Навіщо ЗСУ касетні боєприпаси від США?

Версия для печати

 США нарешті ухвалили рішення щодо передачі Україні касетних боєприпасів. Україна уже давно просить у міжнародних партнерів ці засоби ураження.

Від початку повномасштабної війни Росії проти України армія РФ інтенсивно використовує в касетні бомби та снаряди, зазначає Deutsche Welle . Однин постріл такого касетного боєприпасу може зробити небезпечною велику територію на довгі роки. "Ви, головне, з цієї дороги ліворуч не звертайте - в цій зоні сапери ще ретельно не працювали", - інструктує журналістів, поліцейський, що чергує на блокпості на в'їзді в село Олександрівка на мальовничому березі Дніпровської затоки.

Олександрівку, як і всю правобережну Херсонщину звільнили від російської окупації ще минулої осені, втім більшість будинків тут і досі стоять зруйновані, на перехрестях іржавіє знищена військова техніка, а від вибухівки, мін та боєпрпипасів встигли очистити хіба що подвір'я місцевих жителів. "Тут же вони мінували на швидкоруч - запустили кілька "ураганів" з касетними боєприпасами, ті й розлетілись по полях, бог знає куди без усякого порядку чи карти", - пояснює поліцейський, показуючи на підтвердження своїх слів на нерозірвані ракети від РСЗО "Ураган".

Те, що Росія використовує в Україні касетні боєприпаси, ще торік заявляла і міжнародна правозахисна організація Amnesty International. В оприлюдненій тоді доповіді йшлося про Харків. Ще на початку свого вторгнення в Україну російські війська вдалися до невибіркового бомбардування цього міста, майже щодня обстрілюючи житлові квартали.

"Російські війська неодноразово завдавали нищівних та невибіркових ударів із застосуванням заборонених на міжнародному рівні касетних бомб по населених районах, у результаті чого десятки мирних жителів були вбиті та поранені. Чоловіки, жінки і діти загинули та отримали поранення у своїх будинках і на вулицях, на дитячих майданчиках та на кладовищах, стоячи в черзі за гуманітарною допомогою або за продуктами", - повідомляла тоді Amnesty International. 

Що таке касетні боєприпаси

Касетний боєприпас - це вид засобів ураження, що містить в собі до кількох сотень однотипних касетних бойових елементів, які розкидаються на заданій висоті над поверхнею землі. Внаслідок вибуху ці елементи розлітаються на величезні площі - розміром від кількох футбольних полів і більше, таким чином одночасно уражаючи більше цілей. Касетними можуть бути авіабомби, артилерійські снаряди, реактивні снаряди системи залпового вогню та головні блоки тактичних ракет. Касетні боєприпаси можуть використовуватися як для ураження цілей в момент обстрілу, так і для дистанційного мінування.

Великий відсоток елементів касетних боєприпасів не вибухає відразу. Снаряди, що не розірвалися одразу, залишаються активними і можуть вибухнути у будь-який момент, покалічивши або вбивши людину навіть вже після завершення бойових дій чи навіть завершення конфлікту.

Застосування цієї негуманної та невибіркової зброї заборонене Конвенцією про касетні боєприпаси, підписаною в Осло 2008 року. Міжнародний документ набрав чинності 2010 року. Конвенцію підписали 110 країн, ще 13 підписантів хоч і підписали, але поки не ратифікували угоду. Конвенція передбачає заборону використання касетних боєприпасів, а також відмову від виробництва і зберігання. Утім, низка країн з найбільшими арміями світу, серед яких Росія, США та Китай, - не є підписантами конвенції.

Київ: касетні боєприпаси "виключно проти російських військових"

Не приєдналася до конвенції й Україна, яка тепер просить надати їй касетні боєприпаси в сподіванні, що це допоможе їй в звільненні своїх територій від російських окупантів. "Росія використовує касетні боєприпаси для обстрілів мирних міст України, використовуючи при цьому прострочені боєприпаси, а Україні немає чим відповісти", - констатує експерт з озброєнь, головний редактор Defense Express Олег Катков. 

