Ірина Фаріон: в систему освіти необхідно вживити культ праці і культ знань

Версия для печати

Змінити на законодавчому рівні систему освіти в Україні можливо лише, викинувши з системи освіти споживацький спосіб мислення. Викинути з освіти продажність, викинути з освіти аморальність і поселити туди одержимість, ідейність, натхненність, працю до самозабуття, бо тільки тоді існують наукові школи, тільки тоді викладачі стають кумирами для студентів, а студенти — наснагою для викладачів.

Таку думку під час чату з читачами Главреду висловила народний депутат ВО «Свобода», голова підкомітету з питань вищої освіти Ірина Фаріон.

«Фабрика законотворення не убезпечує державу від ненормального функціонування. Наша держава саме про це й свідчить. Що з того, що у нас ухвалюється така кількість законів, якщо вони не працюють у системі радянського мислення. Тому якщо ми хочемо змінити систему освіти, треба змінити спосіб мислення. Треба, щоб у вищий навчальний заклад зайшли дві константи, дві сталі величини: культ праці і культ знань.

Де ви це бачили в нашій вищій школі? Ні культу праці я поки що не бачу, бо студент чекає, щоб ти йому приніс готовий матеріал. Лише одиниці готові копати і викопувати. І культ знань, коли „сонце весело сміється — все на світі продається“.

Коли Литвин (Володимир Литвин — екс-голова ВР — ред.), головний плагіатор країни, вчора сидів у президії Комітету (Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти — ред.). Я досі не можу отямитися від цього приниження, якого я зазнала, сидячи і спостерігаючи цю людину в президії. Щойно цей чиновник, цей Юда, який продав мову за трьох людей у списку Партії регіонів, виступивши, наметавши словесної полови, отримавши за це оплески (а це сиділи освітяни — ті, хто має освітити світ, а не задимлювати суспільство), забрався і пішов. Коли я вийшла на трибуну, я запитала: „Де депутат Литвин? Де депутат Калєтнік? Чи вони прийшли тільки пометати пусті обгортки, які вони називають словами?“

Треба викинути з системи освіти споживацький спосіб мислення, викинути з освіти продажність, викинути з освіти аморальність і поселити туди одержимість, ідейність, натхненність, працю до самозабуття, бо тільки тоді існують наукові школи, тільки тоді викладачі стають кумирами для студентів, а студенти — наснагою для викладачів», — говорить Фаріон.

Ірина Фаріон дала власну оцінку законопроектів про вищу освіту, над якими працюють різні депутати та експерти.

«Є три законопроекти (два опозиційних, один — від влади). Той, що від влади — це Совєтскій Союз 1937-1972 року, це образ розпачу. Але навіть ті два опозиційні закони чи зможуть діяти в системі інших законів? Ні, не зможуть. Ми змінимо вищу освіту тоді, коли ми не просто заберемо Діму Табачника з міністрів, а коли Янукович навсегда, даруйте це слово, перестане бути президентом країни. Неможливо змінити щось в окремо взятій галузі. Життя — це системна структура. Це все одно, наприклад, що я хвора, а мені лікар сказав лікувати тільки печінку, бо поставив діагноз, що хвора печінка. Мудрий лікар скаже, що треба лікувати весь організм, підтримувати всю його імунну систему. Тому раджу всім нам не мислити фрагментарно і сегментно. Держава — це постійні сполучні посудини, дуже складний організм, в якому одне залежить від іншого. Але освіта — це царина, де формуються ідеї, де першорядним має бути відданість. І ще дуже важливе почуття, без якого вона жити не буде — пристрасть. Мають горіти очка. Якщо ти запалив студента, і після пари він пішов в бібліотеку не з примусу, щоб отримати ті нещасні бали за кредитною системою, а якщо його туди несе, то все нормально, освіта жива. Тож не все залежить від законів. Все залежить від того, наскільки ми зможемо народжувати, виховувати і формувати натхнених і одержимих особистостей», — вважає нардеп.

Наші видатні вчені завжди були всупереч системі освіти. Я закінчила радянську школу, хай вона згорить! Я закінчила радянський університет (не буду казати, щоб він згорів, бо університет імені Франка). Як згадаю, чого мене там навчали — аж страшно стає. Найкраща освіта — це самоосвіта і внутрішня дисципліна. В опозиційному законопроекті та законопроекті шановного пана Згуровського (я просто відкрила цього чоловіка, захоплена ним) постійно присутній такий компонент, як навчально-виховний процес. Знання без виховання — меч у руках божевільного. Що мені з твоїх знань, якщо у них немає ані крихти любові, якщо немає ідеї у знаннях? Знання можуть бути схоластичні, мертві, але все це стає пружиною тоді, коли цією пружиною рухає певна ідея — ідея визволення свого краю, ідея правди, ідея любові, ідея постійного вдосконалення, ідея подарувати свої знання комусь. Закінчу думку про освіти латинським прислів’ям: «Навчаючи — вчимося». Це велика помилка керівників від освіти і викладачів, якщо вони вважають, що вони вчать студента, бо студент їх вчить не менше. Я тому й повернулася на роботу в Політехніку, бо зрозуміла, що у Верховній Раді мене точно ніхто нічому не навчить. І моя депресія моментально минула, я спокійно сідаю і лечу в Київ, знаючи, що в понеділок я знову прийду до студентів і нап’юся чистої води.

«Аргумент»

В тему:

• Ирина Фарион добилась отмены языкового закона во Львовской области
• Фарион: никто и никогда не будет указывать украинцам, какую им употреблять лексику