Чому НАТО не готова до битви з Росією в країнах Балтії - ЗМІ

Версия для печати

Майже через три десятиліття після закінчення холодної війни НАТО та Росія знову дивляться один на одного з підозрою, проте почати війну їм тепер складніше. Новий театр потенційних бойових дій виявився до них просто не готовий.

Про це повідомляє ВВС.

У західній пресі були опубліковані кілька матеріалів, в яких йдеться про досвід розгортання, ротації та постачання чотирьох батальйонних бойових груп в Східній Європі.

В рамках операції «Розширена передова присутність» в Естонії розгорнута бойова група, що складається в основному з британських, а також данських військових. У Латвії розгорнута група, яку очолюють канадці, але також беруть участь військові з Іспанії, Італії, Польщі, Словенії, Албанії та Словаччини.

Групу НАТО в Литві очолює німецький контингент, якому додані військові з Хорватії, Франції, Голландії та Норвегії. Четверта група дислокована в Польщі, і її очолюють американці, а беруть участь ще британці, хорвати та румуни.

Головним завданням цих груп, як оголошувалося спочатку, є стримування наступу російських військ до підходу підкріплень. 

В опублікованих матеріалах йдеться, що завдання виконувати надзвичайно важко, перш за все, через бюрократичні та юридичні особливості різних країн, різні технічні стандарти транспортних систем, але головне — недостатній розвиток транспортної інфраструктури.

Суворі закони

Американська газета The Washington Post опублікувала велику статтю, головна думка якої — у випадку початку бойових дій в країнах Балтії — Естонії, Литві та Латвії — підкріплення з інших країн НАТО не зможе прийти вчасно, аби відбити російський наступ.

«Якщо ти не доберешся туди за 45 діб, ти запізнився на війну. Іноді ми можемо рухатися з військовими темпами, але в цілому ми далекі від цієї норми», — цитує видання слова генерал-майора Стівена Шапіро, який відповідає за пересування американських військ в Європі.

Як приклад, він навів історію з поверненням до місця постійної дислокації у Німеччині американської роти з технікою після навчань в Грузії. Маневри закінчилися 15 серпня, але остання техніка повернулася до Німеччини тільки в грудні.

За його словами, військові зіткнулися з тим, що в Угорщині залізничні правила забороняли транспортувати залізницею техніку так, як того вимагали правила в Румунії, і важкі бронетранспортери Stryker довелося знову закріпляти на платформах. В іншому випадку працівник залізниці зупинив ешелон в четвер, а потім взяв вихідний в п\’ятницю на додаток до звичайного уїк-енду. Довелося його чекати.

І це не лише думка одного генерала. Британське видання Business Insider розповідало в січні, як американську колону з шести тягачів з самохідними гаубицями M109 Paladin на платформах зупинили на кордоні з Німеччиною поліцейські, які причепилися до порушення кількох правил транспортування вантажів.

Але справа, зрозуміло, не тільки в бюрократичних або адміністративних перепонах — навряд чи німецькі поліцейські стали б зупиняти самохідки, які перекидали б на фронт в разі війни.

«Горлечко пляшки»

Проблема полягає в тому, що передбачуваний театр бойових дій в разі початку війни з Росією може виявитися на території країн Балтії. Один зі сценаріїв, який розглядають на Заході — захоплення Росією Естонії, Литви або Латвії.

У цих країнах дислоковані приблизно 3,5 тисячі військових НАТО з технікою, які повинні протриматися до приходу підкріплень з Польщі та Німеччини.

Ці підкріплення будуть змушені проходити крізь так званий «коридор Сувалки» — вузьку дільницю польсько-литовського кордону між Калінінградською областю Росії та російським союзником Білоруссю.

Головною проблемою цього коридору є те, що він прострілюється оперативно-тактичними ракетами з території російського ексклава. Але це ще не все.

Через цей коридор проходять два шосе та одна одноколійна залізниця. Одне з шосе, як пише The Washington Post, настільки вузьке, що там не завжди є розмітка, що розділяє смуги, а друга — це дорога місцевого значення. У разі початку війни затори на них неминучі, вважають журналісти.

Досвід Холодної війни

За часів холодної війни в системі оборони НАТО від країн Варшавського договору теж було одне «горлечко пляшки», так званий Фульдський коридор — район в німецькій федеральній землі Гессен.

Проблемою це, правда, було для Радянського Союзу, якому довелося придумувати, як краще подолати цей коридор своїми танками — це була єдина доступна для танків місцевість між гірськими масивами на кордоні НДР і ФРН.

В НАТО розуміли, що саме там і буде проходити генеральний наступ радянської армії та її союзників, і тому намагався особливо ретельно боронити цей коридор.

Прохід прикривався 11 бронекавалерійським полком (танковою частиною) армії США, завданням якого було утримання проходу до прибуття підкріплень.

