. І зробив це, взявши найкращі технології та проекти з усього світу — із Франції, США та Росії. А тепер будує АЕС за власним проектом та збирається виходити з ними на експорт. Тому ще не відомо, чим буде Китай для «Росатому» у майбутньому — більшим партнером чи конкурентом. Проте варіанта не працювати з Китаєм у «Росатому» немає, тому розворот у його бік вже відбувається у всіх аспектах. І за останні два роки Китай наростив обсяг закупівлі російського збагаченого урану, у фізичному обсязі вони перевищують закупівлі ЄС. При цьому ціна для Китаю суттєво нижча, ніж для Заходу.

Загальний зарубіжний виторг «Росатому» у 2023 році перевищив 16 млрд доларів. З них, за словами глави компанії, понад 12 млрд. доларів припадає на так звані дружні країни. Тому розраховувати на різке скорочення зарубіжної активності «Росатому» після введених обмежень не доводиться. Ситуація для держкорпорації не критична, але все ж таки вкрай неприємна і показова — адже рветься співпраця з найбільшим і багаторічним партнером у паливній сфері, найбільш вигідною та прибутковою. Набагато більше значення обмеження матимуть для західної атомної галузі, яка отримує серйозний стимул для зміцнення та розвитку.

Вгорі: російський уран залишиться без грошових покупців. ФОТО: SAMEER AL-DOUMY / AFP / SCANPIX / LETA

Переклад: «Аргумент»

На цю тему:

• Дефіцит урану загальмував атомну енергетику
• Чому Захід залежить від російського урану, а Україна - ні?
• Зауранія: чому росія лізе в Нігер