Як товари з фашистської Росії досі потрапляють в Україну?

|
Версия для печатиВерсия для печати
Фото дня

 Попри санкції та вісім місяців повномасштабного вторгнення на полицях українських магазинів досі можна знайти товари російського виробництва.

 

Як російські компанії потрапляють на український ринок, читайте в матеріалі проєкту "Свідомі".

Мова цифр: експорт/імпорт Росії та України 

За вісім років російсько-української війни риторика про торгівлю з Росією  змінилася. За даними Держстату, у 2013 році експорт з України в Росію становив понад $15 млрд, імпорт — $23.2 млрд. З початку російського вторгнення товарообмін почав зменшуватися. Уже у 2014 році обсяг експорту скоротився до $9.8 млрд, а імпорту — до $12.7 млрд.  

У 2015 році український уряд ухвалив постанову, яка заборонила ввозити певні види товарів з Росії. Після цього імпорт зменшився до $7.5 млрд. На кінець 2021 року Україна експортувала в Росію до $3.4 млрд, а імпортувала майже втричі більше — до $6 млрд. 

9 квітня 2022 року Кабмін ухвалив повне ембарго на російський імпорт, хоч в законі є прогалини, що дозволяють ввозити товари російського виробництва в Україну через треті країни. 

Прибуток власників російських компаній в Україні 

Попри повномасштабне вторгнення залишаються й впливові компанії, власники яких так чи інакше пов’язані з Росією. Так, за даними Єдиного державного реєстру, станом на 24 травня 2022 року було зареєстровано понад 17 тисяч компаній, власниками або кінцевими бенефіціарами якої є громадяни Росії чи Білорусі: росіяни становлять 14224 осіб; білоруси — 3264. 

Згідно з аналізом Opendatabot, одними з найяскравіших прикладів є: ТОВ «ВЕНТА.ЛТД», яке спеціалізується на оптовій торгівлі фармацевтичними препаратами і має виторг в Україні понад 13 млрд гривень; ТОВ «БРОКАРД-УКРАЇНА», виторг якого складає 3.4 млрд; ПАТ «КРЮКІВСЬКИЙ ВАГОНОБУДІВНИЙ ЗАВОД» — 3.3 мільярди. 

Способи маскування російських компаній

Аналітик та керівник відділу навчання YouControl Михайло Кольцов говорить, що росіяни найчастіше обирають номінальне зменшення частки володіння в українському активі, іноземні юрисдикції чи формальних власників.

Це дозволяє компаніям переоформити бізнес в нейтральній країні та відкрити рахунки на хибних кінцевих бенефіціарних власників і поставляти продукцію в Україну.

Штрих-коди 460-469 означають, що товар виготовлений в Росії. Однак таким чином не можна перевірити товар, якщо виробництво зареєстровано в Україні. Треба шукати, хто кінцевий бенефіціар. Наприклад, торгова марка «Greenfield» належить ТОВ «Орімі Україна», яка є дочірньою компанією російської фірми «Орімі Трейд». Кінцева одержувачка коштів — Вероніка Касьяненко з пропискою у Великій Британії, родичка російського бізнесмена, співвласника ТОВ «Орімі Трейд» Сєргея Касьянєнка. 

Або ж торгова марка побутової хімії «Sarma». Виробляє продукцію в Україні ПрАТ «Вінницяпобутхім» на замовлення російського АТ «Невская косметика». Кінцевим бенефіціаром є Владімір Плєсовських, генеральний директор та співвласник АТ «Нєвская касметика». 

Чому важливо перевіряти зв’язки компаній з Росією? 

Через недосконалу юридичну базу російські компанії можуть обходити деякі критерії. «Якщо в законодавстві вказано, що кінцевим бенефіціарним власником (КБВ) слід вважати людину з часткою 25%, то людина з часткою 24,9% вже не є КБВ. Непросто довести наявність російських КБВ, оскільки це вимагає ретельної перевірки реєстраційних даних», — каже Михайло Кольцов. 

Викриття схем російських бізнесменів потребує багато часу, за який вони можуть удосконалювати та укріплювати маніпуляції. ЄС створив комісії за наглядом виконання санкцій та пошуком лазівок в них. Також країни G7 зобов’язалися перекривати шляхи обходів. Наприклад, у липні Міністерство фінансів США опублікував список 18 країн, яким загрожують вторинні санкції за допомогу Росії в їх уникненні. 26 вересня Мінфін США заявив, що швейцарська компанія «Indosuez» виплатить штраф за порушення обмежень проти Росії.

Як перевірити, чи кінцевий бенефіціар — виходець з Росії?

Для цього можна скористатись інструментом Експрес-аналізу та RuAssets, які пропонує YouControl. За допомогою них виявляють зв’язки з підсанкційними особами, афіляцію українських компаній з Росією й Білоруссю та причетність компаній і людей з різних куточків світу до російських та білоруських політично значущих осіб. 

Скориставшись ресурсом OpenData, можна отримати доступ не лише до реєстраційних даних, а й до інформації про те, чи мала компанія власників з Білорусі або Росії на 24 лютого. 

Don't Fund Murder зібрали торгові марки компаній, які не припинили свою діяльність в Росії або частково чи повністю належать росіянам, а за допомогою додатку Zrada, просканувавши штрих код, можна знайти країну походження товару.

Опубліковано на сайті проєкту "Свідомі"

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Підписка на канал

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністр оборони Олексій Резніков закликав громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях. .

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]