Вважається, що саме в рамках підготовки до оборони цього проходу створили ударні гелікоптери AH-64 Apache, штурмовики A-10 Thunderbolt та інше озброєння.

З 1969 по 1993 рік США щорічно, а то й двічі на рік проводили операцію під кодовою назвою REFORGER (скорочено від Return of Forces to Germany — повернення військ в Німеччину). В рамках цієї операції щороку вони відпрацьовували перекидання до Європи військ чисельністю приблизно в дивізію.

Робилося це для того, щоб відпрацювати злагоджені дії всіх тилових частин, військової поліції, постачання та інших служб, які, не беручи участь у війні, мають вирішальний вплив на результат бойових дій.

Однією з головних завдань частин, які зараз знаходяться в Європі на ротаційній основі в рамках програми «Розширена передова присутність» НАТО, також полягає в тому, щоб змусити працювати тилові механізми військової машини альянсу в Європі.

Облаштування

Очевидно, що «горлечко пляшки» «коридору Сувалки», і без того вкрай вразливе через свій розмір, створює ще більші проблеми для НАТО через погано розвинену мережу шляхів.

Пропускна спроможність залізниці та двох невеликих шосе вкрай невелика. А залізнична колія Литви ще й відрізняється від польської. Судячи з сервісу Google Street view, на одному з шосе — DK16 — дорога виглядає зовсім не як швидкісна автомагістраль.

У країнах Балтії в даний час розробляється проект будівництва швидкісної залізничної магістралі Rail Baltica, яка повинна зв\’язати Польщу через " коридор Сувалки" з Литвою і двома іншими країнами Балтії.

Водночас на сайті проекту йдеться тільки про економічні завдання цього транспортного проекту.

25 червня інтернет-видання Defense News опублікувало матеріал, у якому також йдеться про те, що найважливішим інструментом, що забезпечує успіх стримування в Європі, стають лінії постачання.

Це стосується не тільки фізичного стану інфраструктури — шляхів, портів, аеродромів, але також й адміністративних та юридичних питань, які, як зазначає видання, розглянуть на засіданні Європейської ради в кінці червня та саміті НАТО в липні.

А чи готова Росія?

На думку військового експерта, заступника головного редактора «Щоденного журналу» Олександра Гольця, військові з країн НАТО напередодні саміту можуть навмисне описувати ситуацію в сірих тонах, аби домогтися фінансування цих робіт.

За його словами, в розрахунок абсолютно не береться той факт, що через недосконалість транспортної інфраструктури будуть страждати всі — і ті хто обороняється, і ті, хто наступає. «Більш-менш очевидно, що противнику доведеться наступати через ті самі комунікації», — відзначає експерт.

У Росії ситуація з дорогами, що ведуть до країн Балтії, не набагато краща. В Естонію через річку Нарву веде один автомобільний міст та ще один залізничний. У Латвії через кордон йдуть дві великі дороги, а до Литви — два шосе з Калінінградської області.

Схоже, новий театр підготовлений до бойових дій ще гірше, ніж попередній, часів холодної війни.

Зрозуміло, що є ще можливість наступу на країни Балтії з території Білорусі, і торішні навчання «Захід-2017» змусили понервувати європейських військових. Власне, на цих маневрах Росія також відпрацювала швидке перекидання військ до Білорусі. Наскільки це вийшло, сказати складно — російські військові ні з ким не стали ділитися результатами навчань.

Втім, свої війська до Білорусі з Росії перекидати по залізниці набагато простіше, ніж в Литву з Польщі, через те, що в колишніх радянських республіках зберігається однаковий розмір колії.

Олександр Гольц вважає, що «в найближчі два-три роки ані у Росії, ані в НАТО не буде достатньо сил для проведення широкомасштабних операцій із захоплення великих територій».

А за словами старшого наукового співробітника центру європейських та міжнародних досліджень ВШЕ Василя Кашина, Росії не має сенсу починати війну, в яку рано чи пізно вступлять всі країни альянсу.

«Якщо Росія захоче їх [країни Балтії] зайняти, вона їх займе. Більшість оцінок зводяться до цього. Інше питання, що після цього вона все одно зіткнеться з об\’єднаною військовою міццю НАТО, і її справи будуть кепські», — вважає він.

При цьому Кашин вважає, що серйозну готовність НАТО до конфлікту в цьому районі можна було б визначити з початком радикального оновлення транспортної інфраструктури в «коридорі Сувалки» та країнах Балтії.

«Аргумент»

В тему:

• Якщо Росія нападе на Естонію, то може втратити Омск, Томск і Петербург - екс-президент Естонії
• Росія мала вбити і прем'єра Чорногорії, і президента Сербії: план Кремля по підриву Балкан
• Росія - одне з головних джерел небезпеки для НАТО