Дослідження: на окупованих територіях України майже всі релігійні спільноти тероризують рашисти

|
Версия для печатиВерсия для печати
Фото дня

За оновленими даними Інституту релігійної свободи, розташованого в Києві, впродовж 21 місяця повномасштабного вторгнення російські війська повністю знищили або пошкодили щонайменше 630 релігійних об’єктів в Україні.

Найбільше їх постраждало внаслідок російських обстрілів ракетами, дронами-камікадзе та артилерією, зокрема через цілеспрямовані обстріли цивільних об’єктів. До того ж деякі релігійні споруди навмисно розграбували російські загарбники, закрила або перепрофілювала в адміністративні будівлі окупаційна влада. Практика захоплення релігійних споруд російською армією та використання їх як військових баз або для прикриття вогневих позицій призводить до ще більших руйнувань релігійних об’єктів в Україні внаслідок бойових дій. Про це йдеться у дослідженні “Віра під вогнем: досліджуючи релігійну свободу в умовах війни в Україні” від Місії Євразія.

Найбільше церков, молитовних будинків, синагог і мечетей зруйновано на Донеччині (щонайменше 146), Луганщині (щонайменше 83) та Херсонщині (щонайменше 78). Масштабних руйнувань зазнала й Київщина (73), коли російські війська намагалися захопити столицю України в лютому-березні 2022 року. Через те, що бойові дії тривають, і далі зростає кількість зруйнованих споруд на Харківщині (щонайменше 62), Запоріжжі (щонайменше 51) і Миколаївщині (щонайменше 41). Крім того, Росія продовжує обстрілювати ракетами та дронами-камікадзе цивільну інфраструктуру в майже всіх регіонах України, від чого страждають релігійні споруди навіть у віддалених західних областях країни.

За конфесійною ознакою від російської агресії постраждало найбільше православних храмів – загалом щонайменше 246. Із них руйнувань зазнало найбільше храмів Української Православної Церкви (афілійованої з Московським патріархатом) – щонайменше 187. Також було зруйновано 59 храмів Православної Церкви України.

Великим є масштаб руйнувань молитовних будинків євангельських церков – загалом щонайменше 206. Із них найбільше постраждали церкви християн віри євангельської – 94, молитовні будинки євангельських християн-баптистів – 60, а також споруди Церкви адвентистів сьомого дня – 27.

Значною мірою постраждали Зали Царства Свідків Єгови – загалом 110 релігійних споруд, серед яких 12 – повністю зруйновано, 20 – сильно пошкоджено, 78 – зазнали незначних ушкоджень. Водночас 32 релігійні споруди захопили російські військові чи окупаційна влада.

Однак навіть ці разючі дані Інституту релігійної свободи не є повними, оскільки реальний масштаб руйнувань релігійної інфраструктури та духовної спадщини України неможливо точно оцінити в умовах бойових дій, що тривають, і регулярних російських повітряних атак на всі регіони країни. Водночас майже щотижня з’являються повідомлення про захоплення або пограбування російськими військовими чергової церкви чи молитовного будинку.

Церкви на окупованих територіях опинилися сам-на-сам із російськими окупантами, які спочатку не приділяли їм уваги, не вважаючи самостійними та впливовими суб’єктами громадянського суспільства, як це є в Україні. Разом із окупаційними військами прийшла розруха: відсутність продуктів харчування, предметів першої необхідності, ліків, доступу до банківських послуг. Реагуючи на гуманітарну кризу, церкви надавали місцевим жителям допомогу в задоволенні їхніх критичних потреб. Це стало можливим завдяки досвіду самоорганізації, згуртованості та міцним горизонтальним зв’язкам усередині релігійних громад різних конфесій.

Церкви Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей уже набули досвіду допомоги постраждалим від війни. На початку російської агресії 2014 року українські церкви зустрілись із тисячами людей, які тікали з охоплених бойовими діями східних регіонів України, та надавали їм допомогу в розселенні та задоволенні базових побутових потреб. Відтоді в релігійних спільнотах виникли потужні волонтерські рухи та розгалужені зв’язки з партнерами й одновірцями з-за кордону, які надсилали необхідну гуманітарну допомогу.

Захоплення молитовних будинків і повна заборона релігійної діяльності

Починаючи з літа 2022 року, російська окупаційна влада на українських територіях, захоплених після повномасштабного вторгнення, вдалася до відкритих репресій проти релігійних меншин. Російські загарбники почали здійснювати рейди в молитовних будинках, часто посеред богослужінь, під час яких проводили обшуки, складали списки присутніх членів церкви, збирали їхні персональні та біометричні дані, які використовували для подальшого стеження.

Після таких рейдів віруючим забороняли вести будь-яку діяльність у приміщенні їхньої релігійної громади. У захоплених церковних спорудах окупаційна влада спилювала хрести й розміщувала свої управлінські інституції, бази для російських військових, осередки кремлівської політичної партії «Єдина Росія». 

«Ми бачили багато зла, яке росіяни наробили на окупованих територіях. Але вся ганьба, вся гидота їхньої ідеології “русского міра” відкрилася, коли в будівлі однієї з церков вони відкрили “Міністерство культури Запорізької області”. Тобто “Міністерство культури” – у вкраденій та пограбованій церковній будівлі. Вони спиляли з цієї церкви хрест. До цього хрести в нас спилювали лише сатаністи та комуністи»

Репресії відбувалися як у містах, так і в невеликих селищах, і були спрямовані проти церков усіх деномінацій: парафій Православної Церкви України, церков євангельського протестантського спрямування, католицьких і мусульманських спільнот. Винятком були лише парафії Української Православної Церкви, афілійованої з Московським патріархатом, за умови, що їхні священники підтвердили свою лояльність до російської окупаційної влади. Лише поодинокі громади з-поміж релігійних меншин зберегли можливість збиратись у своїх молитовних будинках. 

«Аргумент»


В тему: 

 


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Підписка на канал

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністерство оборони закликало громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях.

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]