Євросоюз може продовжити статус захисту для українців після 2027, та не кожному

Версия для печати

У ЄС можуть продовжити тимчасовий захист для українців після 2027 року, але звузивши обсяги охоплення.

Чому Брюссель вирішив піти на такий крок і кого можуть торкнутися нові обмеження, - DW запитала в експертів.

Термін дії Директиви про тимчасовий захист (TPD) для українців, які в'їхали до Європейського союзу, рятуючись від війни, має завершитися у березні 2027 року. Відповідно до офіційних рекомендацій Ради ЄС, ухвалених рік тому, до цієї дати країни-члени ЄС повинні надати українцям можливість перейти в інші національні юридичні статуси проживання, наприклад, на підставі роботи чи навчання, або запропонувати допомогу тим, хто хоче повернутися додому.

Проте нещодавно у ЄС вирішили, що завершувати дію TPD ще не на часі й почали обговорювати оновлений варіант тимчасового захисту для українців, який може бути продовжений до 2028 року.
Тимчасовий захист: продовжити не можна завершити

Ухвалюючи рекомендації щодо виходу з тимчасового захисту, Рада ЄС прагнула передусім запобігти ситуації, за якої після завершення дії TPD, понад 4 мільйони українські біженців, які наразі знаходяться в ЄС, втратять законне право на перебування і почнуть масово звертатися з проханнями про надання притулку, що створить значне навантаження на ці системи в країнах-членах ЄС.

Але з'ясувалося, що перехід українських біженців на національні дозволи на проживання виявися складним завданням. Тому наприкінці минулого місяця у Брюсселі почали шукати можливості для продовження TPD.

Як пояснив єврокомісар з питань внутрішніх справ і міграції Магнус Бруннер, тимчасовий захист для українців діятиме до березня 2027 року, "і це трапиться вже завтра", тому "ми маємо рухатися вперед". "Тимчасовий захист має назву тимчасовий, і ми повинні знати, що робити на момент початку 2027 року, коли тимчасовий захист закінчиться", - сказав Бруннер.

За інформацією кількох європейських посадовців, представники країн-членів ЄС вже провели консультації на технічному рівні з цього приводу, і Єврокомісія почала роботу над пропозицією щодо можливого подовження терміну дії тимчасового захисту, яку офіційно представить наприкінці травня.

Чому у ЄС вирішили знову шукати спільне рішення щодо подальшого легального статусу українських біженців і що на них чекатиме після 2027 року, - DW запитала в експертів.

Після оприлюднення рекомендацій Ради ЄС щодо виходу з тимчасового захисту країни-члени не поспішали з наданням українцям альтернативних статусів, оскільки ці статуси, включно з наданням притулку, створюють додаткові правові зобов'язання для держави. Таку думку в коментарі DW висловив старший науковий співробітник брюссельського Центру європейських досліджень імені Вілфреда Мартенса Віт Новотний.

Окрім того, країни-члени "схоже, не надто охоче надають можливість (українським біженцям. - Ред.) перейти до інших статусів на національному рівні через обмежені ресурси", додав Новотний. Адже обробка дозволів на проживання вимагає проведення індивідуального оцінювання, а для цього необхідні додаткові адміністративні можливості, "які національні уряди не завжди мають у своєму розпорядженні".

Надання українським біженцям довготермінових дозволів на проживання викликає в національних урядів і політичні застереження. "Альтернативні статуси перетворять отримувачів переваги тимчасового захисту на довгострокових іммігрантів, і ті, хто ухвалюють рішення на національному рівні, вважають це політично ризикованим", - пояснив Віт Новотний.

З огляду на ці фактори, а також на те, що війна в Україні триває, дискусія про продовження дії тимчасового захисту в якомусь з його варіантів була очікуваною, вважає старший радник з політики надання притулку віденського Міжнародного центру розвитку міграційної політики (ICMPD) Мартін Ваґнер (Martin Wagner).

Поки що складно передбачити, що саме запропонує Єврокомісія щодо нового статусу українських біженців в ЄС, оскільки текст пропозиції поки що перебуває в роботі. Проте Ваґнер називає три можливі варіанти: продовження TPD у тому вигляді, який існує на сьогодні, продовження тимчасового захисту з обмеженнями або введення якогось нового статусу. "Я гадаю, продовження можливе, хоча припускаю, що воно не матиме такого ж обсягу дії, як було", - сказав Ваґнер у коментарі DW.

