Посли G7 наївно оприлюднили детальні пріоритети щодо реформ в Україні на 2022 рік

Версия для печати

Посли країн "Групи семи" (G7) в Києві, де цьогоріч головує Німеччина, оприлюднили детальні пріоритети роботи своєї групи на 2022 рік.

Документ опублікований на сайті посольства Німеччини в Україні.

Відзначається, що група підтримки послів G7 продовжить заохочувати Україну до інтеграції прав людини та гендерної рівності в усі реформи, включаючи сфери безпеки та оборони, і буде відстоювати інклюзивний підхід до реформ з урахуванням поглядів уряду, парламенту, громадянського суспільства та бізнесу. 

Посли G7 виокремили три великі групи пріоритетів, у яких вони працюватимуть - це справедливі та стійкі інституції, процвітаюча економіка та безпечна країна.

Перша група включає:

- просування судової реформи (належне впровадження реформи Вищої ради юстиції та ефективної роботи Етичної ради, забезпечення ефективної роботи комісії з відбору до Вищої кваліфікаційної комісії суддів, підготовка ґрунту для відновлення роботи ВККС, продовження реформування Офісу Генеральної прокуратури та Державного бюро розслідувань), 

- боротьбу з корупцією (прийняття та реалізація амбітної Національної антикорупційної стратегії, підтримка Національного агентства з питань запобігання корупції, підвищення ефективності, незалежності та доброчесності антикорупційних інституцій, зокрема НАБУ, САП та АРМА, підвищення незалежності та ефективності діяльності Вищого антикорупційного суду), ефективне управління та інституції (триваюча відданість децентралізації та міцному і впровадження та подальша розробка вдосконаленого виборчого кодексу, реформи, спрямовані на зменшення надмірного економічного впливу на політику, реформи, які посилюють свободу ЗМІ).

Друга група пріоритетів включає підтримку економічного зростання (підтримка сильного незалежного НБУ, підтримка подальшої плідної взаємодії України з міжнародними фінансовими установами, подальше впровадження та моніторинг ефективної, справедливої ​​земельної реформи, прозора приватизація державних підприємств і банків, покращення корпоративної сфери) і зеленого переходу та енергетичних реформ (здійснення реформ у енергетичному секторі, які сприяють інвестиціям, демонополізації та прозорості,  дослідження нових енергетичних секторів, таких як (зелені) водневі технології та відновлювані джерела енергії, реформи та дії, які підтримують внесок України у глобальні дії щодо зміни клімату).

Третя група пріоритетів стосується безпеки та оборони (продовження виконання Закону про національну безпеку та необхідних підзаконних актів, продовження переходу до демократично підзвітного Міністерства оборони на чолі з цивільним керівником та Збройних Сил України, подальше посилення корпоративного управління в оборонному секторі, реалізація реформи Служби безпеки України, перетворення її на сучасний контррозвідувальний орган із чітко визначеними функціями на основі найкращого євроатлантичного досвіду, підтримка ініціативи України щодо створення ефективного механізму перевірки інвестицій для захисту стратегічних галузей і технологій України) і роботи правоохоронних органів (продовження реформування українських правоохоронних органів відповідно до міжнародних стандартів, підтримка введення в дію новоствореного Бюро економічної безпеки відповідно до міжнародних стандартів).

Нагадаємо, у грудні минулого року посли країн Групи семи обговорили з президентом Володимиром Зеленським прогрес реформ в Україні у 2021 році і висловили свої очікування на майбутнє.

Серед іншого, вони закликали українську владу завершити конкурс на обрання голови з обрання керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), а парламент - ухвалити закон про Службу безпеки України без внесення подальших правок.

«Аргумент»

На цю тему:

• "Шістки" Зеленського вкотре зірвали конкурс на обрання керівника САП, бо переміг не той
• Прокурор Андрій Синюк виклав сценарій Офісу Президента по зриву виборів очільника САП
• Зеленський збрехав, коли заявив, що в комісії з обрання керівника САП немає людей Офісу Президента, - Шабунін