Україна ще в грудні 2022 року попросила США надати їй касетні боєприпаси для реактивних систем залпового вогню та артилерійських снарядів, а пізніше розширила свій запит до авіаційних касетних авіабомб, щоб переобладнати їх для безпілотників. Але тоді Білий дім проігнорував запит Києва. У лютому 2023 року міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба знову закликав західних союзників надати країні касетні боєприпаси і запевнив, що вони будуть використані "виключно проти російських військових сил". І от тепер, після кількамісячних обговорень США все ж таки схвалили надання Україні такого виду озброєння. 

Касетні боєприпаси і контрнаступ ЗСУ

За оцінками експертів, касетні боєприпаси можуть суттєво допомогти Україні під час контрнаступу. "Ми не можемо сказати, що якась одна система зброї (касетні бомби) буде тим, що потрібно Україні, щоб виграти війну. Але вони дуже корисні для України", - сказав старший науковий співробітник Королівського коледжу в Лондоні Майк Мартін, коментуючи потребу України у касетних боєприпасах. Він вказує на те, що Збройні сили України зараз намагаються вражати маршрути постачання та російські склади з паливом, що використовується для військової техніки, і касетні боєприпаси дуже ефективні для виконання цих завдань.

У залежності від того, який вид касетних боєприпасів буде наданий США, залежатиме і хід українського контрнаступну, каже Катков. "Якщо це будуть касетні артилерійські снаряди, то це дозволить українським артилеристам робити менше пострілів і вирішить питання з браком боєприпасів в Україні. Бо переваги очевидні - ви використовуєте або один касетний боєприпас , або десять звичайних. Це доволі якісно змінить ситуацію на полі бою", - наголошує експерт з озброєнь, головний редактор Defense Express. Він вважає, що дозвіл на експорт із США елементів касетних боєприпасів, які можна використовувати для ударних дронів та дальнобійних ракет, посилить українське військо і пришвидшить український контрнаступ.

Як відреагували в НАТО та Німеччині

Відповідаючи на запитання про те, як ставиться НАТО до ймовірного рішення США передати Києву касетні боєприпаси, генсек Північноатлантичного альянсу Єнс Столтенберг сказав наступне: "НАТО як Альянс не має позиції щодо конвенції про касетні боєприпаси. Певне число союзників підписало конвенцію, але певна кількість її не підписала. І тому кожен союзник сам ухвалює рішення, якого виду озброєння постачати Україні. Це вирішують уряди, а не НАТО як альянс".

В уряді Німеччини, яка підписала конвенцію про заборону використання касетних боєприпасів, продемонстрували розуміння щодо планів США все ж таки надати Україні цю зброю. "Ми впевнені, що рішення наших американських друзів щодо постачання відповідних боєприпасів не було простим", - зазначив у п'ятницю, 7 липня, офіційний речник уряду Німеччини Штеффен Гебештрайт (Steffen Hebestreit). Він нагадав, що Росія у своїй нападницькій війні, яка суперечить міжнародному праву, вже "широко використовувала касетні боєприпаси" проти України, Київ же застосовує зброю для звільнення своїх територій. 

У Києві роздратовано відповіли на заяви HRW

Критиків, однак, подібні аргументи не переконують. "Окрім негайного ефекту, який має ця зброя, вона має довготривалі та серйозні наслідки для цивільного населення. Багато з цих субелементів не вибухають і наражають цивільних на небезпеку впродовж десятиліть", - прокоментував у розмові з DW старший науковий співробітник відділу криз і конфліктів правозахисної організації Human Rights Watch Річард Вейр. Він вважає, що Україна має інші варіанти прискорити кінець війни, не вдаючись до цих засобів ураження, які "важко знайти і важко знищити". У своїй заяві від 6 липня Human Rights Watch закликала і Росію, і Україну припинити використання касетних боєприпасів, а США - не надавати таку зброю Києву. 

У Києві на таку позицію Human Rights Watch відреагували з роздратуванням. "Лише вдумайтесь: абсолютно божевільні російські головорізи вторгаються в Україну, розв'язуючи жорстоку війну геноцидного типу, вбиваючи цивільне населення, влаштовуючи публічні страти, ґвалтуючи жінок, викрадаючи дітей, атакуючи великі міста крилатими ракетами… Водночас поруч стоїть "правозахисна організація" із записником і звинувачує… український народ у тому, що він недостатньо роззброїв себе за підсумками міжнародних конвенцій 2005 року і Будапештського меморандуму", - написав радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк у Twitter.