ЗМІ дослідили, хто з російських олігархів має найбільше активів у ЄС

Версия для печати

Станом на березень 2022 року в Європі налічувалось майже 31 тисяча фірм із російськими бенефіціарними власниками. За даними аналітичної платформи The Ownership Monitor, 1400 з них контролюються 33 особами, які на той момент стали фігурантами міжнародних санкцій.

Про це повідомляє видання "Тексти".

Аналітики оцінюють вартість тільки цих фірм у $440 млрд. За даними The Ownership Monitor, більшість компаній олігархів містяться у Німеччині, Великій Британії, на Кіпрі, в Нідерландах, Люксембурзі й Австрії. Переважно йдеться про реєстрації бізнесу, а не фізичні активи.

До прикладу, через Кіпр іде 17% непрямих зв’язків (коли росіяни не володіють європейською фірмою напряму), через Німеччину – 12%.

В Європі мають свої представництва і дочірні компанії найбільші корпорації Росії – Газпром, Лукойл, Роснефть, Росатом, Сібур Холдинг, група Єврохім, Новатек, Трубно-металургійна компанія (ТМК), Трансмашхолдинг (ТМХ), Фосагро, СУЕК, Норільськнікель, Русал, Сбербанк Росії, X5 Retail, Татнефть, НЛМК та інші. 

"Тексти" перевірили 70 найбільших компаній Росії з останнього доступного рейтингу (за підсумками 2021 року) і виявили, що щонайменше 40 з них представлені у Європі.

Так, окрім торгових представництв та холдингових компаній у зручних юрисдикціях, через які росіяни структурують свої європейські активи, в Європі російський бізнес і держава контролюють нескінченну низку промислових підприємств, готелів, турфірм, будівельних компаній.

Найбагатший росіянин Володимир Лісін володіє металургійним заводом NLMK Clabecq та кількома іншими підприємствами компанії НЛМК у Бельгії, Франції, Італії, Данії. Він досі не потрапив під санкції ЄС. Також, за даними ЗМІ, завдяки бельгійським зусиллям поза санкціями поки перебуває і найбільший російський виробник алмазів – компанія Алроса, адже Антверпен є одним зі світових хабів торгівлі цим товаром. Європейський офіс роскомпанії теж міститься в цьому бельгійському порту.

Не під санкціями також завод Норнікелю у Харьявалті (Фінляндія). Попри санкції проти власника Володимира Потаніна, цей бізнес не чіпають через лідерські позиції в постачанні нікелю і паладію.

"Lukoil Вагіфа Алекперова має мережу заправних станцій по всій Європі, нафтохімічні та нафтопереробні заводи в Болгарії та Італії (продається), НПЗ в Румунії, Нідерландах. Зареєстрована у Швейцарії група Андрія Мельниченка EuroChem володіє заводами з виробництва мінеральних добрив у Антверпені (Бельгія) і Кедайняй (Литва), а також часткою в заводі Hispalense de Liquidos в Севільї (Іспанія)", - зазначають автори матеріалу.

Також дочірня компанія Газпрому - Газпромнефть - володіє 57% акцій сербського нафтового холдингу NIS (Нафтна индустрија Србије), який займається видобутком, переробкою нафти та продажем нафтопродуктів на Балканах та в деяких інших країнах. Ще Газпрому належить 51% газосховища Banatski Dvor і 49% компанії розподільчих мереж Yugorosgaz.

А Росатом має чинний проєкт з будівництва атомної електростанції в Угорщині. Водночас зі спільного проєкту у Фінляндії її "попросили" колишні партнери.

Власник En+ та Rusal Олег Дерипаска володіє низкою активів, зокрема алюмінієвими підприємствами в Німеччині, Ірландії, Швеції, Італії, часткою в найбільшому будівельному холдингу Strabag (Австрія, має представництва дочірні фірми по всій Європі).

Акціонери кажуть, що Дерипаска втратив доступ до дивідендів будівельного холдингу, проте чи це відбувається насправді – невідомо. Також в Австрії у Дерипаски є ще готель Guest, яким він володіє через компанію, зареєстровану на свого двоюрідного брата.

Водночас заблокованими називають пакети акцій Олексія Мордашова в німецькому туроператорі TUI, а також частку Вячеслава Кантора у польському виробнику міндобрив Grupa Azoty Spółka Akcyjna і частку Віктора Вексельберга у швейцарському машинобудівельному Sulzer. Бізнеси Геннадія Тимченка й Аркадія Ротенберга (включно з відомою Hartwall Areena), а також структур Яндексу в Фінляндії взагалі заарештовані через санкції.

"Менш відомими активами росіян в Європі є такі підприємства як завод з виробництва метанолу компанії Metafrax в Австрії, найбільший в Словенії сталеливарний холдинг SIJ Group, який належить Андрію Зубицькому", - пишуть "Тексти".

Видання зазначає, що якщо фірми олігархів під санкціями переважно уже отримали визначеність своєї долі – їх чекає зміна власника, то дрібніший російський бізнес – готелі, гольф-клуби та інші "свічні заводики" поки продовжують функціонувати й не викликають питань у ЄС.

Фото з відкритих джерел

«Аргумент»

На цю тему:

• Російські олігархи в Євросуді в Люксембурзі намагаються зняти з себе санкції