Одне з нововведень, про які найчастіше згадують, може стосуватися новоприбулих українців, яким тимчасовий захист не надаватиметься. Але це не найліпший варіант, адже у таких випадках вони, вірогідно, будуть змушені звертатися з заявою про надання притулку, що потребуватиме складної процедури оцінювання. І навіть якщо буде ухвалене негативне рішення, людину буде складно повернути в країну, де триває війна, пояснює Ваґнер.

Деякі країни-члени висловлюються за обмеження, подібні до тих, які застосовує наразі Швейцарія та Норвегія. Швейцарський уряд з листопада минулого року вирішив не надавати статус захисту біженцям з кількох західних областей України, визначивши їх як "безпечні регіони". А норвезька влада внесла зміни до законодавства щодо тимчасового колективного захисту для українців, згідно з якими країна не надаватиме його чоловікам від 18 до 60 років.

Віт Новотний з Центру Мартенса пояснює, що законодавство ЄС про надання притулку дозволяє надавати захист громадянам з окремих регіонів країни, але при цьому наголошує, що надання притулку і статус тимчасового захисту "істотно відрізняються", і оскільки TPD була застосована до України вперше в історії ЄС, "то в цьому питанні ми перебуваємо на ще невивченій території".

Мартін Ваґнер також ставиться скептично до ймовірності ухвалення подібних рішень в ЄС. "Швейцарія та Норвегія змогли це зробити, тому що вони не входять до складу ЄС і не підпадають під дію директиви про тимчасовий захист", - вказує експерт. Він, зокрема, висловлює сумнів щодо існування точної методології визначення, який саме регіон можна вважати безпечним, "тому що ми бачимо обстріли в усіх областях України, включно із західними".

Експерти також вбачають юридичні труднощі у застосуванні обмежень щодо чоловіків призовного віку, оскільки у рамках тимчасового захисту вибірковість щодо їхніх прав не прописана. "Тож я не впевнений, що це правильний шлях. І в кінцевому підсумку насправді всі обмеження буде досить складно застосувати", - сказав Ваґнер.

Читайте також: Спецпосланниця Єврокомісії: ЄС навряд чи подовжить тимчасовий захист для українців
Поки триває війна, продовження тимчасового захисту необхідне

Наразі складно говорити про якісь хороші ідеї щодо подальшої долі українських біженців в ЄС, головним чином через брак чіткої та надійної юридичної бази. Проте очевидно, що продовжувати статус тимчасового захисту чи його видозміненого варіанту необхідно доти, поки в Україні триває війна. "Лише тоді, коли війна буде закінчена, ви можете планувати щось більше. Тоді у вас є вибір, почати відбудову, відновлення, підтримувати повернення. Адже не лише країни-члени ЄС, а й Україна повинна мати можливість заохочувати людей до повернення", - переконаний Ваґнер.

Ми бачимо, що тимчасове рішення щодо українських біженців, яке ухвалив ЄС у березні 2022 року, трансформується у статус-кво, констатує і Віт Новотний. "Росія продовжує війну проти України, і тимчасовий захист перетворюється на більш постійний, але без довгострокових гарантій для його отримувачів", - підсумував аналітик.

—

Вікторія Власенко,висвітлює теми європейської та євроатлантичної інтеграції України; опубліковано у виданні Deutsche Welle

Читайте також:

• Як українські мігранти впливають на економіку ЄС (ДОСЛІДЖЕННЯ)
• Польща зацікавлена в постійному проживанні біженців з України: з 1 квітня можна подавати документи
• Понад мільйон українcьких біженців прожили рік у Польщі, багато "вирішили тут заземлятися"
• Більшість обрала Німеччину: як змінилася географія українських біженців в ЄС
• Директорка Інституту демографії та соціальних досліджень про війну, відбудову та корупцію: "Все залежить від влади"
• Якщо війна триватиме рік, то багато українських біженців не повернуться з Європи - Елла Лібанова
• Півмільона українців отримають додаткові виплати через програму ООН — Мінсоцполітики
• Як українські та західні ліві реагують на російське вторгнення в Україну: наші просять зброю - західні проти
• Європа готується до нової хвилі українських біженців із наближенням зими – Reuters
•  Митрополит Епіфаній: «У ці дні ми співаємо «З нами Бог». Якщо з нами Бог, то хто проти нас?»
• За останній рік Україна й українці дали альтернативну оцінку людської природи