Лілія Гриневич розповіла послам країн-членів НАТО про межу компромісу щодо мови

Версия для печати

Україна – європейська країна, яка готова до цивілізованого діалогу щодо імплементації ст7 Закону «Про освіту», однак головна ідея статті повинна бути збережена: кожна українська дитина має володіти державною мовою – це наша межа компромісу.

На цьому наголосила Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич під час виступу перед послами країн-членів НАТО, що відбувся 6 листопада у приміщенні штаб-квартири Альянсу, йдеться у повідомленні на сайті відомства.

«Я розумію, що міністри освіти не дуже часто виступають на засіданнях НАТО. Хоча освіта також є питанням безпеки, в певному сенсі. Як Міністр освіти і науки України я вірю в європейські цінності. Я переконана, що цивілізований діалог є однією з тих основоположних європейських цінностей, які спрямовуватимуть наше співробітництво. Ми розглядаємо системні реформи як найважливіший інструмент забезпечення нашого європейського майбутнього. Закон "Про освіту" є найважливішим законодавчим актом, аби розпочати довгострокову реформу освіти. Закон переймає найкращі європейські практики, такі як навчання на основі компетентностей, автономія шкіл та професійна свобода вчителів. Ми впроваджуємо сучасну структуру системи освіти та сучасне забезпечення якості. Наша мета - запровадити школу ХХІ століття», - заявила Лілія Гриневич.

Вона підкреслила, що закон імплементує європейські цінності в національну систему освіти, включаючи положення, які дозволяють національним меншинам вивчати свою мову та навчатися на ній. Водночас закон застерігає роль державної мови «як інструменту соціальної єдності та цілісності».

«На жаль, деякі непорозуміння та політичні зловживання затьмарили суть закону. Я маю визнати, що ми дуже розчаровані поведінкою деяких європейських партнерів, які культивують та поширюють міфи про основні поняття закону», - зазначила Міністр.

Своєю чергою посли країн-членів НАТО відзначили, що вітають проведення освітньої реформи в Україні і вдячні за детальне роз’яснення положень закону безпосередньо від Міністра освіти і науки України.

Одним із основних питань було, чи готова Україна імплементувати рекомендації Венеційської комісії. На що Міністр вкотре наголосила, що лише за умови, якщо ці рекомендації дозволять кожній українській дитині на прийнятному рівні володіти державною мовою.

«Закон не обмежує жодних конституційних прав громадян України - представників національних меншин. Навпаки, новий Закон «Про освіту» передбачає ширші можливості для використання їхнього законного права на рівний доступ до якісної освіти у всій країні. Я хотіла б підкреслити, що ми прагнемо говорити з нашими партнерами мовою не політичних, а освітніх аргументів. І я дотримуюсь цього підходу з усіма партнерами нашої країни. Я мала зустрічі і плідні перемовини з Міністрами освіти Польщі, Румунії, Молдови та Болгарії. Крім того, я зустрілася з Міністром людських ресурсів Угорщини. Ми прагнемо до подальшої співпраці та спілкування з партнерами. Однак ми сподіваємось, що наша відкритість відповідатиме адекватному розумінню наших аргументів», - додала Лілія Гриневич.

Нагадуємо, що під час зустрічі Міністрів освіти і науки України та Болгарії Лілія Гриневич наголосила, що «МОН працює над новими підручниками, програмами та підвищенням кваліфікації вчителів для усіх шкіл з мовою навчання, що належить до національних меншин».

«Аргумент»

 В тему:

• У жодній зі стурбованих новим законом про освіту країн, немає української школи, - Гриневич
• Глава МЗС Угорщини погрожує блокувати всі подальші рішення ЄС щодо зближення з Україною
• Румунія і Угорщина разом тиснитимуть на Україну, щоб змінити закон про освіту